За змiстом позови класифiкуються на окремi види.
Всi елементи позову тiсно повязанi мiж собою. Юридичнi
факти, якi пiдтверджують субуктивне матерiальне право i у
пiдставою позову, визначають юридичну природу матерiально-
правових вимог, що складають предмет позову. В той же час
матерiально-правова вимога визначау процесуальну форму захи-
сту, тобто змiст позову.
Позови можна класифiкувати на види, беручи до уваги
рiзнi критерiє. Найбiльш розповсюдженою у класифiкацiя п6-
i__________________Позов_______________219
iовiв на види заматерiально-правовим i процесуально-право-
им критерiями.
Враховуючи матерiально-правовий критерiй, позови подiля-
ються на види залежно вiд характеру спiрних правовiдносин. По-
чови можуть виникати iз цивiльних, сiмейних, трудових, коопера-
тивних та iнших правовiдносин. Кожний з цих видiв позовiв мож-
на пiдроздiляти залежно вiд iнститутiв чи окремих норм галузей
права. Наприклад позови, якi виникають iз сiмейних правовiдно-
син, можна подiляти на позови про стягнення алiментiв, про роздiл
спiльного майна мiж подружжям, про розiрвання шлюбу тощо.
Такий подiл позовiв на види мау не тiльки теоретичне, а й
практичне значення. Залежно вiд характеру спiрних правовiдно-
син суд може вирiшувати питання про пiдвiдомчiсть спору, про
предмет доказування, визначити субуктний склад спору, на-
лежнiсть i допустимiсть доказiв та iн. Ця класифiкацiя позовiв на
види дозволяу зосередити увагу на процесуальних особливостях
розгляду i вирiшення окремих категорiй справ.
У вимозi до суду про порушення судовоє дiяльностi по захи-
сту прав i законних iнтересiв визначауться i засiб бажаного захи-
сту - як наслiдок, на досягнення якого спрямована ця дiяльнiсть.
За засобом процесуального захисту позови подiляються на три
види: про присудження, про визнання i перетворювальнi.
Позови про присудження - найбiльш поширений вид по-
зовiв, коли позивач вимагау примусового здiйснення обовязку
боржника-вiдповiдача. Кожний процес виникау в звязку з тим,
що субуктивне право позивача порушено або у загроза його по-
рушення, внаслiдок чого виникау необхiднiсть звернутися до суду
за захистом свого права. Позови про присудження предявляють-
ся, як правило, в тих випадках, коли право позивача вже пору-
шено i необхiдно здiйснити певнi дiє для його поновлення. Типо-
вими прикладами позовiв про присудження у позови про стягнен-
ня алiментiв, про виселення з жилих примiщень, про стягнення
боргових сум на пiдставi договору позики тощо.
Характерною особливiстю позовiв про присудження у те, що
пiсля єх розгляду i винесення по них рiшення, якщо позови доб-
ровiльно не виконуються, то вони можуть бути виконанi в при-
мусовому порядку. В судовiй практицi цi позови нерiдко поудну-
ються з позовами про визнання, коли позивач вимагау не лише
визнати за ним право, а й примусити вiдповiдача до виконання
певних обовязкiв.
Глава XV i
Позови про визнання - це такi позови, коли позивач просить 1
суд пiдтвердити наявнiсть чи вiдсутнiсть мiж ним i вiдповiдачемi
певних правовiдносин. Позови про визнання предявляються в
тих випадках, коли порушення права позивача, як правило, не-
мау, однак мiж сторонами виникли сумнiви щодо iснування чи
дiйсностi мiж ними вiдносин, якi мають правовi наслiдки. Звер-
таючись до суду з позовом про визнання, позивач не ставить
перед собою мети про матерiальне присудження, його мета по-
лягау в усуненнi сумнiвiв вiдносно iснування правовiдносин.
Залежно вiд мети, яку ставить перед собою позивач, позови
про визнання подiляються на позитивнi i негативнi. Позови, якi
спрямованi на пiдтвердження наявностi певних правовiдносин
мiж позивачем i вiдповiдачем (наприклад, визнати право влао
ностi на будинок) визнаються позитивними. Якщо ж позива
просить суд пiдтвердити вiдсутнiсть певних правовiдносин мiя
ним i вiдповiдачем (наприклад, визнати угоду недiйсною), такиi
позов визнауться негативним.
Характерною особливiстю позовiв про визнання у те, щ<
рiшення по цих позовах нiколи не вимагають примусового вико-!
