ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Як вiдомо, цивiльне право передбачау можливiсть
альтернативних зобовязань. Наприклад, згiдно iз ст. 231 ЦК,
якщо продавець на порушення договору не передау покупцевi
Продану рiч, покупець вправi вимагати передачi йому проданоє
речi i вiдшкодування збиткiв, завданих затримкою виконання,
або, з своує сторони, вiдмовитись вiд виконання договору i вима-
гати вiдшкодування збиткiв. Однак у процесi розгляду справи
сторона повинна з декiлькох вимог вибрати одну, по якiй суд i
винесе рiшення.
Крiм законностi, обгрунтованостi, повноти i визначеностi
рiшення суду повинно вiдповiдати встановленiй законом-формi.
По-перше, рiшення повинно бути оформлене у виглядi пись-
мового документа. Вiдповiдно до ст. 211 ЦПК постановлене
рiшення викладауться в письмовiй формi головуючим або одним
з суддiв при колегiальному розглядi справи i пiдписууться всiм
складом суду, який бере участь у постановленi рiшення.
По-друге, рiшення, як процесуальний документ, повинно
вiдповiдати визначеному законом змiсту, тобто обовязково мати
вступну, описову, мотивувальну i резолютивну частини, а також
бути викладеним у послiдовностi, встановленiй ст. 203 ЦПК.
Згiдно з вимогою ясностi в рiшеннi суд повинен вказати повну
i правильну назву сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у,еправi,
iiаЬ;
милiйєвомуЙiуйi такожi
безпомилк>iii., - . А ;,; а;.,;:,::..:
3. Змiст судового рiшення
З1-; / : :"..-. .i.;1- -. \1:1.-.,,< -,. , , .,, , ,:
гiдно iз ст.203 ЦПКрздення складауться а встулноє,
описовоє, мотивувальноє i резолютивноє частини;
У вступнiй частинi рiшення зазначауться час та-мiсце йрго|
постановлення, найменування суду>, що постановив рiшення,!
склад суду, прiзвище секретаря судового засiдання, прiзвище|
прокурора, який звернувся до суду iз заявою про захист iнтересiв|
держави або законних iнтересiв громадян, що за станом здоро-|
вя чи з iнших причин не можуть захистити своє права, наймену-|
вання сторiн та iнших осiб, якi брали участь у справi, представ-!
пика громадськоє органiзацiє або трудового колективу. |
Описова частина рiшення повинна мiстити змiст i пiдставцi
позовних вимог вiдповiдно до позовноє заяви; внесенi змiни пiД-1
став, предмета, розмiру позовних вимог; чи визнау вiдповiдач по-
зов, якщо визнау - то повнiстю або частково; в разi заперечень!
- у чому суть заперечень проти позову; змiст пояснень прокурр-1
ра, заявникiв, заiнтересованих i третiх осiб; пояснення (висновки) |
органiв, органiзацiй або громадян, якi захищають у силу закону
права iнших осiб; думку громадських органiзацiй або колективiв, |
викладену єх представниками, якщо цi особи брали участь у справi. ]
По складних цивiльних справах у випадках, коли цивiльна.;
справа була предметом розгляду не перший раз, у звязку з тим,!
що рiшення скасовувалось вищим судом i справа передавалась на
новий розгляд, в описовiй частинi рiшення слiд викладати рух
справи в рiзних судових iнстанцiях.
У мотивувальнiй частинi рiшення повиннi бути наведенi об-
ставини справи, встановленi судом, докази, на яких грунтують-
ся висновки суду, доводи, за якими суд вiдхилив тi чи iншi дока-
зи, а також закони, якими керувався суд.
В цiй частинi судового рiшення викладаються факти, що мали
мiсце в дiйсностi, якi суд вважау встановленими, докази, на яких
обгрунтованi висновки суду. Рiшення повинно грунтуватися на
доказах з урахуванням вимог про єх належнiсть i допустимiсть.
