ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

походить вiд iноземноє влади, повинна бути
легалiзована. Згiдно з Койсульскким Статутом Украєни вiд 2
КВiТНЯ;iа43iЗЙИЄНЄЙ>ВiДiт
iЯЯЗД.|МЕ|ЕИi
Уiфайюжкожуиирйяризйачемiв на посаду одек-1
тенєiiiристзтааедовиконаєтеясв
одержання дозволу держави перебування (екзекватур>)>>.-
. . -,..,.-. 1;;/..;11;;.1.>,"-1-.--V!".. 111; ;є. ,.п01. .й, ;..i 1- - :
- :: .;..є4:Т1№ є Е
...жнш.#,iiйаде№%
472
ГлаваХХУЛ
ства, iноземнi пiдприумства та органiзацiє. У звязку з цим вини-
кау проблема> шдсудностi/справза участю названих субуктiв.
.>;.,. У; мiжнародному дщвiиьному процесi пiд пiдсуднiстю цивiль-
них сйрааз:№ОЗт!МВЕИМ;влемеiiтокє (мiжнародною пiдсуднiстю)
рй!8у,мiюiгь; комдетенцiюудiв иевйоє держави щодо розгляду i
вирiшеная iцивiаьтек справ та.здiйснення окремих процесуаль-
них, дай стееощiоздозвмн 1
.; iснують єрИiоедовнi системи визначення мiжнародноє пiдсуд-
Зетєзадевнимй ознаками; 1) громадянства сторiн конфлiкту
(Францiя, iталiя);:!) мiсця Проживаннявiдповiдача (ФРН, Авст-
рiя); 3) присутностi вiдповiдача на землi краєни суду (Велика Бри-
танiя, США). т й додатковi критерiє визначення пiдсудностi:
мiсцезнаходження спiрного обукта, заподiяння шкоди, безпiд-
ставне збагачення, виконання договору тощо.
{" Загальнi правила пiдсудностi визначаються стосовно iноземцiв
так саме, як i стосовно громадян Украєни. Вiдповiдно до ст.424
ЦПК пiдсуднiсть судам Украєни цивiльних справ по спорах, в яких
беруть участь iноземнi громадяни, особи без громадянства, iно-
земнiпiдприумства i органiзацiє, а також по спорах, в яких хоча б
одна iз сторiн проживау за кордоном, визначауться законодав-
ством Украєни. Отже, при вирiшеннi питання про мiжнародну
пiдсуднiсть в Украєнi також дiу <закон суду>. Це означау, що при
визначеннi пiдсудностi цивiльних справ за участю iноземного еле-
мента може мати мiсце загальна територiальна пiдсуднiсть, аль-
тернативна, виключна, договiрна та родова пiдсуднiсть.
За загальним правилом внутрiшньоє територiальноє пiдсуд-
ностi позови предявляються в судi за мiсцем проживання вiдпо-
вiдача або мiсцем знаходження органу управлiння юридичноє
особи (ст. 125 ЦПК).
Однак щодо цього загального правила варто зазначити, що
позови до вiдповiдача, який не мау в Украєнi мiсця проживання,
можуть бути предявленi за мiсцезнаходженням його майна або
за останнiм вiдомим мiсцем його проживання в Украєнi (ч. 8
ст. 126 ЦПК).
До справ з iноземним елементом можуть бути застосованi й
iншi норми цивiльного процесуального законодавства Украєни,
що регулюють питання пiдсудностi. Так, керуючись нормами про
альтернативну пiдсуднiсть, передбаченими ст. 126 ЦПК щодо ци-
т Див.. Пучииский В.-К. Пройзводство по денам с участием инйсТраииьiх лиц/
/Хозяйствок праве>. 1996.Д64..0"30.; ;;i.- iц i єє, О БРОХ .
Мiжчародний цивiльний процес
вiльних справ рiзних категорiй.шозивач може сам обрати суд-
украєнський або iноземний. Маючи.можливiсть такоговибору, вiй,
як правило, обирау украєнський;, оскiльки звернениядо iноземно-
го суду, навiть за наявностi нацiонального режиму йудовоiрОзаАИ-
стуу вiдповiднiй краєнi, завжди повязане з певмимйгрудєГощам>.
Згiдно iз ч. i ст. 126 ЦПК .позови вро СТЯГЕЙЙЙЯ алiментiв мо-
жуть подаватися не тiльки замiсцем iфожйвая вiдповiдача, але
i за мiсцем проживання позивача. Так, громааяйинiУкраєНй звер-
нувся з позовом про стягнення коштiв на утримаиия дитини зi своує
жiнки, яка проживау у Мурманську Росiйськоє Фейеращє. Вiн звер-
нувся у суд за мiсцем свого проживання- Красноградський рай-
онний суд Харкiвськоє областi. Суд прийняв справу до свого про-
вадження. Громадянка i жителька Украєни звернулась у Купянсь-
кий районний суд Харкiвськоє областi за мiсцем свого проживання
з позовом до автопiдприумства Магаданськоєобластi Росiйськоє
Федерацiє про вiдшкодування шкоди, заподiяноє втратою году-
вальника. Суд прийняв позовну заяву i розглянув справу по сутi.
З цим позовом громадянка могла також звернутися згiдно з ЦПК
Росiйськоє Федерацiє або Конвенцiую держав - членiв СНД в суд
Росiйськоє Федерацiє за мiсцем заподiяння шкоди або за мiсцем
знаходження органу управлiння автопiдприумства.
Вiдповiдно до ч. 12 ст. 126 ЦПК позови про розiрвання шлю-
бу можуть предявлятися також за мiсцем проживання позивача у
випадку, коли при ньому у неповнолiтнi дiти або коли йому за ста-
ном здоровя чи з iнших поважних причин виєхати до мiсця про-
живання вiдповiдача важко. Так. наприклад, громадянин Украє-
ни звернувся у Купянський мiський суд Харкiвськоє областi за
мiсцем свого проживання з позовом до громадянки Росiє про ро-
зiрвання шлюбу. Украєнський суд обгрунтовано прийняв дану за-
яву до свого провадження (навiть не дивлячись на те, що дитина
проживала з вiдповiдачкою в Приморському крає), враховуючи,
що виєзд до мiсця проживання вiдповiдачкиутруднений.
На тих же пiдставах Анкарський правовий суд Турцiє прий-
няв до свого провадження i розглянув справу стосовно позову
громадянина Турцiє до громадянки Украєни жительки Харкова
про розiрвання шлюбу. Згiдно iз ч. 2 ст. 197 КпШС розiрвання
шлюбiв мiж громадянами Украєни та iноземними громадянами,
здiйснене поза межами Украєни за законами вiдповiдних держав,
визнауться дiйсним в Украєнi, якщо в момент розiрвання щлюбу
хоча б один з подружжя проживав поза межами Украєни < у i
>№, " --є>
УЯУ-
<бак