нання, а захист права здiйснюуться безпосередньо рiшенням суду.,
У судовiй практицi нерiдко позови про визнання доповню-
ються позовами про присудження, коли визнання служить необ-
хiдною передумовою присудження. Так, наприклад, у позовах
про поновлення на роботi суд перш за все повинен визнати звiль-
нення працiвника незаконним i на цiй пiдставi поновити його на
роботi i стягнути заробiтну плату за вимушений прогул. |
Перетворювальнi позови - це такi, коли позивач просить суд|
перетворити iснуючi мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини. 1
Залежно вiд мети, яку ставить позивач, звертаючись до суду, |
перетворювальнi позови пiдроздiляються на: а) позови, спрямо-4
ванi на змiну правовiдносин. Прикладом такого позову може
бути позов про видiлення частини iз спiльного майна на пiдставi
ст. 115 ЦК. Позивач у цьому випадку вимагау такого рiшення, яке
б змiнило iснуючi правовiдносини; б) позови, спрямованi на при-
пинення правовiдносин. Характерним прикладом у позови про
розiрвання шлюбу, коли позивач просить суд припинити iснуючi
мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини.
В юридичнiй лiтературi висловлюються заперечення проти
видiлення цього виду позовiв, якi зводяться до того, що завдан-
ня суду полягау не в твореннi правовiдносин, а в захистi реально
221
iснуючих прав та iнтересiв, якi мають мiсце незалежно вiд суду,
а також, що перетворювальнi позови повнiстю охоплюються
i позовами про визнання i про присудження.
i Такi висновки суперечать чинному цивiльному законодав-
ству, яке передбачау можливiсть подання позовiв про змiну чи
припинення правовiдносин окремо вiд позовiв про визнання чи
про присудження (ст. 6 ЦК). Це зовсiм не означау, що суд творить
правовiдносини. Вiн змiнюу чи припиняу iснуючi правовiдноси-
ни, оскiльки тiльки суд компетентний це зробити, а сторони ма-
ють право на єх змiну чи припинення ще до виникнення процесу.
Змiна чи припинення iснуючих правовiдносин у одним iз за-
собiв захисту цивiльних прав. А оскiльки критерiум класифiкацiє
позовiв на види за процесуальною ознакою у засiб захисту, то не
може викликати сумнiвiв iснування перетворювальних позовiв.
Характерною ознакою позовiв про визнання у те, що вони
i предявляються, як правило, якщо у сторiн виникли сумнiви в
iснуваннi правовiдносин i суд своєм рiшення повинен усунути цi
сумнiви, тобто визнати наявнiсть чи вiдсутнiсть правовiдносин.
При поданнi перетворювальних позовiв таких сумнiвiв у
сторiн не iснуу. Мiж ними iснують правовiдносини i сторони це
i знають, однак вони просять суд перетворити єх (замiнити або
припинити), що входить в його компетенцiю.
2. Право на предявлення позову
1 i-раво на звернення за судовим захистом тiсно повяза-
не з субуктивним матерiальним правом, яке пiдлягау захисту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
Всi елементи позову тiсно повязанi мiж собою. Юридичнi
факти, якi пiдтверджують субуктивне матерiальне право i у
пiдставою позову, визначають юридичну природу матерiально-
правових вимог, що складають предмет позову. В той же час
матерiально-правова вимога визначау процесуальну форму захи-
сту, тобто змiст позову.
Позови можна класифiкувати на види, беручи до уваги
рiзнi критерiє. Найбiльш розповсюдженою у класифiкацiя п6-
i__________________Позов_______________219
iовiв на види заматерiально-правовим i процесуально-право-
им критерiями.
Враховуючи матерiально-правовий критерiй, позови подiля-
ються на види залежно вiд характеру спiрних правовiдносин. По-
чови можуть виникати iз цивiльних, сiмейних, трудових, коопера-
тивних та iнших правовiдносин. Кожний з цих видiв позовiв мож-
на пiдроздiляти залежно вiд iнститутiв чи окремих норм галузей
права. Наприклад позови, якi виникають iз сiмейних правовiдно-
син, можна подiляти на позови про стягнення алiментiв, про роздiл
спiльного майна мiж подружжям, про розiрвання шлюбу тощо.
Такий подiл позовiв на види мау не тiльки теоретичне, а й
практичне значення. Залежно вiд характеру спiрних правовiдно-
син суд може вирiшувати питання про пiдвiдомчiсть спору, про
предмет доказування, визначити субуктний склад спору, на-
лежнiсть i допустимiсть доказiв та iн. Ця класифiкацiя позовiв на
види дозволяу зосередити увагу на процесуальних особливостях
розгляду i вирiшення окремих категорiй справ.
У вимозi до суду про порушення судовоє дiяльностi по захи-
сту прав i законних iнтересiв визначауться i засiб бажаного захи-
сту - як наслiдок, на досягнення якого спрямована ця дiяльнiсть.
За засобом процесуального захисту позови подiляються на три
види: про присудження, про визнання i перетворювальнi.
Позови про присудження - найбiльш поширений вид по-
зовiв, коли позивач вимагау примусового здiйснення обовязку
боржника-вiдповiдача. Кожний процес виникау в звязку з тим,
що субуктивне право позивача порушено або у загроза його по-
рушення, внаслiдок чого виникау необхiднiсть звернутися до суду
за захистом свого права. Позови про присудження предявляють-
ся, як правило, в тих випадках, коли право позивача вже пору-
шено i необхiдно здiйснити певнi дiє для його поновлення. Типо-
вими прикладами позовiв про присудження у позови про стягнен-
ня алiментiв, про виселення з жилих примiщень, про стягнення
боргових сум на пiдставi договору позики тощо.
