Експертиза призна-
чауться у випадках, коли для вирiшення справи необхiднi спе-
цiальнi знання в галузi науки, мистецтва, технiки чи ремесла;
отже, лише спецiалiст может бути експертом.
Чи можна при цьому вважати цивiльну процесуальну право-
здатнiсть передумовою всiх цивiльних процесуальних право-
вiдносинi Мабуть, нi. Єє мають тiльки громадяни та юридичнi
особи, яким надаються рiвнi та однаковi можливостi участi в
цивiльному процесi, тобто особи, якi можуть бути субуктами
цивiльних спорiв, а це - сторони й третi особи. Щоб отримати
судовий захист, треба вступити в процес i брати в ньому участь
тiльки як сторона чи третя особа.
Виходячи з названих причин, гадаумо, що як передумова ви-
никнення цивiльних процесуальних правовiдносин виступау не
58 Глава IV
процесуальна правоздатнiсть, а правосубуктнiсть. Процесуаль-
на правосубуктнiсть - це специфiчна властивiсть субуктiв ци-
вiльного процесуального права, яка дозволяу єм бути носiум прав
та обовязкiв, вступати в цивiльнi процесуальнi правовiдносини.
Таким чином, поняття <субукт цивiльного процесуального
права> i <процесуальна правосубуктнiсть> за своєм змiстом
спiвпадають, бо субукт права - це особа, яка мау правосубукт-
нiсть, тобто особа, яка потенцiйно може бути учасником цивiль-
них процесуальних правовiдносин. Правосубуктнiсть закрiплюу
коло осiб, якi можуть бути субуктами прав i обовязкiв, конкре-
тизуу тим самим коло правовiдносин, що виникають на основi
правосубектностi. Процесуальна правосубуктнiсть у ступенем
реалiзацiє норм цивiльного процесуального права, реальною пе-
редумовою виникнення цивiльних процесуальних правовiдносин,
однак абстрактноє, удиноє для всiх процесуальноє правосубукт-
ностi немау, а мау мiсце правосубуктнiсть суду, сторiн, третiх
осiб, прокурора, свiдкiв тощо.
Процесуальна правосубуктнiсть мау свiй змiст. Вiн структу-
рований i складауться з двох елементiв: по-перше, можливостi
мати права i нести обовязки (правоздатнiсть); по-друге, можли-
востi до самостiйного здiйснення прав i обовязкiв (дiуздатнiсть).
Для всiх субуктiв цивiльного процесуального права, крiм сторiн
та третiх осiб, у складi правосубуктностi процесуальна право-
здатнiсть невiддiльна вiд процесуальноє дiуздатностi, мау спе-
цiальний характер. У правосубуктностi ж сторiн i третiх осiб
мiцного звязку мiж процесуальною правоздатнiстю та дiуздат-
нiстю, як вiдомо, немау, а процесуальна правоздатнiсть являу
собою рiвну можливiсть у цивiльному процесi посiсти станови-
ще i мати процесуальнi права та обовязки сторони, третьоє осо-
би. Саме виходячи з цього формулюуться в цивiльному процесу-
альному законодавствi (статтi 100,101 ЦПК) процесуальна пра-
воздатнiсть та дiуздатнiсть сторiн i третiх осiб з єх специфiчним
змiстом. Оскiльки правоздатнiсть та дiуздатнiсть у складi право-
субуктностi iнших учасникiв процесу мау спецiальний, а не за-
гальний характер i не вiдображау загальних властивостей всiх
субуктiв цивiльного процесуального права, то i формулювати єх
змiст у спецiальних статтях закону було б зайвим з точки зору
юридичноє технiки.
Отже, цивiльна процесуальна правосубуктнiсть для кожно-
го субукта цивiльного процесуального права специфiчна., ;""
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини 59
Вiдповiдно до закону цивiльна процесуальна правоздатнiсть
сторiн виникау вiд народження, дiуздатнiсть, як правило, нале-
жить тим громадянам, що досягли повнолiття.
Правосубуктнiсть судових представникiв визначауться по-
iншому. Вiдповiдно до ст. 116 ЦПК особи, якi не досягли повно-
лiття чи над якими встановлено опiку або пiклування; адвокати,
якi прийняли доручення про подання юридичноє допомоги з по-
рушенням правил, встановлених законодавством Украєни про ад-
вокатуру, а також особи, виключенi з колегiє адвокатiв, суддi,
слiдчi i прокурори, крiм випадкiв, коли вони дiють як батьки,
опiкуни, пiклувальники або як представники вiдповiдного суду
чи органу прокуратури, що у стороною в справi, не можуть бути
представниками в судi.
У змiстi процесуальноє правосубуктностi свiдкiв, експертiв
також у своє особливостi. Вiдповiдно до ст. 42 ЦПК не можуть
бути свiдками особи, нездатнi через своє фiзичнi або психiчнi вади
правильно сприймати обставини, що мають значення для спра-
ви, або давати про них правильнi показання, а також представ-
ники по цивiльнiй справi або захисники в кримiнальнiй справi по
обставинах, якi стали єм вiдомi у звязку з виконанням обовязкiв
представника або захисника.
