Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецько-
го обласного суду вiд 24 листопада 1980 р. шлюб мiж 3. В. та
3. Ш. розiрвано. Постановлено стягувати з 3. В. алiменти щомi-
сячно у розмiрi 1/4 частини його заробiтку на утримання сина з
1 червня 1980 р. до його повнолiття.
У касацiйнiй скарзi 3. В. посилався на порушення судом пра-
вил пiдсудностi, неправильне видiлення його позову про подiл
174
Глава XIV
майна в окреме провадження та неправильне визначення почат-
кового строку стягнення алiментiв. Тому 3. В. просив рiшення
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Судова
колегiя Верховного Суду Украєни ухвалила, що касацiйна скар-
га не пiдлягау задоволенню. Посилання 3. В. на порушення пра-
вил пiдсудностi у безпiдставним, оскiльки вiдповiдно до ст. 133
ЦПК голова обласного суду вправi в межах своує компетенцiє
витребувати цивiльну справу, що знаходиться у провадженнi того
чи iншого суду, i передати єє на розгляд iншого суду.
Правила про родову пiдсуднiсть цивiльних справ обласному
суду мiстяться i в ст. 316 ЦПК, згiдно з якою суд касацiйноє
iнстанцiє в разi повторного скасування рiшення суду першоє
iнстанцiє повинен обговорити питання про прийняття справи до
свого розгляду по першiй iнстанцiє, про що зазначау в ухвалi. Уяв-
ляуться, що зазначене правило потребуу змiн з метою уникнен-
ня судовоє тяганини. Тому в ЦПК необхiдно закрiпити обовя-
зок обласного суду в подiбному випадку приймати справу до
свого розгляду по першiй iнстанцiє2.
Згiдно з четвертим критерiум (вказiвки вищестоящого суду)
обласний суд може бути судом першоє iнстанцiє в тому випадку,
коли Верховний Суд Украєни скасуу в порядку нагляду усi вине-
сенi по справi рiшення i направить справу для вирiшення по сутi
в обласний суд (ст. 337 ЦПК).
Пiдсуднiсть справ Верховному Суду Украєни визначауться
двома критерiями: iстотною складнiстю i значенням справи та єє
родом (категорiую).
Згiдно iз ст. 133 ЦПК Голова Верховного Суду Украєни, його
заступники мають право в межах своує компетенцiє на клопотан-
ня сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, за заявою про-
курора або з власноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну
справу, що у у провадженнi того чи iншого суду, i передати єє на
розгляд Верховного Суду Украєни як суду першоє iнстанцiє.
Верховний Суд Украєни згiдно з чинним законодавством за
другим критерiум (категорiую) розглядау по першiй iнстанцiє такi
справи: по скаргах на рiшення Центральноє виборчоє комiсiє про
вiдмову в реустрацiє участi партiє (виборчого блоку) у виборах
Президента Украєни, на вiдмову цiує комiсiє зареуструвати пре-
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами цивiльного процесуально-
го законодавства. С. 95-96.
2 Див.: Тертьiшiшков В. Й. Гражданский процесе. Изд. 2-е. Харьков, 1995. С.Й.
___________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________175
тендента на кандидата у Президенти Украєни як кандидата у Пре-
зиденти Украєни, на вiдмову окружноє виборчоє комiсiє в реустрацiє
iнiцiативноє групи виборцiв, на рiшення Центральноє виборчоє
комiсiє про визнання виборiв недiйсними, по заявах про скасуван-
ня рiшення Центральноє виборчоєкомiсiє про реустрацiю канди-
дата в Президенти Украєни (ст. 2436 ЦПК); по заявах про скасуван-
ня рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата
в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК); по скаргах на рiшен-
ня державних органiв (крiм рiшень мiсцевих державних органiв),
що ухваленi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК).
3. Територiальна пiдсуднiсть
Те
1. ериторiальна пiдсуднiсть у цивiльному судочинствi не-
обхiдна для того, щоб розподiлити пiдвiдомчi суду цивiльнi спра-
ви мiж окремими судами у серединi кожноє ланки судовоє систе-
ми залежно вiд територiє, на яку поширюуться юрисдикцiя кож-
ного з цих судiв. Визначити територiальну пiдсуднiсть справи -
означау встановити, в якому конкретно судi повинна розгляда-
тись та вирiшуватись дана цивiльна справа. Ця пiдсуднiсть виз-
начау територiальну компетенцiю по розгляду цивiльних справ
для кожного суду.
Цивiльне процесуальне законодавство дозволяу розрiзняти
кiлька видiв територiальноє пiдсудностi залежно вiд мiсця прожи-
вання сторiн, наявностi звязку мiж кiлькома справами: загаль-
ну, альтернативну, договiрну, виключну пiдсуднiсть, пiдсуднiсть
за звязком справ. Данi види пiдсудностi передбачають в одних
випадках пiльги сторонам при виборi суду, а в других - створен-
ня найбiльш сприятливих умов для вирiшення цивiльноє справи.
Правила загальноє територiальноє пiдсудностi полягають в
тому, що позови предявляються в судi за мiсцем проживання
вiдповiдача (ч. 1 ст. 125 ЦПК). Згiдно iз ст. 17 ЦК мiсцем прожи-
вання вiдповiдача визнауться мiсце, де громадянин постiйно або
переважно проживау. Мiсцем проживання не вважауться мiсце
перебування громадянина. Наприклад, позови до осiб, засудже-
них за вчинення злочину до позбавлення волi, повиннi предяв-
лятися не до суду за мiсцем перебування, а до суду за мiсцем єх
останнього проживання до засудження.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх осiб вiком до пятнадця-
ти рокiв, а також громадян, якi перебувають пiд опiкою, вва-
176________________Глава XIV___________________Л
жауться мiсце проживання єх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв !
(ч.2ст.17ЦК).
Правила про пiдсуднiсть позовних справ у деяких випадках
поширюються i на непозовнi цивiльнi справи. Так, згiдно з пра-
вилами загальноє пiдсудностi предявляються заяви про визнан-
ня громадянина обмежено дiуздатним чи недiуздатним (ст. 256
ЦПК). Якщо дана особа перебувау на лiкуваннi у психiатрично-
му лiкувальному закладi, то заява подауться до суду за мiсцем
знаходження лiкувального закладу. Справи про вiдновлення
права на втраченi цiннi папери на предявника розглядаються
районним (мiським) судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цiнний папiр на предявника (ст. 276 ЦПК).
Згiдно iз ч. 2 ст. 125 ЦПК позови до пiдприумств, установ,
органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, єх
обуднань, iнших громадських органiзацiй, що користуються пра-
вами юридичноє особи, подаються до суду за мiсцем знаходжен-
ня єх органу управлiння. Стаття 117 ЦПК РФ передбачау предяв-
лення позову також за мiсцем знаходження майна юридичноє
особи. Це правило вiдстоюуться i в юридичнiй лiтературi Росiє.
Воно у спiрним, оскiльки вiдповiдно до ст. ЗО ЦК РФ мiсцем зна-,
ходження юридичноє особи визнауться мiсце знаходження єє по-1
стiйнодiючого органу. Але майно юридичноє особи може пере-1
бувати в рiзних мiсцях.
Загальна територiальна пiдсуднiсть у гарантiую захисту iнте-
ресiв вiдповiдача, оскiльки само по собi предявлення до нього по-
зову ще не свiдчить про те, що вiдповiдач вчинив цивiльне пра-1
вопорушення.
Правила про альтернативну пiдсуднiсть зводяться до того,
що згiдно iз ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165