В касацiйному провадженнi сторони згiдно з принципом дис-
позитивностi розпоряджаються широким колом прав, головни-
ми з котрих у права, якi впливають на розвиток провадження. На
пiдставi ст. 299 ЦПК сторона, яка подала касацiйну скаргу, мау
право вiдмовитись вiд неє. Але ця вiдмова приймауться касацiй-
ним судом лише тодi, коли вона не суперечить законовi або не по-
рушуу чиє-небудь права та охоронюванi законом iнтереси. Крiм
того, позивач може вiдмовитися вiд позову, а обидвi сторони -
укласти мирову угоду i в касацiйному провадженнi, тобто пiсля
подачi касацiйноє скарги чи подання. Суд касацiйноє iнстанцiє в
подiбному випадку зобовязаний розяснити позивачевi або сто-
ронам наслiдки єх процесуальних дiй, а також перевiрити цi дiє з
точки зору єх законностi (ст. 103 ЦПК).
Виявлення та дiя принципу диспозитивностi у судово-нагляд-
ному провадженнi дещо обмеженi, оскiльки це особливий вид
перегляду - перегляд рiшень, що набрали законноє сили. Сторо-
ни та третi особи, якi брали участь у данiй справi, не мають права
порушувати наглядного провадження. Вiдповiдно до ст. 328 ЦПК
опротестувати в порядку судового нагляду рiшення, ухвали, по-
станови суду, що набрали законноє сили, можуть тiльки посадовi
особи суду та прокуратури, якi перелiченi у законi.
iнiцiатива сторiн та третiх осiб зводиться лише до єх права на
подання наглядноє скарги, яка (на вiдмiну вiд касацiйноє) не при-
зводить до порушення наглядного провадження. Вона тягне за
собою лише обовязок вказаних посадових осiб розглянутi єє i
принести протест у порядку судового нагляду або вiдмовити в
Його принесеннi.
.."""в,.,,..>, .,"-..-.. -.-,"-.".....-." .... .
iаiь-.i(-!i<Уi;Ай,ii"i;><.С.iiг,Р;-
Принципи цивiльного процесуального права 41
Сторони та iншi особи, якi брали участь у данiй справi, об-
меженi в правi особисто брати участь у розглядi справи в на-
гляднiй iнстанцiє: до участi в єє розглядi вони допускаються за
умови, якщо були повiдомленi про час i мiсце розгляду справи
(ст. 333 ЦПК).
Глава 42 ЦПК, що регулюу перегляд рiшень у порядку судо-
вого нагляду, не мау норми права, яка б мiстила в собi вказiвку
на право сторiн та третiх осiб впливати на рух справи своую
вiдмовою вiд позову або мировою угодою. Але й у даному про-
вадженнi повною мiрою дiу положення ч. З ст. 103 ЦПК про те,
що сторони можуть закiнчити справу мировою угодою в будь-
якiй стадiє процесу. Тому у випадку прийняття вiдмови вiд позо-
ву та затвердження мировоє угоди у наглядному провадженнi суд
зобовязаний закрити провадження в справi.
Згiдно iз ст. 344 ЦПК сторони та iншi особи, якi брали участь
у справi, можуть бути iнiцiаторами перегляду у звязку з новови-
явленими обставинами рiшень, ухвал i постанов суду, що набра-
ли законноє сили. Це також у виявом принципу диспозитивностi.
Широкою у сфера дiє принципу диспозитивностi i у виконав-
чому провадженнi. Державний виконавець починау виконувати
рiшення, як правило, згiдно з розпоряджувальною дiую заiнтере-
сованоє особи - заявою стягувача. Стягувач i боржник мають
право заявити про вiдвiд державного виконавця, оскаржувати
його дiє, бути присутнiми особисто при проведеннi виконавчих
дiй або уповноважити для цього своєх представникiв, знайоми-
тися з усiма матерiалами виконавчого провадження, одержува-
ти довiдки про хiд виконання тощо (статтi 360, 364 ЦПК).