Для зясування обставин, що мають значення для справи i по-
требують спецiальних знань у галузi науки, мистецтва, технiки
або ремесла, судом призначауться експертиза (ст. 57 ЦПК). Отже,
цивiльна процесуальна правосубуктнiсть експерта визначауть-
ся його спецiальними знаннями. Якщо особа не володiу такими
знаннями, то на пiдставi закону вона повинна вiдмовитися вiд
дачi висновку (ст. 59 ЦПК), оскiльки в такому випадку ця особа
не мау процесуальноє правосубуктностi i не може бути експер-
том. Цивiльна процесуальна правосубуктнiсть перекладача виз-
начауться знанням мов.
Передумовою виникнення цивiльних процесуальних право-
вiдносин крiм норм права i процесуальноє правосубуктностi е
юридичнi факти. Юридичнi факти- передбаченi в гiпотезах про-
цесуальних норм певнi життувi обставини, з якими повязують-
ся виникнення, змiни чи припинення правовiдносин, субуктив-
них прав та юридичних обовязкiв.
Як процесуальнi юридичнi факти, що породжують правовi
наслiдки, виступають дiє суду чи iнших учасникiв процесу, вчи-
ненi у певнiй послiдовностi, передбаченiй цивiльним процесуаль-
60 Глава IV
ним законодавством. Цi дiє рiзноманiтнi i здiйснюються в мiру
розвитку цивiльного процесу, утворюючи фактичний динамiч-
ний склад цивiльних процесуальних правовiдносин (подання за-
яви про порушення цивiльноє справи стороною, прийняття суд-
дею заяви про порушення цивiльноє справи, вступ у справу третiх
осiб, залучення до справи осiб, що беруть участь у справi, при-
значення експертизи, виклик до суду свiдкiв, експертiв, повiдом-
лення заiнтересованих осiб про день розгляду справи, вiдмова вiд
позову, укладення мировоє угоди сторiн тощо).
У деяких випадках до юридичних процесуальних фактiв вiд-
носиться i бездiя учасникiв цивiльного процесу. Процесуальна
бездiя - це невиконання процесуальних обовязкiв субуктами
цивiльного процесуального права. Результатом невиконання пе-
редбачених законом процесуальних обовязкiв виступають, як
правило, засоби процесуального примусу, що мають у цивiльно-
му процесi обмежений характер, - привод свiдка, штраф тощо
(статтi 44, 172, 173 ЦПК).
Викликають заперечення визначення процесуальних бездiй як
невикористання свого процесуального права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
чауться у випадках, коли для вирiшення справи необхiднi спе-
цiальнi знання в галузi науки, мистецтва, технiки чи ремесла;
отже, лише спецiалiст может бути експертом.
Чи можна при цьому вважати цивiльну процесуальну право-
здатнiсть передумовою всiх цивiльних процесуальних право-
вiдносинi Мабуть, нi. Єє мають тiльки громадяни та юридичнi
особи, яким надаються рiвнi та однаковi можливостi участi в
цивiльному процесi, тобто особи, якi можуть бути субуктами
цивiльних спорiв, а це - сторони й третi особи. Щоб отримати
судовий захист, треба вступити в процес i брати в ньому участь
тiльки як сторона чи третя особа.
Виходячи з названих причин, гадаумо, що як передумова ви-
никнення цивiльних процесуальних правовiдносин виступау не
58 Глава IV
процесуальна правоздатнiсть, а правосубуктнiсть. Процесуаль-
на правосубуктнiсть - це специфiчна властивiсть субуктiв ци-
вiльного процесуального права, яка дозволяу єм бути носiум прав
та обовязкiв, вступати в цивiльнi процесуальнi правовiдносини.
Таким чином, поняття <субукт цивiльного процесуального
права> i <процесуальна правосубуктнiсть> за своєм змiстом
спiвпадають, бо субукт права - це особа, яка мау правосубукт-
нiсть, тобто особа, яка потенцiйно може бути учасником цивiль-
них процесуальних правовiдносин. Правосубуктнiсть закрiплюу
коло осiб, якi можуть бути субуктами прав i обовязкiв, конкре-
тизуу тим самим коло правовiдносин, що виникають на основi
правосубектностi. Процесуальна правосубуктнiсть у ступенем
реалiзацiє норм цивiльного процесуального права, реальною пе-
редумовою виникнення цивiльних процесуальних правовiдносин,
однак абстрактноє, удиноє для всiх процесуальноє правосубукт-
ностi немау, а мау мiсце правосубуктнiсть суду, сторiн, третiх
осiб, прокурора, свiдкiв тощо.
Процесуальна правосубуктнiсть мау свiй змiст. Вiн структу-
рований i складауться з двох елементiв: по-перше, можливостi
мати права i нести обовязки (правоздатнiсть); по-друге, можли-
востi до самостiйного здiйснення прав i обовязкiв (дiуздатнiсть).
