Практика свiдчить, що
участь представникiв громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв у судовому розглядi в значнiй мiрi залежить вiд iнiцiативи
суду. Суди завжди повиннi повiдомляти громадськi органiзацiє i
трудовi колективи про заяви, що надiйшли до суду, у справах, роз-
гляд i вирiшення яких мау суспiльне значення, а громадськiсть
вправi вирiшувати питання про участь у процесi.
Питання про можливiсть участi у розглядi цивiльноє справи
представника громадськоє органiзацiє i трудового колективу вив-
чауться суддею в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Згiдно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирiшуу питання про допущення
до участi в судовому розглядi представника громадськоє органi-
зацiє чи трудового колективу. Правильно роблять суддi, якi ке-
руються цим пунктом, своучасно направляють повiдомлення
вiдповiдним громадським органiзацiям i трудовим колективам
про заяви, що надiйшли до суду. Доцiльно вказати також, яким
чином мають бути оформленi повноваження представника, i ро-
зяснити його процесуальнi права i обовязки.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть вступати в цивiльний процес за клопотанням осiб, якi бе-
руть участь у справi (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку
видiленню представника повинно передувати обговорення спра-
ви на зборах трудового колективу чи громадськоє органiзацiє або
на засiданнi виборного органу, оскiльки представник громадсь-
коє органiзацiє чи трудового колективу бере участь у ЦИВiЛЬНО-
МУ Див.: Штефан М. Й. Цивiльний процес. К" 1997. С. 133.
134
Глава X
му процесi для викладення суду не своує особистоє думки по сутi
спору, а думки колективiв i органiзацiй, що його уповноважили.
Суди не повиннi вiдмовляти в допущеннi представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв з мотивiв недоцiль-
ностi, простоти або малозначностi справи.
В практицi судових органiв по-рiзному вирiшууться питання
про те, скiльки представникiв громадських органiзацiй i трудо-
вих колективiв може брати участь у розглядi справи. Законом це
питання не вирiшено. Виходячи iз сутi розглядуваного iнститу-
ту, слiд пiдкреслити, що вiд однiує громадськоє органiзацiє чи
трудового колективу повинен бути видiлений тiльки один пред-
ставник, який i викладау суду думку колективу, що його уповно-
важив. В той же час було б помилкою вважати, що думка одно-
го колективу з приводу справи, що розглядауться судим, обовяз-
ково повинна спiвпадати з думкою iншого. Рiзнi громадськi
органiзацiє i трудовi колективи можуть мати рiзнi думки з при-
воду однiує i тiує ж справи. Сторони можуть бути членами рiзних
колективiв, i тодi можлива участь декiлькох представникiв вiд
кожноє громадськоє органiзацiє або трудового колективу.
Глава
XI
ПРОЦЕСУАЛЬНi
СТРОКИ
1. Поняття процесуальних строкiв
таєх види
уднiую з властивостей цивiльноє процесуальноє форми
у єє термiновiсть, тобто законодавче визначення часових меж для
здiйснення процесуальних дiй. Установлення цивiльним проце-
суальним законодавством процесуальних строкiв забезпечуу
своучасний розгляд та вирiшення цивiльних справ, своучасний
захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом iнтересу.
Процесуальний строк - це промiжок часу, визначений для
вчинення процесуальних дiй учасниками процесу (крiм суду). Ци-
вiльним процесуальним законодавством передбаченi два види
процесуальних строкiв: встановленi законом та призначенi судом
(ст. 84 ЦПК).
До строкiв, встановлених законом, належать такi, тривалiсть
яких визначена цивiльним процесуальним законодавством. Це,
наприклад, строк на касацiйне оскарження постанов суду першоє
iнстанцiє (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста-
нову додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау-
важень з приводу допущених у протоколi судового засiдання не-
правильностейабо неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки
предявлення рiшень до виконання (ст. 359 ЦПК) та iн.
До строкiв, призначених судом, належать тi, тривалiсть яких
визначауться судом з урахуванням обставин кожноє конкретноє
справи та особливостей кожноє процесуальноє дiє. Так, згiдно iз
ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху i надау позивачевi строк для виправлення не-
136 Глава XI
долiкiв позовноє заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправлення
недолiкiв касацiйноє скарги, для подання додаткових доказiв>
нових матерiалiв та iн. (статтi 293, 300 ЦПК).
