144 ЦПК), якщо це приведе до
бiльш швидкого i правильного розгляду спору мiж сторонами.
Якщо обуднання кiлькох вимог в одне провадження усклад-
нюу процес i затримуу розгляд i вирiшення справи по сутi, то суд-
дя вправi постановити ухвалу про розуднання одного або кiлькох
поуднаних в одне провадження позовiв у самостiйнi проваджен-
ня (ст. 145 ЦПК).
3. Захист iнтересiв вiдповiдача
-i-цивiльне процесуальне законодавство гарантуу вiдш
вiдачу право на захист вiд заявленого позову. Це право випливау
з принципiв рiвноправностi сторiн, диспозитивностi, змагальностi.
Захист вiдповiдача проти предявленого до нього позову
може здiйснюватися рiзними засобами, передбаченими законом.
До них належать: заперечення проти позову i зустрiчний позов.
Заперечення проти позову - це пояснення вiдповiдача, якi
стосуються правомiрностi виникнення i розвитку процесу по
справi або матерiально-правовоє вимоги позивача по сутi. В звяз-
ку з цим заперечення вiдповiдача проти позову можуть бути ма
терiально-правовими або процесуально-правовими.
________________Позов________________225
Матерiально-правове заперечення полягау в тому, що вiдпо-
| нiдач, не заперечуючи проти виникнення процесу по справi, ос-
i iюрюу матерiально-правову вимогу позивача. Використовуючи
матерiально-правове заперечення, вiдповiдач може наводити
факти i обставини, якi спростовують вимогу позивача i пiдтвер-
джують вiдсутнiсть у позивача права на задоволення позову по-
внiстю або в його частинi.
Суть процесуально-правового заперечення виражауться в
тому, що вiдповiдач, не торкаючись матерiально-правовоє вимо-
ги позивача, висловлюу сумнiв щодо правомiрностi виникнення
процесу по справi, тобто звертау увагу суду на вiдсутнiсть у по-
зивача права на звернення до суду, на порушення процесу по
данiй справi. Використовуючи процесуально-правове заперечен-
ня проти позову, вiдповiдач намагауться довести, що процес по
справi виник незаконно i пiдлягау закриттю. Такими заперечен-
нями можуть бути: непiдвiдомчiсть справи суду, наявнiсть по цiй
справi рiшення суду, яке набрало законноє сили, наявнiсть по
данiй справi рiшення товариського суду тощо. Процесуальнi за-
перечення вiдповiдача грунтуються на недотриманнi процесуаль-
них норм, якi можуть бути усунутi самим судом.
Зустрiчний позов - це звернення до суду вiдповiдача з само-
стiйною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспо-
рюваного права в процесi, який порушений позивачем (ст. 140
ЦПК). При поданнi зустрiчного позиву позивач по первiсному
позову стау вiдповiдачем по зустрiчному позову, а вiдповiдач зай-
мау процесуальне становище позивача.
При зверненнi до суду вiдповiдача з зустрiчним позовом вiн
ставить перед собою мету, по-перше, захистити своу порушене чи
оспорене право. В цьому розумiннi зустрiчний позов у само-
стiйним позовом i повинен вiдповiдати всiм вимогам, якi став-
ляться до будь-якого позову. По-друге, вiдповiдач захищауться
проти вимог позивача. Як правило, зустрiчний позов викорис-
товууться вiдповiдачем для того, щоб нейтралiзувати первiсний
позов повнiстю або в частинi.
Закон чiтко регулюу умови предявлення зустрiчного позову.
Вiдповiдно до ст. 141 ЦПК суд або суддя повинен прийняти зус-
трiчний позов до сумiсного розгляду з первiсним позовом, якщо
обидва позови взаумно повязанi та сумiсний єх розгляд у доцiль-
ним, зокрема, коли вони випливають з одного правовiдношен-
ня або коли вимоги по них можуть зараховуватися.
