ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Суддя мау право викликати позивача повторно, якщо вiдпо-
вiдач заявив iстотнi заперечення проти позову i якщо про наведенi
ним факти не мiститься вiдомостей у позовнiй заявi i в доданих до
неє документах, або в разi, якщо вiдповiдач виявив згоду добро-
вiльно виконати вимоги позивача чи укласти мирову угоду.
Позивач i вiдповiдач можуть бути викликанi одночасно,
якщо суддя визнау це за необхiдне для повнiшого зясування взау-
мних вимог.
Як вiдомо, суд приступау до розгляду цивiльноє справи не
тiльки за заявою особи, що звернулася за захистом свого права
чи охоронюваного законом iнтересу, але й за заявами прокуро-
ра, органiв державного управлiння, профспiлок, пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй та окремих громадян, якi захищають права
iнших осiб, а також за заявою органiв Антимонопольного комi-
тету Украєни. При зверненнi до суду вказаних субуктiв суддя
252 Глава XVIII
також залучау єх до участi в пiдготовцi справи до судового роз-1
гляду. При цьому суддя мау право в необхiдних випадках запро-
понувати єм уточнити пiдстави заявлених вимог, назвати додат-
ковi докази, що пiдтверджують цi вимоги, або вказати на джере-
ла отримання доказiв, подати розрахунок сум, якi пiдлягають
стягненню, тощо.
Уточнивши коло обставин, якi мають значення для справи, виз-
начивши характер спiрних правовiдносин i змiст правовоє вимоги,
суддя визначау норму матерiального права, що регулюу цi вiдноси-
ни, i на єє основi остаточно окреслюу предмет доказування.
Аналiз фактiв предмета доказування дау змогу правильно
визначити коло доказiв, необхiдних для правильного вирiшення
справи. При збираннi доказiв слiд керуватися вимогами ст. 28
ЦПК про належнiсть доказiв i ст. 29 ЦПК про допустимiсть за-
собiв доказування. При цьому слiд мати на увазi, що кожна сто-
рона повинна довести тi обставини, на якi вона посилауться як
на пiдставу своєх вимог i заперечень.
Докази подаються сторонами та iншими особами, якi беруть
. участь у справi. У випадках, коли щодо витребування доказiв для
сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, у труднощi, суд
за єх клопотаннями сприяу у витребуваннi таких доказiв (ст. ЗО
ЦПК). Зокрема, суддя вимагау вiд пiдприумств, установ, орга-
нiзацiй, а також вiд громадян письмовi та речовi докази або на-
дау особам, якi беруть участь у справi, повноваження на право
одержання цих доказiв для подачi єх до суду, а також за єх клопо-
танням вживау заходiв до забезпечення доказiв (п. 7 ст. 143 ЦПК).
Таким чином, суддя не повинен збирати докази за своую iнiцiати-
вою, але зобовязаний вживати передбачених законом заходiв до
всебiчного, повного i обуктивного зясування обставин справи.
При необхiдностi збирання доказiв в iншому мiстi або райо-
нi суддя доручау вiдповiдному судовi за мiсцем знаходження до-
казiв провести певнi процесуальнi дiє, про що постановляу ухва-
лу про судове доручення. Ця ухвала обовязкова для суду, якому
вона адресована, i мау бути виконана в строк до десяти днiв
(ст. 33, п. 10ст. 143 ЦПК).
Готуючи справу до судового розгляду, суддя у невiдкладних
випадках з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi, про-
вадить мiсцевий огляд (п. 9 ст. 143 ЦПК). Зокрема, закон вима-
гау негайно оглядати продукти та iншi речi, що швидко псують-
ся (ст. 55 ЦПК). Про результати огляду складауться протбкол.