Характерною особливiстю позовiв про присудження у те, що
пiсля єх розгляду i винесення по них рiшення, якщо позови доб-
ровiльно не виконуються, то вони можуть бути виконанi в при-
мусовому порядку. В судовiй практицi цi позови нерiдко поудну-
ються з позовами про визнання, коли позивач вимагау не лише
визнати за ним право, а й примусити вiдповiдача до виконання
певних обовязкiв.
Глава XV i
Позови про визнання - це такi позови, коли позивач просить 1
суд пiдтвердити наявнiсть чи вiдсутнiсть мiж ним i вiдповiдачемi
певних правовiдносин. Позови про визнання предявляються в
тих випадках, коли порушення права позивача, як правило, не-
мау, однак мiж сторонами виникли сумнiви щодо iснування чи
дiйсностi мiж ними вiдносин, якi мають правовi наслiдки. Звер-
таючись до суду з позовом про визнання, позивач не ставить
перед собою мети про матерiальне присудження, його мета по-
лягау в усуненнi сумнiвiв вiдносно iснування правовiдносин.
Залежно вiд мети, яку ставить перед собою позивач, позови
про визнання подiляються на позитивнi i негативнi. Позови, якi
спрямованi на пiдтвердження наявностi певних правовiдносин
мiж позивачем i вiдповiдачем (наприклад, визнати право влао
ностi на будинок) визнаються позитивними. Якщо ж позива
просить суд пiдтвердити вiдсутнiсть певних правовiдносин мiя
ним i вiдповiдачем (наприклад, визнати угоду недiйсною), такиi
позов визнауться негативним.
Характерною особливiстю позовiв про визнання у те, щ<
рiшення по цих позовах нiколи не вимагають примусового вико-!
нання, а захист права здiйснюуться безпосередньо рiшенням суду.,
У судовiй практицi нерiдко позови про визнання доповню-
ються позовами про присудження, коли визнання служить необ-
хiдною передумовою присудження. Так, наприклад, у позовах
про поновлення на роботi суд перш за все повинен визнати звiль-
нення працiвника незаконним i на цiй пiдставi поновити його на
роботi i стягнути заробiтну плату за вимушений прогул. |
Перетворювальнi позови - це такi, коли позивач просить суд|
перетворити iснуючi мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини. 1
Залежно вiд мети, яку ставить позивач, звертаючись до суду, |
перетворювальнi позови пiдроздiляються на: а) позови, спрямо-4
ванi на змiну правовiдносин. Прикладом такого позову може
бути позов про видiлення частини iз спiльного майна на пiдставi
ст. 115 ЦК. Позивач у цьому випадку вимагау такого рiшення, яке
б змiнило iснуючi правовiдносини; б) позови, спрямованi на при-
пинення правовiдносин. Характерним прикладом у позови про
розiрвання шлюбу, коли позивач просить суд припинити iснуючi
мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини.
В юридичнiй лiтературi висловлюються заперечення проти
видiлення цього виду позовiв, якi зводяться до того, що завдан-
ня суду полягау не в твореннi правовiдносин, а в захистi реально
221
iснуючих прав та iнтересiв, якi мають мiсце незалежно вiд суду,
а також, що перетворювальнi позови повнiстю охоплюються
i позовами про визнання i про присудження.
i Такi висновки суперечать чинному цивiльному законодав-
ству, яке передбачау можливiсть подання позовiв про змiну чи
припинення правовiдносин окремо вiд позовiв про визнання чи
про присудження (ст. 6 ЦК). Це зовсiм не означау, що суд творить
правовiдносини. Вiн змiнюу чи припиняу iснуючi правовiдноси-
ни, оскiльки тiльки суд компетентний це зробити, а сторони ма-
ють право на єх змiну чи припинення ще до виникнення процесу.
Змiна чи припинення iснуючих правовiдносин у одним iз за-
собiв захисту цивiльних прав. А оскiльки критерiум класифiкацiє
позовiв на види за процесуальною ознакою у засiб захисту, то не
може викликати сумнiвiв iснування перетворювальних позовiв.
Характерною ознакою позовiв про визнання у те, що вони
i предявляються, як правило, якщо у сторiн виникли сумнiви в
iснуваннi правовiдносин i суд своєм рiшення повинен усунути цi
сумнiви, тобто визнати наявнiсть чи вiдсутнiсть правовiдносин.
При поданнi перетворювальних позовiв таких сумнiвiв у
сторiн не iснуу. Мiж ними iснують правовiдносини i сторони це
i знають, однак вони просять суд перетворити єх (замiнити або
припинити), що входить в його компетенцiю.
2. Право на предявлення позову
1 i-раво на звернення за судовим захистом тiсно повяза-
не з субуктивним матерiальним правом, яке пiдлягау захисту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165