8 є-144
226
Глава XVI
В тих випадках, коли вiдповiдач, предявляючи зустрiчний
позов, не ставить собi за мету захиститися вiд первiсного позо>"
ву, а направляу його на задоволення самостiйних вимог, суд може
прийняти такий позов до сумiсного розгляду лише тодi, коли
первiсна i зустрiчна вимоги взаумоповязанi i це приведе до бiльш
швидкого i правильного розгляду та вирiшення справи. В про-
тилежному випадку суд вiдмовляу в прийняттi зустрiчноє позов-.
ноє заяви i розяснюу вiдповiдачу, що вiн може звернутися до суду
з позовом на загальних пiдставах.
Зустрiчнi позови предявляються до суду в письмовiй формi
з дотриманням передбачених законом реквiзитiв позовноє заяви
(ст. 137 ЦПК), порядку подання позову i оплачуються державним
митом. Зустрiчний позов повинен предявлятися з таким розра-
хунком, щоб вiдповiдач (позивач по справi) мiг своучасно озна- 1
йомитися з ним i пiдготуватися до захисту. Тому зустрiчний по-1
зов може бути предявлений не пiзнiше як за три днi до судового
Засiдання. Прийняття зустрiчного позову, предявленого пiсля
закiнчення цього строку, залежить вiд суддi, а якщо його заявле-
но пiд час розгляду справи по сутi, - вiд суду (ст. 140 ЦПК). Про:
прийняття зустрiчного позову суддя повинен повiдомити всiх,
осiб, якi беруть участь у справi.
Пiсля розгляду справи по сутi в судовому засiданнi суд поста-1
новляу удине рiшення, в якому повинна бути дана конкретна
вiдповiдь як на первiсну вимогу позивача, так i на зустрiчну ви-
могу вiдповiдача.
4. Змiна позову. Вiдмова вiд позову
i визнання позову. Мирова угода сторiн
й процесi розгляду i вирiшення цивiльних справ сторо-
ни надiляються широкими процесуальними правами i можуть
вiльно ними розпоряджатися. Вiдповiдно до ст. 103 ЦПК сторо-
ни користуються рiвними процесуальними правами. Позивач
надiлений правом протягом усього часу розгляду справи по сутi
змiнити пiдставу або предмет позову, збiльшити чи зменшити
розмiр позовних вимог або вiдмовитися вiд позову. Вiдповiдач
мау право визнати позов повнiстю або частково. Сторони мо-
жуть закiнчити справу мировою угодою в усякiй стадiє процесу.
Такi дiє сторiн у проявом принципу диспозитивностi в цивiльно-
му процесуальному правi. ;i.ЙНii!Є;,
__________________Позов__________________227
Розмiр позовних вимог визначауться самим позивачем i може
змiнюватися ним протягом розгляду справи по сутi. Однак суд
при вирiшеннi справи не звязаний розмiром вимог позивача.
Залежно вiд встановлених обставин справи суд може задоволь-
нити позов у повному чи меншому обсязi, а також вийти за межi
заявленоє вимоги зi згоди позивача.
У разi виходу за межi предмета позову зi згоди позивача суд
вправi мотивувати рiшення по справi посиланням i на факти, якi не
наводилися позивачем в обгрунтування своєх вимог, якщо вони були
всебiчно дослiдженi i встановленi в судовому засiданнi. Лише в тих
випадках, коли закон встановлюу точний розмiр вимоги, суд пови-
нен керуватися законом (справи про стягнення алiментiв, справи про
вiдшкодування шкоди, завданоє калiцтвом, тощо).
Вiдмова вiд позову - це односторонну волевиявлення пози-
вача, спрямоване на вiдмову вiд судового захисту своує вимоги i
на закриття порушеного позивачем процесу. Вiдмова позивача вiд
позову - це прояв реалiзацiє принципу диспозитивностi, тому ця
дiя здiйснюуться пiд контролем суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
бiльш швидкого i правильного розгляду спору мiж сторонами.