Щ
нсi
iйййii
,. , т . ,. чкi".. 1-., -є- ., <".Му-!"|У Я
гiойслалййк
рiшеЙпМфеМйЙЙИ
..., V
iiiiЙєЙiай-
ня11вiдпйвiдемжаову:п6виннй!1єiбу
сованих у вдовому засiданнi дiйсних обставин справи.
Якщо суд не прийняв вiдмови вiд пгiзбву, визнання позову
або вважав необхiдним вийти за межi заявлених позивачем ви-
мог, вiн зобовязаний це мотивувати.
Встановивши, що строк для звернення з позовом пропуще-
ний без поважноє причини, суд у рiшеннi зазначау про вiдмову в
позовi з цих пiдстав, крiм випадкiв, коли позов не доведений.
Мотивувальна частина кожного рiшення повинна мати по-
силання на норми матерiального права, якими суд керувався при
вирiшеннi спору.
Якщо вiдсутнiй закон, який регулюу спiрнi правовiдносини,
суд застосовуу закон, що регулюу подiбнi вiдносини, а при вiдсут-
ностi такого закону суд виходить iз загальних начал i змiсту за-
конодавства Украєни (ч. З ст. 11 ЦГЄК), i в мотивувальнiй частинi
слiд конкретизувати, на яких загальних началах вiн обгрунтовуу
своу рiшення. Вирiшення справи по аналогiє права чи аналогiє
закону при наявностi в чинному законодавствi правовоє норми,
яка вiдноситься до спiрноє правовiдносини, слiд вважати пору-
шення закону.
В мотивувальнiй частинi судового рiшення повиннi бути по-
силання також на норми процесуального права. Пленум Верхов-
ного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1976 р. № 11 (п. 6)
<Про судове рiшення> вказав, що в мотивувальнiй частинi кож-
ного судового рiшення повинно мiститися посилання на статтi 15,
ЗО, 62 ЦПК та iншi норми процесуального права, керуючись яки-
ми суд встановив обставини справи, права i обовязки сторiн, а
в необхiдних випадках - також на вiдповiднi керiвнi постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни з питань застосування зако-
нодавства при вирiшеннi цивiльних справ.
В мотивувальнiй частинi рiшення викладаються всi розрахун-
ки суду по визначенню розмiру майна, що присуджууться, моти-
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та ци-
вiльнихсправах// Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995
М1.С.413.
Т)!м;i
Глава XX
ви рiзних процесуальних дiй, наприклад, про вiдстрочку чи роз-5;
строчку виконання рiшення тощо. є|
Мотивувальна частина повинна бути в рiшеннi i в тому ви-; i
падку, коли вiдповiдач визнав позов. .;
Резолютивна частина рiшення мiстить у собi висновки по сутi-i
розглянутих вимог. У нiй, зокрема, мау бути зазначено: повнiстю
чи частково задоволене позовнi вимоги або в позовi вiдмовлено;
якi саме права позивача визначено або поновлено; розмiр грошо-
вих сум чи перелiк майна, присуджених сторонi; вартiсть майна,
яку належить стягнути з вiдповiдача, якщо при виконаннi рiшен-
ня майна не виявиться у наявностi; якi конкретно дiє i на чию
користь вiдповiдач повинен вчинити або яким iншим передбаче-
ним законом способом мау захищатися порушене право; в яких
межах допускауться негайне виконання рiшення, коли суд зобо-
вязаний або вправi його допустити.
Якщо в одному провадженнi обуднано кiлька вимог або
прийнято зустрiчний позов чи позов третьоє особи, яка мау са-
мостiйну вимогу, в резолютивнiй частинi належить сформулюва-
ти, що саме постановив суд по кожнiй позовнiй вимозi.
Резолютивна частина завжди викладауться з урахуванням кон-
кретних обставин i вiдповiдно до норм матерiального права, яки-
ми суд керувався. Так, вирiшуючи справи про визнання наявностi
або вiдсутностi тих чи iнших правовiдносин, суд при задоволеннi
позову зобовязаний в разi необхiдностi зазначити в резолютивнiй
частинi рiшення i про тi правовi наслiдки, якi тягне за собою таке
визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реу-
страцiю шлюбу в разi визнання його недiйсним тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165