Якщо суддя вста-
новить у момент прийняття заяви, що справа не пiдсудна дано-
му судовi, то вiн вiдмовляу в прийняттi такоє заяви (ст. 136 ЦПК)
i повертау єє позивачевi (заявниковi) разом з мотивованою ухва-
лою про причини вiдмови в прийняттi.
Якщо позовну заяву (заяву, скаргу) надiслано до суду по-
штою або якщо єє непiдсуднiсть виявлено не при прийняттi, суд-
дя пересилау заяву разом з своую мотивованою ухвалою до на-
лежного суду пiсля закiнчення строку на оскарження цiує ухвали.
Про непiдсуднiсть заяви даному судовi суддя повинен негайно по-
вiдомити позивача. Якщо заявник оскаржив або прокурор звер-
нувся з окремим поданням на ухвалу суддi, то справа за пiдсуд-
нiстю пересилауться лише у випадку постановлення касацiйним
судом ухвали про залишення скарги або подання без задоволення.
Забороняуться передавати до iншого суду справи, розпочатi
розглядом по сутi (ст. 132 ЦПК). Але цивiльне процесуальне за-
конодавство допускау в окремих випадках передачу цивiльноє
справи з одного суду до iншого, якщо в момент предявлення по-
зову (подання заяви, скарги) правила про пiдсуднiсть не були по-
рушенi. Цi випадки можна подiлити на двi групи.
По-перше, передачу справи з одного до iншого суду Украє-
ни мають право здiйснити Голова Верховного Суду Украєни,
його заступники, голова Верховного Суду Автономноє Респуб-
лiки Крим, а також голова обласного, Києвського та Севасто-
польського мiських судiв на клопотання сторiн та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, за заявою прокурора або з власноє iнiцiа-
тиви (ст. 133 ЦПК). У цьому випадку можлива змiна не лише
територiальноє, але й родовоє пiдсудностi, наприклад, передача
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________183
iправи з провадження районного суду до провадження обласного
iуду з мотивiв складностi цiує справи.
По-друге, передачу цивiльноє справи до iншого суду може
iдiйснити i суд, у провадженнi якого знаходиться дана справа:
1) якщо цей суд визнау, що даний позов з обставин справи
можна зручнiше вирiшити за мiсцем проведення найголов-
нiших дiй, якi пiдлягають перевiрцi, або взагалi в iншому
судi, а не в судi, обраному позивачем;
2) якщо просьба вiдповiдача, мiсце проживання якого в мо-
мент предявлення позову не було вiдоме, про передачу
справи за мiсцем його дiйсного проживання буде визнано
такою, що заслуговуу задоволення.
i у першому, i у другому випадку питання про передачу спра-
ви iншому судовi вирiшууться судом, у провадженнi якого зна-
ходиться ця справа. У першому випадку суд керууться мiркуван-
нями зручностей розгляду справи, а у другому - необхiднiстю
забезпечення вiдповiдачевi гарантiй захисту його прав.
Ухвала про передачу справи до iншого суду постановляуть-
ся у вiдкритому судовому засiданнi з повiдомленням сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, про день розгляду справи.
Стаття 135 ЦПК забороняу суперечки мiж судами про пiд-
суднiсть цивiльноє справи. Це означау, що справи, надiслана з
. одного суду до iншого, повинна бути прийнята до розгляду су-
дом, якому вона надiслана. Своє заперечення про незаконнiсть
або необгрунтованiсть передачi йому справи даний суд мау пра-
во подати до вищестоящого суду.
Глава
XV
ДОКАЗУВАННЯ ТА ДОКАЗИ
В ЦИВiЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВi
1. Поняття i мета судового доказування
доказування становить основну частину процесуальноє
дiяльностi, спрямовану на одержання обуктивних даних, необя
хiдних для виконання завдань цивiльного судочинства. У цивiль;
нiй процесуальнiй науцi до цього часу немау удностi в судженняi
про сутнiсть i мету, змiст доказовоє дiяльностi, єє субуктiв, пре
етапи доказування, його елементи.
Змiст доказовоє дiяльностi тiсно повязаний з метою доказу-
вання, яка полягау у встановленнi iстини у справi. Однак питання
про обсяг судовоє iстини, про те, якi явища обуктивноє дiйсностi
повиннi бути вивченi судом в результатi доказування, вирiшууть-,
ся неоднозначне. У теорiє значне поширення одержала точка |
зору, згiдно з якою вимога про досягнення iстини стосууться i
тiльки фактичних обставин справи, встановлених шляхом дока-.i
зування. Поряд з цим iснуу i думка, що змiст iстини мiстить i вис-
новок про спiрнi правовiдносини, права й обовязки сторiн. На
нашу думку, бiльш правильною у остання точка зору, бо згiдно
iз ст. 15 ЦПК суд при розглядi цивiльних справ зобовязаний зя-
сувати i дiйснi обставини справи, i права та обовязки сторiн.