Якщо обуднання кiлькох вимог в одне провадження усклад-
нюу процес i затримуу розгляд i вирiшення справи по сутi, то суд-
дя вправi постановити ухвалу про розуднання одного або кiлькох
поуднаних в одне провадження позовiв у самостiйнi проваджен-
ня (ст. 145 ЦПК).
3. Захист iнтересiв вiдповiдача
-i-цивiльне процесуальне законодавство гарантуу вiдш
вiдачу право на захист вiд заявленого позову. Це право випливау
з принципiв рiвноправностi сторiн, диспозитивностi, змагальностi.
Захист вiдповiдача проти предявленого до нього позову
може здiйснюватися рiзними засобами, передбаченими законом.
До них належать: заперечення проти позову i зустрiчний позов.
Заперечення проти позову - це пояснення вiдповiдача, якi
стосуються правомiрностi виникнення i розвитку процесу по
справi або матерiально-правовоє вимоги позивача по сутi. В звяз-
ку з цим заперечення вiдповiдача проти позову можуть бути ма
терiально-правовими або процесуально-правовими.
________________Позов________________225
Матерiально-правове заперечення полягау в тому, що вiдпо-
| нiдач, не заперечуючи проти виникнення процесу по справi, ос-
i iюрюу матерiально-правову вимогу позивача. Використовуючи
матерiально-правове заперечення, вiдповiдач може наводити
факти i обставини, якi спростовують вимогу позивача i пiдтвер-
джують вiдсутнiсть у позивача права на задоволення позову по-
внiстю або в його частинi.
Суть процесуально-правового заперечення виражауться в
тому, що вiдповiдач, не торкаючись матерiально-правовоє вимо-
ги позивача, висловлюу сумнiв щодо правомiрностi виникнення
процесу по справi, тобто звертау увагу суду на вiдсутнiсть у по-
зивача права на звернення до суду, на порушення процесу по
данiй справi. Використовуючи процесуально-правове заперечен-
ня проти позову, вiдповiдач намагауться довести, що процес по
справi виник незаконно i пiдлягау закриттю. Такими заперечен-
нями можуть бути: непiдвiдомчiсть справи суду, наявнiсть по цiй
справi рiшення суду, яке набрало законноє сили, наявнiсть по
данiй справi рiшення товариського суду тощо. Процесуальнi за-
перечення вiдповiдача грунтуються на недотриманнi процесуаль-
них норм, якi можуть бути усунутi самим судом.
Зустрiчний позов - це звернення до суду вiдповiдача з само-
стiйною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспо-
рюваного права в процесi, який порушений позивачем (ст. 140
ЦПК). При поданнi зустрiчного позиву позивач по первiсному
позову стау вiдповiдачем по зустрiчному позову, а вiдповiдач зай-
мау процесуальне становище позивача.
При зверненнi до суду вiдповiдача з зустрiчним позовом вiн
ставить перед собою мету, по-перше, захистити своу порушене чи
оспорене право. В цьому розумiннi зустрiчний позов у само-
стiйним позовом i повинен вiдповiдати всiм вимогам, якi став-
ляться до будь-якого позову. По-друге, вiдповiдач захищауться
проти вимог позивача. Як правило, зустрiчний позов викорис-
товууться вiдповiдачем для того, щоб нейтралiзувати первiсний
позов повнiстю або в частинi.
Закон чiтко регулюу умови предявлення зустрiчного позову.
Вiдповiдно до ст. 141 ЦПК суд або суддя повинен прийняти зус-
трiчний позов до сумiсного розгляду з первiсним позовом, якщо
обидва позови взаумно повязанi та сумiсний єх розгляд у доцiль-
ним, зокрема, коли вони випливають з одного правовiдношен-
ня або коли вимоги по них можуть зараховуватися.