Найбiльш iстотними розпоряджувальними правами, якi у у
сторiн згiдно з принципом диспозитивностi, i у виконавчому про-
вадженнi у право стягувача вiдмовитись вiд примусового вико-
нання та право сторiн (стягувача i боржника) укласти мирову
угоду (ст. 364 ЦПК). Якщо цi розпоряджу вальнi дiє не суперечать
законовi або не порушують чиє-небудь права i охоронюванi за-
коном iнтереси, суд зобовязаний прийняти вiдмову стягувача вiд
стягнення або затвердити мирову угоду мiж боржником i стягу-
вачем i припинити виконання рiшення (ст. 370 ЦПК).
Таким чином, принцип диспозитивностi в цивiльному судо-
чинствi проявляуться i дiу перш за все у трьох головних напрям-
ках: 1) здiйснення заiнтересованими особами прав, повязаних з
порушенням та розвитком процесу (подання заяви, касацiйноє
42 Глава Пi
скарги тощо); 2) здiйснення прав щодо змiни процесу (замiна не-
належноє сторони за згодою позивача, змiна пiдстави або пред-
мета позову, збiльшення або зменшення розмiру позовних вимог
та iн.); 3) здiйснення прав по закiнченню процесу (вiдмова вiд по-
зову, вiдмова вiд примусового виконання, мирова угода).
Принцип змагальностi полягау у виявленнi в змагальнiй формi
iнiцiативи та активностi осiб, якi беруть участь у справi, i суду при
здiйсненнi прав та виконаннi обовязкiв по визначенню кола об-
ставин, якi мають значення для вирiшення справи, та по збиран-
ню, дослiдженню i оцiнцi доказiв, якi пiдтверджують або спрос-
товують цi обставини. Якщо принцип диспозитивностi забезпе-
чуу рух цивiльноє справи, то принцип змагальностi забезпечуу
повноту дослiдження обставин даноє справи.
Окремi вченi заперечують наявнiсть принципу змагальностi у
цивiльно-процесуальному правi. Так, В. М. Семенов стверджуу, що
цивiльно-процесуальному праву притаманний принцип процесу-
альноє рiвноправностi сторiн в умовах змагальноє форми. Даний
принцип вiн бачить у встановлених законом i забезпечених судом
рiвних можливостях сторiн реально використовувати процесуаль-
нi засоби захисту своєх прав i iнтересiв в умовах змагального поряд-
ку процесуальноє дiяльностi. Така позицiя обумовлена, перш за все,
конструюванням цим автором самостiйного принципу активностi
суду, що в сучасних умовах у ще менш обгрунтованим. Крiм того,
необгрунтованим у поуднання iз змагальнiстю ще i рiвноправностi
сторiн. Остання у безумовно самостiйним принципом цивiльно-
процесуального права. Не заслуговуу пiдтримки i зведення В. М. Се-
меновим принципу змагальностi лише до форми.
Формальна сторона цього принципу передбачау таку процеду-
ру, в якiй справа розглядауться шляхом змагання, спору сторiн, дос-
лiдження доказiв, поданих сторонами та iншими особами, якi беруть
участь у справi. Так, згiдно iз ст. 178 ЦПК з самого початку розгля-
ду справи по сутi суд почергово зясовуу принципову позицiю сторiн
по справi. Стаття 180 ЦПК передбачау послiдовнiсть виступiв з по-
ясненнями у судовому засiданнi сторiн, єх представникiв та третiх
осiб. Цi учасники процесу в передбаченому порядку виступають у
судових дебатах i можуть обмiнюватися-реплiками (ст. 194 ЦПК).
Змагальна форма притаманна й iншим видам проваджень, з
винятками i доповненнями, обумовленими особливостями кож-
Див.: Курс советского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1.
С. 163. ; - -чн; -
Принципи цивiльного процесуального права 43
ного з видiв проваджень. Наприклад, у засiданнi суду касацiйноє
iнстанцiє сторони та iншi особи, якi брали участь у справi, якщо
вони зявилися у судове засiдання, допускаються до виступiв з по-
ясненнями почергово (статтi 298, 307 ЦПК).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165