У звязку з рiзними трактуваннями iстини як мети судового
доказування деякi автори видiляють поняття доказування i судо-
вого пiзнання. При цьому доказування визначауться як засiб
пiзнання iстини стосовно фактичних обставин справи. Щодо пра-
вовоє квалiфiкацiє фактiв i вiдносин, то як засiб єх пiзнання вказууть-
ся не на доказування, а на судове пiзнання. Тим часом судове до-
казування не може бути нi протиставлене судовому пiзнанню, нi
тотожне йому, бо воно-у засобом судового пiзнання.
Судове доказування охоплюу процесуальну дiяльнiсть усiх
субуктiв процесу, незважаючи на те, що єх функцiє в доказуваннi
______Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____18
iзнi (наприклад, суд може витребувати докази, вирiшити спра-
iу по сутi, сторони можуть предявляти докази тощо). Крiм того,
iравова оцiнка фактiв i висновок у справi у результатом проце-
;уальноє дiяльностi не тiльки суду, але й iнших осiб, якi беруть
часть у справi. iнший пiдхiд веде до недооцiнки ролi осiб, якi
єсруть участь у справi, в процесi формування у суддiв правиль-
шх висновкiв про правову квалiфiкацiю фактiв i по сутi справи.
встановлення дiйсних фактичних обставин справи - це обовя-
>ок суду, виконанню якого сприяу активна дiяльнiсть усiх iнших
субуктiв доказування.
Обовязок суду - правова оцiнка фактiв i висновок по сутi
справи. Однак це не значить, що iншi особи, якi беруть участь
у справi, позбавляються права висловлювати суду своє думки з
приводу квалiфiкацiє фактiв, вiдносин i того, як, на єх думку, по-
винна бути вирiшена справа. Думки цi для суду необовязковi,
однак аналiз єх може сприяти прийняттю правильного рiшен-
ня. У всiх випадках, йде мова про встановлення фактiв чи пра-
вову квалiфiкацiю, дiяльнiсть суду мау владно-розпоряджуваль-
ний характер, а дiяльнiсть iнших осiб, якi беруть участь у справi,
- рекомендацiйний.
Важливо те, що досягнення судовоє iстини у пiдсумком дiяль-
ностi усiх осiб, якi беруть участь у справi протягом усього про-
цесу. Подiл удиного процесу пiзнання судовоє iстини у справi на
доказування фактiв, з одного боку, i пiзнання - з другого, здауть-
ся недостатньо обгрунтованим теоретично i не виправданим iнте-
ресами практики.
Таким чином, судове доказування - це процесуальна дiяль-
нiсть суду й iнших учасникiв цивiльного процесу, спрямована на
встановлення iстини з конкретноє справи i вирiшення спору мiж
сторонами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
новить у момент прийняття заяви, що справа не пiдсудна дано-
му судовi, то вiн вiдмовляу в прийняттi такоє заяви (ст. 136 ЦПК)
i повертау єє позивачевi (заявниковi) разом з мотивованою ухва-
лою про причини вiдмови в прийняттi.
Якщо позовну заяву (заяву, скаргу) надiслано до суду по-
штою або якщо єє непiдсуднiсть виявлено не при прийняттi, суд-
дя пересилау заяву разом з своую мотивованою ухвалою до на-
лежного суду пiсля закiнчення строку на оскарження цiує ухвали.
Про непiдсуднiсть заяви даному судовi суддя повинен негайно по-
вiдомити позивача. Якщо заявник оскаржив або прокурор звер-
нувся з окремим поданням на ухвалу суддi, то справа за пiдсуд-
нiстю пересилауться лише у випадку постановлення касацiйним
судом ухвали про залишення скарги або подання без задоволення.
Забороняуться передавати до iншого суду справи, розпочатi
розглядом по сутi (ст. 132 ЦПК). Але цивiльне процесуальне за-
конодавство допускау в окремих випадках передачу цивiльноє
справи з одного суду до iншого, якщо в момент предявлення по-
зову (подання заяви, скарги) правила про пiдсуднiсть не були по-
рушенi. Цi випадки можна подiлити на двi групи.
По-перше, передачу справи з одного до iншого суду Украє-
ни мають право здiйснити Голова Верховного Суду Украєни,
його заступники, голова Верховного Суду Автономноє Респуб-
лiки Крим, а також голова обласного, Києвського та Севасто-
польського мiських судiв на клопотання сторiн та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, за заявою прокурора або з власноє iнiцiа-
тиви (ст. 133 ЦПК). У цьому випадку можлива змiна не лише
територiальноє, але й родовоє пiдсудностi, наприклад, передача
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________183
iправи з провадження районного суду до провадження обласного
iуду з мотивiв складностi цiує справи.
По-друге, передачу цивiльноє справи до iншого суду може
iдiйснити i суд, у провадженнi якого знаходиться дана справа:
1) якщо цей суд визнау, що даний позов з обставин справи
можна зручнiше вирiшити за мiсцем проведення найголов-
нiших дiй, якi пiдлягають перевiрцi, або взагалi в iншому
судi, а не в судi, обраному позивачем;
2) якщо просьба вiдповiдача, мiсце проживання якого в мо-
мент предявлення позову не було вiдоме, про передачу
справи за мiсцем його дiйсного проживання буде визнано
такою, що заслуговуу задоволення.
i у першому, i у другому випадку питання про передачу спра-
ви iншому судовi вирiшууться судом, у провадженнi якого зна-
ходиться ця справа. У першому випадку суд керууться мiркуван-
нями зручностей розгляду справи, а у другому - необхiднiстю
забезпечення вiдповiдачевi гарантiй захисту його прав.