8 є-144
226
Глава XVI
В тих випадках, коли вiдповiдач, предявляючи зустрiчний
позов, не ставить собi за мету захиститися вiд первiсного позо>"
ву, а направляу його на задоволення самостiйних вимог, суд може
прийняти такий позов до сумiсного розгляду лише тодi, коли
первiсна i зустрiчна вимоги взаумоповязанi i це приведе до бiльш
швидкого i правильного розгляду та вирiшення справи. В про-
тилежному випадку суд вiдмовляу в прийняттi зустрiчноє позов-.
ноє заяви i розяснюу вiдповiдачу, що вiн може звернутися до суду
з позовом на загальних пiдставах.
Зустрiчнi позови предявляються до суду в письмовiй формi
з дотриманням передбачених законом реквiзитiв позовноє заяви
(ст. 137 ЦПК), порядку подання позову i оплачуються державним
митом. Зустрiчний позов повинен предявлятися з таким розра-
хунком, щоб вiдповiдач (позивач по справi) мiг своучасно озна- 1
йомитися з ним i пiдготуватися до захисту. Тому зустрiчний по-1
зов може бути предявлений не пiзнiше як за три днi до судового
Засiдання. Прийняття зустрiчного позову, предявленого пiсля
закiнчення цього строку, залежить вiд суддi, а якщо його заявле-
но пiд час розгляду справи по сутi, - вiд суду (ст. 140 ЦПК). Про:
прийняття зустрiчного позову суддя повинен повiдомити всiх,
осiб, якi беруть участь у справi.
Пiсля розгляду справи по сутi в судовому засiданнi суд поста-1
новляу удине рiшення, в якому повинна бути дана конкретна
вiдповiдь як на первiсну вимогу позивача, так i на зустрiчну ви-
могу вiдповiдача.
4. Змiна позову. Вiдмова вiд позову
i визнання позову. Мирова угода сторiн
й процесi розгляду i вирiшення цивiльних справ сторо-
ни надiляються широкими процесуальними правами i можуть
вiльно ними розпоряджатися. Вiдповiдно до ст. 103 ЦПК сторо-
ни користуються рiвними процесуальними правами. Позивач
надiлений правом протягом усього часу розгляду справи по сутi
змiнити пiдставу або предмет позову, збiльшити чи зменшити
розмiр позовних вимог або вiдмовитися вiд позову. Вiдповiдач
мау право визнати позов повнiстю або частково. Сторони мо-
жуть закiнчити справу мировою угодою в усякiй стадiє процесу.
Такi дiє сторiн у проявом принципу диспозитивностi в цивiльно-
му процесуальному правi. ;i.ЙНii!Є;,
__________________Позов__________________227
Розмiр позовних вимог визначауться самим позивачем i може
змiнюватися ним протягом розгляду справи по сутi. Однак суд
при вирiшеннi справи не звязаний розмiром вимог позивача.
Залежно вiд встановлених обставин справи суд може задоволь-
нити позов у повному чи меншому обсязi, а також вийти за межi
заявленоє вимоги зi згоди позивача.
У разi виходу за межi предмета позову зi згоди позивача суд
вправi мотивувати рiшення по справi посиланням i на факти, якi не
наводилися позивачем в обгрунтування своєх вимог, якщо вони були
всебiчно дослiдженi i встановленi в судовому засiданнi. Лише в тих
випадках, коли закон встановлюу точний розмiр вимоги, суд пови-
нен керуватися законом (справи про стягнення алiментiв, справи про
вiдшкодування шкоди, завданоє калiцтвом, тощо).
Вiдмова вiд позову - це односторонну волевиявлення пози-
вача, спрямоване на вiдмову вiд судового захисту своує вимоги i
на закриття порушеного позивачем процесу. Вiдмова позивача вiд
позову - це прояв реалiзацiє принципу диспозитивностi, тому ця
дiя здiйснюуться пiд контролем суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165