Правила про процесуальнi строки поширюються перш за все на
дiяльнiсть сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а в рядi
випадкiв - i на осiб, якi не беруть участi у цiй справi (наприклад,
строк повiдомлення суду про вжитi заходи по усуненню порушень
законностi, правил спiвжиття, недолiкiв у роботi - ст. 235 ЦПК).
2. Обчислення процесуальних строкiв
Огiдно iз ст. 86 ЦПК строки, встановленi в законi або
призначенi судом, обчислюються роками, мiсяцями i днями. Так,
рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiую з сторiн у громадя-
нин, може бути предявлено для примусового виконання протя-
гом трьох рокiв з моменту набрання ним законноє сили, а в усiх
iнших справах - протягом одного року (ст. 359 ЦПК); сторони
та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень,
ухвал та постанов у звязку з нововиявленими обставинами можуть
подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини,
що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постано-
ви (ст. 345 ЦПК); касацiйнi скарги, подання на постанови судiв
першоє iнстанцiє можуть бути поданi протягом десяти днiв з на-
ступного дня пiсля єх проголошення (ст. 291 ЦПК).
Процесуальний строк може визначатися також конкретною
календарною датою, наприклад, датою виклику вiдповiдача до
суду в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Крiм того, процесуальний строк може визначатися вказiвкою
на подiю, яка неминуче повинна наступити. Так, сторони зобовя-
занi подати своє докази або повiдомити про них суд до початку
судового засiдання в справi (ст. 34 ЦПК), провадження в справi
зупиняуться у випадку, передбаченому п. 4 ст. 221 ЦПК, до на-
брання законноє сили вироком, рiшенням, ухвалою або постано-
вою, вiд яких залежить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЦПК).
Перебiг процесуальних строкiв починауться слiдом за подiую,
визначеною законом або судом. Наприклад, перебiг строку на каса-
цiйне оскарження та опротестування судових рiшень i ухвал почи-
науться з наступного дня пiсля проголошення рiшення (ст. 291 ЦПК).
Закiнчення перебiгу процесуального строку, обчислюваного
роками, визначауться вiдповiдним мiсяцем i числом останнього
137
Процесуальнi строки
року строку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
участь представникiв громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв у судовому розглядi в значнiй мiрi залежить вiд iнiцiативи
суду. Суди завжди повиннi повiдомляти громадськi органiзацiє i
трудовi колективи про заяви, що надiйшли до суду, у справах, роз-
гляд i вирiшення яких мау суспiльне значення, а громадськiсть
вправi вирiшувати питання про участь у процесi.
Питання про можливiсть участi у розглядi цивiльноє справи
представника громадськоє органiзацiє i трудового колективу вив-
чауться суддею в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Згiдно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирiшуу питання про допущення
до участi в судовому розглядi представника громадськоє органi-
зацiє чи трудового колективу. Правильно роблять суддi, якi ке-
руються цим пунктом, своучасно направляють повiдомлення
вiдповiдним громадським органiзацiям i трудовим колективам
про заяви, що надiйшли до суду. Доцiльно вказати також, яким
чином мають бути оформленi повноваження представника, i ро-
зяснити його процесуальнi права i обовязки.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть вступати в цивiльний процес за клопотанням осiб, якi бе-
руть участь у справi (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку
видiленню представника повинно передувати обговорення спра-
ви на зборах трудового колективу чи громадськоє органiзацiє або
на засiданнi виборного органу, оскiльки представник громадсь-
коє органiзацiє чи трудового колективу бере участь у ЦИВiЛЬНО-
МУ Див.: Штефан М. Й. Цивiльний процес. К" 1997. С. 133.
134
Глава X
му процесi для викладення суду не своує особистоє думки по сутi
спору, а думки колективiв i органiзацiй, що його уповноважили.
Суди не повиннi вiдмовляти в допущеннi представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв з мотивiв недоцiль-
ностi, простоти або малозначностi справи.