! iiiiiiаiiiii iiiiиiiiiiЙiЙнiiМЙМЙiЙiiЙii
Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду 253
У процесi пiдготовки справи до судового розгляду суддею та-
<ож вирiшууться питання про допит свiдкiв, якщо свiдок внас-
|лiдок хвороби, старостi, iнвалiдностi або з iнших поважних при-
|чин не може зявитись на виклик суду (ст. 45 ЦПК).
| Згiдно з п. 8 ст. 143 ЦПК суддя мау право з урахуванням думки
| осiб, якi беруть участь у справi, вирiшувати питання про проведен-
| ня експертизи (медичноє, психiатричноє, хiмiчноє, бухгалтерськоє
| тощо), коли необхiднiсть у цьому виникау для зясування обставин,
що мають значення для справи i потребують спецiальних знань у
галузi науки, мистецтва, технiки або ремесла. При призначеннi екс-
пертизи повиннi враховуватись статтi 57-61 ЦПК, а також положен-
ня Закону Украєни вiд 25 лютого 1994 р. <Про судову експертизу>,
iнструкцiє про призначення та проведення судових експертиз, зат-
вердженоє наказом Мiнiстерства юстицiє Украєни 8 жовтня 1998 р.,
та постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд ЗО травня
1997 р. <Про судову експертизу в кримiнальних i цивiльних справах>.
Причому особам, якi беруть участь у справi, необхiдно розяснити
єх право поставити перед експертами запитання.
У разi необхiдностi суддя може призначити додаткову експер-
тизу, доручити єє проведення тому самому або iншому експерту.
Зокрема, додаткова експертиза може бути призначена, якщо по-
переднiй висновок експерта у неповним або неясним. Висновок
визнауться неповним, коли експерт дослiдив не всi поданi йому
обукти чи не дав вичерпних вiдповiдей на поставленi перед ним
запитання. Неясним вважауться висновок, який нечiтко викладе-
ний або мау невизначений, неконкретний характер. Суддя мау
право також призначити комiсiйну експертизу, коли у потреба
провести дослiдження за участю кiлькох експертiв-фахiвцiв в однiй
галузi знань, або комплексну - за участю кiлькох експертiв, якi у
фахiвцями у рiзних галузях знань. Повторну експертизу суддя в цiй
стадiє призначити не може, оскiльки визнати первiсний висновок
експерта необгрунтованим чи таким, що суперечить iншим мате-
рiалам справи, можливо тiльки у судовому засiданнi.
Слiд мати на увазi, що неприпустимо призначення експертизи
у випадках, коли зясування певних обставин не потребуу спе-
цiальних знань, а також ставити перед експертом правовi запи-
тання, вирiшення яких вiднесено законом до компетенцiє суду
(зокрема, щодо вини, недiуздатностi).
[ Визначивши норму матерiального права, що пiдлягау засто-
| суванню, предмет доказування, коло необхiдних доказiв по спра-
254 Глава XVIII
вi, суддя вирiшуу питання про склад осiб, якi повиннi взяти участь
у процесi. При цьому суддя перш за все повинен переконатися в
тому, що сторони у належними, i в разi необхiдностi вжити заходiв
до замiни неналежноє сторони належною. Зокрема, необхiдно зя-
сувати ставлення позивача до замiни його або вiдповiдача особа-
ми, яким належить право вимагати або якi повиннi вiдповiдати за
позовом; повiдомити заiнтересованих осiб i органiзацiє про пода-
ний позов i розяснити єм право вступити в справу.
Необхiдно також встановити осiб, якi можуть брати участь
у справi як спiвпозивачi i спiввiдповiдачi. Це особливо важливо,
коли спiвучасть по тiй чи iншiй справi у обовязковою. Наприк-
лад, якщо за позовом про вiдшкодування збиткiв, заподiяних
працiвником пiдприумству, установi, органiзацiє, будуть данi про
виннi дiє чи бездiяльнiсть посадових осiб, якi сприяли заподiян-
ню шкоди, суддя повинен обговорити питання про притягненням
цих осiб до справи як спiввiдповiдачiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165