ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Ухвала
суду може бути оскаржена або на неє може бути внесене подан-
ня прокурора. В разi закриття провадження в справi повторне
звернення до суду по спору мiж тими ж сторонами, про той же
предмет i з тих же пiдстав не допускауться.
Залишення заяви без розгляду - це форма закiнчення ци-
вiльних справ без винесення судового рiшення, наслiдком якоє у
можливiсть повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Всi пiдстави для залишення заяви без розгляду, якi встанов-
ленi ст. 229 ЦПК, можна роздiлити на двi групи: пiдстави, якi
тягнуть обовязкове залишення заяви без розгляду, i факульта-
тивнi. При цьому слiд зазначити, що п. 1 ст. 229 ЦПК не пови-
нен застосовуватися в разi обставин, що склалися, вказаних у
п. 2 ст. 136 та п. 2 ст. 227 ЦПК.
Обовязкове залишення заяви без розгляду мау мiсце в тих ви-
падках, якщо суд зобовязаний це зробити незалежно вiд волi
заiнтересованих осiб. Цi пiдстави носять допроцесуальний харак-
тер, оскiльки суддя повинен був вiдмовити в прийняттi заяви до
судового провадження i розяснити заiнтересованiй особi поря-
док усунення перешкод для можливого розгляду справи в судi.
Обовязкове залишення заяви без розгляду мау мiсце, якщо
заява подана недiуздатною особою (п. 2 ст. 229 ЦПК). За загаль-
ним правилом цивiльного судочинства до суду за захистом сво-
>
284
Тлддя ЛГ7ДГ
. -------------------------------.-" __ -: -.._, -ц
го права чи охоронюваного законом iнтересу можуть звертати-1
ся тiльки особи, якi надiленi цивiльною процесуальною дiуздат-
нiстю, тобто здатнiстю особисто здiйснювати своє процесуальнi
права i нести обовязки. Особисте звернення до суду процесуаль-1
но недiуздатноє особи у не дiйсним з юридичноє точки зору i не
породжуу для такоє особи нiяких процесуальних наслiдкiв. Од-
нак необхiдно пiдкреслити, що таке звернення не стосууться са-
мого права на предявлення позову, яке зберiгауться за позива-
чем i може бути реалiзоване його законним представником.
Залишення заяви без розгляду внаслiдок того, що позивач
у недiуздатною особою, необхiдно вiдрiзняти вiд обовязково-
го зупинення провадження у справi. Залишення заяви без роз-
гляду на цiй пiдставi може мати мiсце лише в тих випадках, коли
дiуздатнiсть позивача втрачена ще до порушення ним процесу i
справа порушена в судi помилково, тому що суддя повинен був
у цьому випадку вiдмовити в прийняттi позовноє заяви. В тих
випадках, коли дiуздатнiсть втрачена стороною вже пiд час про-
вадження справи в судi, а справа була порушена правомiрно, суд
зобовязаний зупинити провадження у справi до вступу у справу
законного представника недiуздатноє особи (п. 2 ст. 221 ЦПК).
Суд зобовязаний залишити заяву без розгляду, якщо заява
вiд iменi заiнтересованоє особи подана особою, яка не мау по-
вноважень на ведення справи (п. З ст. 229 ЦПК). Вiдповiдно до
ст. 110 ЦПК звертатися до суду за захистом може як заiнтере-
сована особа особисто, так i через свого представника. Для ре-
алiзацiє цього права представником вiн повинен мати вiдповiднi
повноваження, якi передбаченi законом. Тому, якщо в судово-
му засiданнi виявиться, що представник, який представляу iнте-
реси позивача, не мау вiд заiнтересованоє особи повноважень на
порушення i ведення справи вiд його iменi в судi, така заява
залишауться без розгляду.
Заява також повинна бути залишена без розгляду, якщо спiр
мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав зна-
ходиться на розглядi в iншому судi (п. 5 ст. 229 ЦПК). Практично
такi випадки можуть зустрiчатися тодi, коли законом передбаче-
на альтернативна територiальна пiдсуднiсть, яка дау позивачу пра-
во вибору мiсця розгляду справи. Тому може виникнути мож-
ливiсть одночасного звернення позивача iз заявою до рiзних судiв.
В юридичнiй лiтературi висловлена досить обгрунтована дум-
ка про те, що при наявностi такоє пiдстави бiльш доцiльно було
б закривати провадження у справi. Адже якщо заява знаходить-
ся в провадженнi одного суду i буде ним розглянута, це виклю-
чить можливiсть єє розгляду в iншому судi.
Процесуальне законодавство передбачау i випадки, коли суд
залежно вiд конкретних обставин справи може (але не зобовя-
заний) залишити заяву без розгляду. Йдеться про випад, коли
процес виник на законних пiдставах, у суддi не було пiдстав для
вiдмови в прийняттi заяви, однак у ходi розгляду справи в судо-
вому засiданнi виникли такi обставини, якi перешкоджають роз-
гляду справи по сутi i винесенню судового рiшення.
До таких обставин закон вiдносить повторну неявку в судо-
ве засiдання позивача чи обох сторiн або неповiдомлення ними
про причини неявки на другий виклик (п. 4 ст. 229 ЦПК). Вiдне- :
сення цього випадку до факультативних пiдстав залишення за-
яви без розгляду пояснюуться тим, що при наявностi певних
умов неявка в судове засiдання позивача або обох сторiн не зав-
жди у перешкодою для розгляду справи по сутi. Умови, якi да-
ють право суду залишати заяву без розгляду на цiй пiдставi,
передбаченi статтями 172,173 ЦПК. Вiдповiдно до ст. 172 ЦПК
в разi повторноє неявки позивача без поважних причин або не;
повiдомлення ним про причини неявки на другий виклик iз заз-
наченням необхiдностi дати особистi пояснення, а по справi про
розiрвання шлюбу - також в разi повторноє неявки позивача
в судове засiдання без поважних причин або неповiдомлення
ним про причини неявки на другий виклик, якщо вiд нього не
надiйшло заяви про розгляд справи за його вiдсутнiстю, суд
залишау заяву без розгляду. Згiдно iз ст. 173 ЦПК суд може за-
лишити заяву без розгляду при повторнiй неявцi обох сторiн без
поважних причин або неповiдомлення ними про причини неяв-
ки на другий виклик, якщо не вважау за можливе вирiшити спра-
ву на пiдставi наявних матерiалiв.
Залишення заяви без розгляду процесуальне оформляуться
мотивованою ухвалою суду, яка виноситься в нарадчiй кiмнатi
у виглядi окремого процесуального документа. Ухвала про зали-
шення заяви без розгляду може бути оскаржена та на неє може
бути винесено подання прокурора.
Пiсля усунення умов, що були пiдставою для залишення зая-
ви без розгляду, заiнтересована особа мау право знову звернутися
до суду iз заявою в загальному порядку (ст. 230 ЦПК).
286 Глава XIX
5. Протокол судового засiдання
п,
1-ротокол судового засiдання у одним з важливiших
процесуальних документiв, в якому повинен бути вiдображений
весь хiд судового розгляду справи. Протокол складауться про
кожне судове засiдання i про кожну окрему судову дiю, проведе-
ну поза судовим засiданням. Недоброякiсний протокол судово-
го засiдання утруднюу перевiрку законностi i обгрунтованостi
судового рiшення по справi вищестоящим судом.
Змiст протоколу судового засiданнi визначауться ст. 198
ЦПК. Зокрема, в протоколi судового засiдання зазначауться:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165