Крiм того, розшук вiдповiдача, якщо мiсце йоi
фактичного перебування невiдоме, може бути оголошений (|
дом як з власноє iнiцiативи, так i за заявою позивача i по iншi
справах. Розшук вiдповiдача провадиться за ухвалою суду а|
суддi органами внутрiшнiх справ (ст. 97 ЦПК). Витрати за ро|
шук стягуються судом на користь держави. Розмiр витрат, Д
вязаних з розшуком вiдповiдачiв, визначауться Постаново!
Кабiнету Мiнiстрiв вiд 1 лютого 1995 р. <Про визначення розм|
ру витрат, повязаних з розшуком вiдповiдачiв у цивiльних спр
вах> i складау до пяти мiнiмальних заробiтних плат.
Дир.: ЗП Уряду Украєни. 1995. № 4. Ст. 101.
Глава
XIX
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та значення стадiє
судового розгляду
Рс
озгляд та вирiшення цивiльноє справи у основною, цен-
[ тральною стадiую цивiльного процесу. На цiй стадiє розвитку
i цивiльно-процесуальноє дiяльностi суд виконуу завдання цивiль-
ного судочинства, що були поставленi перед ним i полягають в
охоронi прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб, дер-
жави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством (ст. 2 ЦПК).
Судовий розгляд досягау своує мети лише в тому випадку,
якщо вiн вiдбувауться в суворiй вiдповiдностi з вимогами цивiль-
ного процесуального законодавства, з дотриманням процесуаль-
ноє форми, що у гарантiую здiйснення правосуддя у цивiльних
справах i забезпечуу захист прав та iнтересiв громадян i органi-
зацiй, що охороняються законом.
Згiдно iз ст. 159 ЦПК розгляд цивiльноє справи вiдбувауться
у судовому засiданнi з обовязковим повiдомленням осiб, якi бе-
руть участь у справi. Судове засiдання проводиться в примiщеннi
суду, а з найбiльш актуальних справ i справ, що мають широкий
громадський iнтерес, - безпосередньо на пiдприумствах, будо-
вах, в установах, КСП та агрофiрмах.
У лiтературi по-рiзному висвiтлюуться спiввiдношення по-
нять <судовий розгляд> i <судове засiдання>. Однi автори вважа-
ють судове засiдання формою судового розгляду, в якому вiдбу-
вауться розгляд i вирiшення спору по сутi. iншi гадають, що
термiн <судовий розгляд> означау розгляд i вирiшення справи по
сутi судом першоє iнстанцiє.
Думауться, що перша думка у бiльш обгрунтованою, адже су-
! довий розгляд - це стадiя цивiльного процесу, що здiйснюуться
262 Глава XIX
у формi судового засiдання. Судове засiдання у зовнiшньою фор-
мою стадiє судового розгляду. .
Стадiя судового розгляду, як i iншi стадiє цивiльного проце-
су, мау специфiчну мету. Ця мета полягау у повному, всебiчно-
му, обуктивному зясуваннi фактичних обставин справи в судо-
вому засiданнi, у зясуваннi дiйсних взаумовiдносин сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, єх прав i обовязкiв, а та-
кож у постановленнi законних та обгрунтованих рiшень на пiдставi
дотримання процесуального законодавства.
В постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 груд-
ня 1990 р. <Про практику застосування судами процесуального
законодавства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє>
зазначауться, що чiтке i неухильне дотримання судами Украєни
норм процесуального законодавства при розглядi цивiльних
справ по першiй iнстанцiє уобовязковою умовою здiйснення
завдань цивiльного судочинства - забезпечити єх правильне,
справедливе, швидке розвязання з метою захисту i охорони су-
спiльного ладу i державностi республiки, прав i законних iнте-
ресiв громадян, органiзацiй, установ, пiдприумств, подальшо-
го змiцнення законностi i правопорядку, недопущення правопо-
рушень та виховання громадян у дусi неухильного виконання
законiв та поваги правил спiвжиття. :
Цивiльнi справи в усiх судах розглядаються колегiальне абiс;
одноособове суддями (ст. 7 ЦПК). Проте згiдно iз ст. 124 ЦПК
у судi першоє iнстанцiє переважна бiльшiсть категорiй цивiльним
справ розглядауться суддею одноособове.
Головуючий керуу судовим засiданням, спрямовуючи судовий
розгляд на забезпечення повного, всебiчного i обуктивного зясу|
вання обставин справи, усувау з судового розгляду все, що не ма<|
iстотного значення для вирiшення справи, а також забезпечуу на"
лежний виховний рiвень судового процесу. В разi заперечень будь-|
кого з осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв, експертiв, перекла-
дачiв проти дiй головуючого цi заперечення заносяться до прото-
колу судового засiдання i питання вирiшууться всiм складом суду.
Головуючий вживау необхiдних заходiв до забезпечення в судово-
му засiданнi належного порядку (ст. 162 ЦПК).
Чинне цивiльне процесуальне законодавство передбачау обо-
вязки присутнiх у залi судового засiдання. Всi присутнi в залi су-
дового засiдання при входi до нього суду повиннi встати. Рiшен-
ня суду всi присутнi в залi заслуховують стоячи. Особи, якi беруть
Судовий розгляд цивiльних справ
участь у справi, експерти, свiдки, перекладачi звертаються до суду
та дають своє показання i пояснення стоячи. Вiдступ вiд цього
правила допускауться з дозволу головуючого. Особи, якi беруть
участь у справi, свiдки, експерти, перекладачi, а також всi при-
сутнi в залi судового засiдання громадяни повиннi дотримуватись
у судовому засiданнi встановленого порядку, беззаперечно пiдко-
рятись вiдповiдним розпорядженням головуючого (ст. 163 ЦПК).