Для всiх субуктiв цивiльного процесуального права, крiм сторiн
та третiх осiб, у складi правосубуктностi процесуальна право-
здатнiсть невiддiльна вiд процесуальноє дiуздатностi, мау спе-
цiальний характер. У правосубуктностi ж сторiн i третiх осiб
мiцного звязку мiж процесуальною правоздатнiстю та дiуздат-
нiстю, як вiдомо, немау, а процесуальна правоздатнiсть являу
собою рiвну можливiсть у цивiльному процесi посiсти станови-
ще i мати процесуальнi права та обовязки сторони, третьоє осо-
би. Саме виходячи з цього формулюуться в цивiльному процесу-
альному законодавствi (статтi 100,101 ЦПК) процесуальна пра-
воздатнiсть та дiуздатнiсть сторiн i третiх осiб з єх специфiчним
змiстом. Оскiльки правоздатнiсть та дiуздатнiсть у складi право-
субуктностi iнших учасникiв процесу мау спецiальний, а не за-
гальний характер i не вiдображау загальних властивостей всiх
субуктiв цивiльного процесуального права, то i формулювати єх
змiст у спецiальних статтях закону було б зайвим з точки зору
юридичноє технiки.
Отже, цивiльна процесуальна правосубуктнiсть для кожно-
го субукта цивiльного процесуального права специфiчна., ;""
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини 59
Вiдповiдно до закону цивiльна процесуальна правоздатнiсть
сторiн виникау вiд народження, дiуздатнiсть, як правило, нале-
жить тим громадянам, що досягли повнолiття.
Правосубуктнiсть судових представникiв визначауться по-
iншому. Вiдповiдно до ст. 116 ЦПК особи, якi не досягли повно-
лiття чи над якими встановлено опiку або пiклування; адвокати,
якi прийняли доручення про подання юридичноє допомоги з по-
рушенням правил, встановлених законодавством Украєни про ад-
вокатуру, а також особи, виключенi з колегiє адвокатiв, суддi,
слiдчi i прокурори, крiм випадкiв, коли вони дiють як батьки,
опiкуни, пiклувальники або як представники вiдповiдного суду
чи органу прокуратури, що у стороною в справi, не можуть бути
представниками в судi.
У змiстi процесуальноє правосубуктностi свiдкiв, експертiв
також у своє особливостi. Вiдповiдно до ст. 42 ЦПК не можуть
бути свiдками особи, нездатнi через своє фiзичнi або психiчнi вади
правильно сприймати обставини, що мають значення для спра-
ви, або давати про них правильнi показання, а також представ-
ники по цивiльнiй справi або захисники в кримiнальнiй справi по
обставинах, якi стали єм вiдомi у звязку з виконанням обовязкiв
представника або захисника.
Для зясування обставин, що мають значення для справи i по-
требують спецiальних знань у галузi науки, мистецтва, технiки
або ремесла, судом призначауться експертиза (ст. 57 ЦПК). Отже,
цивiльна процесуальна правосубуктнiсть експерта визначауть-
ся його спецiальними знаннями. Якщо особа не володiу такими
знаннями, то на пiдставi закону вона повинна вiдмовитися вiд
дачi висновку (ст. 59 ЦПК), оскiльки в такому випадку ця особа
не мау процесуальноє правосубуктностi i не може бути експер-
том. Цивiльна процесуальна правосубуктнiсть перекладача виз-
начауться знанням мов.
Передумовою виникнення цивiльних процесуальних право-
вiдносин крiм норм права i процесуальноє правосубуктностi е
юридичнi факти. Юридичнi факти- передбаченi в гiпотезах про-
цесуальних норм певнi життувi обставини, з якими повязують-
ся виникнення, змiни чи припинення правовiдносин, субуктив-
них прав та юридичних обовязкiв.
Як процесуальнi юридичнi факти, що породжують правовi
наслiдки, виступають дiє суду чи iнших учасникiв процесу, вчи-
ненi у певнiй послiдовностi, передбаченiй цивiльним процесуаль-
60 Глава IV
ним законодавством. Цi дiє рiзноманiтнi i здiйснюються в мiру
розвитку цивiльного процесу, утворюючи фактичний динамiч-
ний склад цивiльних процесуальних правовiдносин (подання за-
яви про порушення цивiльноє справи стороною, прийняття суд-
дею заяви про порушення цивiльноє справи, вступ у справу третiх
осiб, залучення до справи осiб, що беруть участь у справi, при-
значення експертизи, виклик до суду свiдкiв, експертiв, повiдом-
лення заiнтересованих осiб про день розгляду справи, вiдмова вiд
позову, укладення мировоє угоди сторiн тощо).
У деяких випадках до юридичних процесуальних фактiв вiд-
носиться i бездiя учасникiв цивiльного процесу. Процесуальна
бездiя - це невиконання процесуальних обовязкiв субуктами
цивiльного процесуального права. Результатом невиконання пе-
редбачених законом процесуальних обовязкiв виступають, як
правило, засоби процесуального примусу, що мають у цивiльно-
му процесi обмежений характер, - привод свiдка, штраф тощо
(статтi 44, 172, 173 ЦПК).
Викликають заперечення визначення процесуальних бездiй як
невикористання свого процесуального права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165