Науково-практичне значення мау характеристика судового
рiшення не тiльки з точки зору його змiсту i як акту по застосуван-
ню права, але й як процесуального документа. Судове рiшення як
процесуальний документ у зовнiшнiм проявом акту правосуддя.
Однак змiст судового рiшення як процесуального документа дещо
ширший, оскiльки крiм судження суду про права та обовязки сторiн
воно включау й iншi судження. Однi з них мають iнформацiйний
характер. Так, у судовому рiшеннi вказууться, що воно у рiшенням
суду i постановляуться iмям Украєни, зазначаються найменування
суду, прiзвище секретаря судового засiдання, найменування сторiн
та iнших осiб, якi брали участь у справi, представника громадськоє
органiзацiє або трудового колективу. iншi судження суду носять
розяснювальний характер. Так, згiдно iз ст. 203 ЦПК рiшення по-
109-144
290
Глааа XX
винно мiстити вказiвку на порядок i строк його оскарження.
процесуальний документ судове рiшення включау в себе визначенi
ня порядку його виконання, а в необхiдних випадках мiстить вка-]
зiвку на вiдстрочку або розстрочку його виконання. Якщо суд на
пiдставi статей 217 i 218 ЦПК допускау негайне виконання рiшен-
ня, вiн зазначау про це в рiшеннi (ст. 204 ЦПК). ;
Таким чином, судове рiшення як акт судовоє влади - це пра-1
возастосовчий акт, оформлений у виглядi процесуального доку-
мента, що владно пiдтверджуу правовiдносини сторiн на основi
встановлених у судовому засiданнi фактичних обставин справи. !
Судове рiшення - основний акт правосуддя, яким вирiшууть-;
ся цивiльна справа по сутi. iншi питання, звязанi з рухом справи в
судi першоє iнстанцiє, рiзнi клопотання та заяви осiб, якi беруть ;
участь у справi, питання про вiдкладення розгляду справи, про зу-1
пинення або закриття провадження в справi, залишення заяви без |
розгляду вирiшуються мотивованими ухвалами (ч. 1 ст. 232 ЦПК).
Ухвали суду - акти застосування норм процесуального пра-
ва, спрямованi на виникнення процесу, його розвиток i закiнчен-
ня. Вони не стосуються матерiально-правового спору, а належать
до питань процедури. Таким чином, ухвали суду першоє iнстанцiє
- це такi постанови, якими справа не вирiшууться по сутi. Цим
вони вiдрiзняються вiд рiшень.
2. Вимоги, яким повинно вiдповiдати
судове рiшення
-1-1-1,06 судове рiшення виконало функцiю захисту пору-
шеного права чи охоронюваного законом iнтересу громадян i
органiзацiй, воно повинно вiдповiдати певним вимогам.
Згiдно iз ст. 202 ЦПК рiшення суду повинно бути законним i
обгрунтованим. Окрiм цього, рiшення повинно вiдповiдати ви-
могам повноти, визначеностi, форми, ясностi i точностi. (
Рiшення у законним, якщо воно винесено, по-перше, вiдпо- ;
вiдно до норм матерiального права, що слiд застосувати; по-дру-
ге, при точному дотриманнi норм процесуального права. З
Згiдно iз ст. 11 ЦПК суд зобовязаний вирiшувати справи на |
пiдставi Конституцiє, iнших актiв законодавства Украєни, мiжна-
родних договорiв Украєни.
Враховуючи те, що Конституцiя Украєни мау найвищу юри-
дичну силу, а єє норми у нормами прямоє дiє, суди при розглядi
; ..
Постанови суду першоє iнстанцiє 291
конкретних справ мають оцiнювати змiст будь-якого закону чи
нормативно-правового акта з точки зору його вiдповiдностi
Конституцiє i в усiх необхiдних випадках застосувати Конститу-
цiю як акт прямоє дiє.
Суд безпосередньо застосовуу Конституцiю у разi:
1) коли зi змiсту норм Конституцiє не випливау необхiдностi
додатковоє регламентацiє єє положень законом;
2) коли закон, який був чинним до введення в дiю Конституцiє
чи прийнятий пiсля цього, суперечить єй;
3) коли правовiдносини, що розглядаються судом, законом
Украєни не врегульовано, а нормативно-правовий акт,
прийнятий Верховною Радою або Радою Мiнiстрiв Авто-
номноє Республiки Крим, суперечить Конституцiє Украєни;
4) коли укази Президента Украєни, якi внаслiдок єх норматив-
но-правового характеру пiдлягають застосуванню судами
при вирiшеннi конкретних судових справ, суперечать Кон-
ституцiє Украєни.
Згiдно з положенням ст. 9 Конституцiє Украєни чиннi мiжна-:
роднi договори, згода на обовязковiсть яких надана Верховною
Радою Украєни, у частиною нацiонального законодавства Украє-
ни, i суд повинен єх застосувати. Суд у випадках, передбачених
законом, застосовуу норми права iнших держав.
У разi вiдсутностi закону, що регулюу спiрнi вiдносини, суд
застосовуу закон, що регулюу подiбнi вiдносини, а при вiдсут-
ностi такого закону суд виходить iз загальних начал i змiсту за-
конодавства Украєни (ст. 11 ЦПК). i
При застосуваннi норм матерiального права суд повинен
правильно витлумачити закон, тобто зясувати змiст i значення
норми права, яку треба застосувати. ;
При застосуваннi пiдзаконного акта суд повинен перевiрити,
чи компетентним органом i в установленому порядку виданий
цей акт, чи не скасований вiн на час розгляду справи i чи не су-
перечить чинному законодавству.
Законнiсть судового рiшення повязана не тiльки з правиль-
ним застосуванням норм матерiального права. Законним слiд
вважати таке рiшення, яке постановлено у повнiй вiдповiдностi
з вимогами норм процесуального права. Наприклад, цивiльна
справа повинна розглядатися правомочним складом суду, без
порушень таумницi нарадчоє кiмнати. При розглядi справи по-
виннi бути додержанi правила про мову, якою ведеться судочин-
ю
292 Глава XX
ство, рiшення повинно бути пiдписане тими суддями, якi зазна-1
ченi в рiшеннi, в справi повинен бути протокол судового засiдан-
ня, пiдписаний головуючим i секретарем судового засiдання, до.
справи потрiбно притягти всiх заiнтересованих осiб тощо. Так,
президiя Днiпропетровського обласного суду скасувала рiшення
Баглiйського районного суду вiд 27 травня 1992 р. про примусо-
вий обмiн примiщення, оскiльки суд всупереч вимогам п. 1 ст. 172
ЦПК розглянув справу у вiдсутностi вiдповiдачiв.
Крiм законностi рiшення суду повинно бути обгрунтованим.
Обгрунтованим вважауться рiшення, в якому повно вiдображенi
обставини, що мають значення для даноє справи, цi обставини
пiдтвердженi доказами та судом зробленi правильнi висновки з
зiбраного доказового матерiалу.
До обставин, якi мають значення для справи, належать юри-
дичнi факти матерiально-правового характеру, що пiдлягають
встановленню для вирiшення цивiльноє справи по сутi, визначен-
ня прав i обовязкiв сторiн. Встановленню пiдлягають також i
процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони посила-
ються в своєх вимогах i запереченнях.
Встановленi судом обставини повиннi бути обгрунтованi
лише тими доказами, якi одержанi у визначеному законом поряд-
ку i перевiренi в тому судовому засiданнi, в якому постановляуть-
ся рiшення. Вони повиннi пiдтверджуватися засобами доказуван-
ня, перелiченими в ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165