В практицi судових органiв по-рiзному вирiшууться питання
про те, скiльки представникiв громадських органiзацiй i трудо-
вих колективiв може брати участь у розглядi справи. Законом це
питання не вирiшено. Виходячи iз сутi розглядуваного iнститу-
ту, слiд пiдкреслити, що вiд однiує громадськоє органiзацiє чи
трудового колективу повинен бути видiлений тiльки один пред-
ставник, який i викладау суду думку колективу, що його уповно-
важив. В той же час було б помилкою вважати, що думка одно-
го колективу з приводу справи, що розглядауться судим, обовяз-
ково повинна спiвпадати з думкою iншого. Рiзнi громадськi
органiзацiє i трудовi колективи можуть мати рiзнi думки з при-
воду однiує i тiує ж справи. Сторони можуть бути членами рiзних
колективiв, i тодi можлива участь декiлькох представникiв вiд
кожноє громадськоє органiзацiє або трудового колективу.
Глава
XI
ПРОЦЕСУАЛЬНi
СТРОКИ
1. Поняття процесуальних строкiв
таєх види
уднiую з властивостей цивiльноє процесуальноє форми
у єє термiновiсть, тобто законодавче визначення часових меж для
здiйснення процесуальних дiй. Установлення цивiльним проце-
суальним законодавством процесуальних строкiв забезпечуу
своучасний розгляд та вирiшення цивiльних справ, своучасний
захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом iнтересу.
Процесуальний строк - це промiжок часу, визначений для
вчинення процесуальних дiй учасниками процесу (крiм суду). Ци-
вiльним процесуальним законодавством передбаченi два види
процесуальних строкiв: встановленi законом та призначенi судом
(ст. 84 ЦПК).
До строкiв, встановлених законом, належать такi, тривалiсть
яких визначена цивiльним процесуальним законодавством. Це,
наприклад, строк на касацiйне оскарження постанов суду першоє
iнстанцiє (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста-
нову додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау-
важень з приводу допущених у протоколi судового засiдання не-
правильностейабо неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки
предявлення рiшень до виконання (ст. 359 ЦПК) та iн.
До строкiв, призначених судом, належать тi, тривалiсть яких
визначауться судом з урахуванням обставин кожноє конкретноє
справи та особливостей кожноє процесуальноє дiє. Так, згiдно iз
ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху i надау позивачевi строк для виправлення не-
136 Глава XI
долiкiв позовноє заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправлення
недолiкiв касацiйноє скарги, для подання додаткових доказiв>
нових матерiалiв та iн. (статтi 293, 300 ЦПК).
Правила про процесуальнi строки поширюються перш за все на
дiяльнiсть сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а в рядi
випадкiв - i на осiб, якi не беруть участi у цiй справi (наприклад,
строк повiдомлення суду про вжитi заходи по усуненню порушень
законностi, правил спiвжиття, недолiкiв у роботi - ст. 235 ЦПК).
2. Обчислення процесуальних строкiв
Огiдно iз ст. 86 ЦПК строки, встановленi в законi або
призначенi судом, обчислюються роками, мiсяцями i днями. Так,
рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiую з сторiн у громадя-
нин, може бути предявлено для примусового виконання протя-
гом трьох рокiв з моменту набрання ним законноє сили, а в усiх
iнших справах - протягом одного року (ст. 359 ЦПК); сторони
та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень,
ухвал та постанов у звязку з нововиявленими обставинами можуть
подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини,
що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постано-
ви (ст. 345 ЦПК); касацiйнi скарги, подання на постанови судiв
першоє iнстанцiє можуть бути поданi протягом десяти днiв з на-
ступного дня пiсля єх проголошення (ст. 291 ЦПК).
Процесуальний строк може визначатися також конкретною
календарною датою, наприклад, датою виклику вiдповiдача до
суду в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Крiм того, процесуальний строк може визначатися вказiвкою
на подiю, яка неминуче повинна наступити. Так, сторони зобовя-
занi подати своє докази або повiдомити про них суд до початку
судового засiдання в справi (ст. 34 ЦПК), провадження в справi
зупиняуться у випадку, передбаченому п. 4 ст. 221 ЦПК, до на-
брання законноє сили вироком, рiшенням, ухвалою або постано-
вою, вiд яких залежить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЦПК).
Перебiг процесуальних строкiв починауться слiдом за подiую,
визначеною законом або судом. Наприклад, перебiг строку на каса-
цiйне оскарження та опротестування судових рiшень i ухвал почи-
науться з наступного дня пiсля проголошення рiшення (ст. 291 ЦПК).
Закiнчення перебiгу процесуального строку, обчислюваного
роками, визначауться вiдповiдним мiсяцем i числом останнього
137
Процесуальнi строки
року строку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165