; i:
Ц;!
i,
!i


482 Глава XXVII
ни або можуть за своєм змiстом завдати шкоди iнтересам Украєни, |
або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян (ст. 55).
Правило про консульську легалiзацiю мiститься також у Кон- i
сульських конвенцiях. Наприклад, у Консульськiй конвенцiє мiж
Украєною i Соцiалiстичною Республiкою Вутнам вiд 8 червня
1994 р. прямо вказано, що консульська посадова особа мау право
засвiдчувати доручення юридичних осiб i громадян акредитуючоє
держави, засвiдчувати документи, переклади, копiє i пiдписи на цих
документах; легалiзувати документи, складенi вiдповiдно до чин-
ного законодавства компетентними органами обох держав. Доку-
менти, легалiзованi або засвiдченi консульською посадовою осо-
бою, визнаються дiйсними, як документи, складенi компетентним
єi органом держави перебування, за умови, що цi документи не про-
тирiчать законам i правилам цiує держави (ст. 42).
Розглянутi правила про дiйснiсть документiв (єх легалiзацiю)
дiють, якщо iнше не передбачено договорами про правову допомо-
гу. Так, у ст. 29 Договору мiж Украєною i КНР говориться, що до-
кументи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетен-
тною установою однiує Договiрноє Сторони, дiйснi при наявностi
пiдпису та офiцiйноє печатки. У такому виглядi вони можуть прий-
матися судом або iншою компетентною установою другоє Договi-
рноє Сторони без легалiзацiє. Офiцiйнi документи, якi складенi на
територiє однiує Договiрноє Сторони, можуть мати доказову силу
офiцiйних документiв i на територiє другоє Договiрноє Сторони.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165