Ухвала про передачу справи до iншого суду постановляуть-
ся у вiдкритому судовому засiданнi з повiдомленням сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, про день розгляду справи.
Стаття 135 ЦПК забороняу суперечки мiж судами про пiд-
суднiсть цивiльноє справи. Це означау, що справи, надiслана з
. одного суду до iншого, повинна бути прийнята до розгляду су-
дом, якому вона надiслана. Своє заперечення про незаконнiсть
або необгрунтованiсть передачi йому справи даний суд мау пра-
во подати до вищестоящого суду.
Глава
XV
ДОКАЗУВАННЯ ТА ДОКАЗИ
В ЦИВiЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВi
1. Поняття i мета судового доказування
доказування становить основну частину процесуальноє
дiяльностi, спрямовану на одержання обуктивних даних, необя
хiдних для виконання завдань цивiльного судочинства. У цивiль;
нiй процесуальнiй науцi до цього часу немау удностi в судженняi
про сутнiсть i мету, змiст доказовоє дiяльностi, єє субуктiв, пре
етапи доказування, його елементи.
Змiст доказовоє дiяльностi тiсно повязаний з метою доказу-
вання, яка полягау у встановленнi iстини у справi. Однак питання
про обсяг судовоє iстини, про те, якi явища обуктивноє дiйсностi
повиннi бути вивченi судом в результатi доказування, вирiшууть-,
ся неоднозначне. У теорiє значне поширення одержала точка |
зору, згiдно з якою вимога про досягнення iстини стосууться i
тiльки фактичних обставин справи, встановлених шляхом дока-.i
зування. Поряд з цим iснуу i думка, що змiст iстини мiстить i вис-
новок про спiрнi правовiдносини, права й обовязки сторiн. На
нашу думку, бiльш правильною у остання точка зору, бо згiдно
iз ст. 15 ЦПК суд при розглядi цивiльних справ зобовязаний зя-
сувати i дiйснi обставини справи, i права та обовязки сторiн.
У звязку з рiзними трактуваннями iстини як мети судового
доказування деякi автори видiляють поняття доказування i судо-
вого пiзнання. При цьому доказування визначауться як засiб
пiзнання iстини стосовно фактичних обставин справи. Щодо пра-
вовоє квалiфiкацiє фактiв i вiдносин, то як засiб єх пiзнання вказууть-
ся не на доказування, а на судове пiзнання. Тим часом судове до-
казування не може бути нi протиставлене судовому пiзнанню, нi
тотожне йому, бо воно-у засобом судового пiзнання.
Судове доказування охоплюу процесуальну дiяльнiсть усiх
субуктiв процесу, незважаючи на те, що єх функцiє в доказуваннi
______Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____18
iзнi (наприклад, суд може витребувати докази, вирiшити спра-
iу по сутi, сторони можуть предявляти докази тощо). Крiм того,
iравова оцiнка фактiв i висновок у справi у результатом проце-
;уальноє дiяльностi не тiльки суду, але й iнших осiб, якi беруть
часть у справi. iнший пiдхiд веде до недооцiнки ролi осiб, якi
єсруть участь у справi, в процесi формування у суддiв правиль-
шх висновкiв про правову квалiфiкацiю фактiв i по сутi справи.
встановлення дiйсних фактичних обставин справи - це обовя-
>ок суду, виконанню якого сприяу активна дiяльнiсть усiх iнших
субуктiв доказування.
Обовязок суду - правова оцiнка фактiв i висновок по сутi
справи. Однак це не значить, що iншi особи, якi беруть участь
у справi, позбавляються права висловлювати суду своє думки з
приводу квалiфiкацiє фактiв, вiдносин i того, як, на єх думку, по-
винна бути вирiшена справа. Думки цi для суду необовязковi,
однак аналiз єх може сприяти прийняттю правильного рiшен-
ня. У всiх випадках, йде мова про встановлення фактiв чи пра-
вову квалiфiкацiю, дiяльнiсть суду мау владно-розпоряджуваль-
ний характер, а дiяльнiсть iнших осiб, якi беруть участь у справi,
- рекомендацiйний.
Важливо те, що досягнення судовоє iстини у пiдсумком дiяль-
ностi усiх осiб, якi беруть участь у справi протягом усього про-
цесу. Подiл удиного процесу пiзнання судовоє iстини у справi на
доказування фактiв, з одного боку, i пiзнання - з другого, здауть-
ся недостатньо обгрунтованим теоретично i не виправданим iнте-
ресами практики.
Таким чином, судове доказування - це процесуальна дiяль-
нiсть суду й iнших учасникiв цивiльного процесу, спрямована на
встановлення iстини з конкретноє справи i вирiшення спору мiж
сторонами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165