В цьому виявляуться повага до суду як до органу судовоє влади,
що дiу вiд iменi держави.
У випадку, якщо хто-небудь з присутнiх у судовому засiданнi
порушуу встановлений порядок, головуючий може застосувати
до цiує особи вiдповiднi заходи, передбаченi законом. Так, особi,
яка порушила порядок пiд час розгляду справи, головуючий вiд
iменi суду робить попередження. За непiдкорення розпоряджен-
ню головуючого або порушення порядку пiд час судового засiдан-
ня свiдок, позивач, вiдповiдач та iншi громадяни несуть вiдповi-
дальнiсть за ч. 1 ст. 1852 КпАП. В разi непiдкорення розпоряджен-
ням головуючого прокурора чи адвоката вони попереджаються.
При подальшому непiдкореннi вказаних осiб розпорядженням
головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути вiдкла-
дено, якщо неможливо без шкоди для справи замiнити дану осо-
бу iншою. Одночасно суд повiдомляу про це вiдповiдно вищесто-
ящого прокурора чи президiю колегiє адвокатiв. При порушеннi
порядку в судовому засiданнi сторонами або третiми особами суд
вiдкладау розгляд справи чи видаляу порушникiв iз залу судово-
го засiдання на весь час судового розгляду або на частину його.
В останньому випадку головуючий знайомить особу пiсля повер-
нення єє до залу судового засiдання з процесуальними дiями, вчи-
неними в єє вiдсутностi (ст. 164 ЦПК).
Стадiя судового розгляду характеризууться i тим, що на цiй
стадiє найповнiше реалiзуються не лише завдання, але й принци-
пи цивiльного процесуального права, а саме:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
фактичного перебування невiдоме, може бути оголошений (|
дом як з власноє iнiцiативи, так i за заявою позивача i по iншi
справах. Розшук вiдповiдача провадиться за ухвалою суду а|
суддi органами внутрiшнiх справ (ст. 97 ЦПК). Витрати за ро|
шук стягуються судом на користь держави. Розмiр витрат, Д
вязаних з розшуком вiдповiдачiв, визначауться Постаново!
Кабiнету Мiнiстрiв вiд 1 лютого 1995 р. <Про визначення розм|
ру витрат, повязаних з розшуком вiдповiдачiв у цивiльних спр
вах> i складау до пяти мiнiмальних заробiтних плат.
Дир.: ЗП Уряду Украєни. 1995. № 4. Ст. 101.
Глава
XIX
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та значення стадiє
судового розгляду
Рс
озгляд та вирiшення цивiльноє справи у основною, цен-
[ тральною стадiую цивiльного процесу. На цiй стадiє розвитку
i цивiльно-процесуальноє дiяльностi суд виконуу завдання цивiль-
ного судочинства, що були поставленi перед ним i полягають в
охоронi прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб, дер-
жави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством (ст. 2 ЦПК).
Судовий розгляд досягау своує мети лише в тому випадку,
якщо вiн вiдбувауться в суворiй вiдповiдностi з вимогами цивiль-
ного процесуального законодавства, з дотриманням процесуаль-
ноє форми, що у гарантiую здiйснення правосуддя у цивiльних
справах i забезпечуу захист прав та iнтересiв громадян i органi-
зацiй, що охороняються законом.
Згiдно iз ст. 159 ЦПК розгляд цивiльноє справи вiдбувауться
у судовому засiданнi з обовязковим повiдомленням осiб, якi бе-
руть участь у справi. Судове засiдання проводиться в примiщеннi
суду, а з найбiльш актуальних справ i справ, що мають широкий
громадський iнтерес, - безпосередньо на пiдприумствах, будо-
вах, в установах, КСП та агрофiрмах.
У лiтературi по-рiзному висвiтлюуться спiввiдношення по-
нять <судовий розгляд> i <судове засiдання>. Однi автори вважа-
ють судове засiдання формою судового розгляду, в якому вiдбу-
вауться розгляд i вирiшення спору по сутi. iншi гадають, що
термiн <судовий розгляд> означау розгляд i вирiшення справи по
сутi судом першоє iнстанцiє.
Думауться, що перша думка у бiльш обгрунтованою, адже су-
! довий розгляд - це стадiя цивiльного процесу, що здiйснюуться
262 Глава XIX
у формi судового засiдання. Судове засiдання у зовнiшньою фор-
мою стадiє судового розгляду. .
Стадiя судового розгляду, як i iншi стадiє цивiльного проце-
су, мау специфiчну мету. Ця мета полягау у повному, всебiчно-
му, обуктивному зясуваннi фактичних обставин справи в судо-
вому засiданнi, у зясуваннi дiйсних взаумовiдносин сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, єх прав i обовязкiв, а та-
кож у постановленнi законних та обгрунтованих рiшень на пiдставi
дотримання процесуального законодавства.
В постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 груд-
ня 1990 р. <Про практику застосування судами процесуального
законодавства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє>
зазначауться, що чiтке i неухильне дотримання судами Украєни
норм процесуального законодавства при розглядi цивiльних
справ по першiй iнстанцiє уобовязковою умовою здiйснення
завдань цивiльного судочинства - забезпечити єх правильне,
справедливе, швидке розвязання з метою захисту i охорони су-
спiльного ладу i державностi республiки, прав i законних iнте-
ресiв громадян, органiзацiй, установ, пiдприумств, подальшо-
го змiцнення законностi i правопорядку, недопущення правопо-
рушень та виховання громадян у дусi неухильного виконання
законiв та поваги правил спiвжиття. :
Цивiльнi справи в усiх судах розглядаються колегiальне абiс;
одноособове суддями (ст. 7 ЦПК). Проте згiдно iз ст. 124 ЦПК
у судi першоє iнстанцiє переважна бiльшiсть категорiй цивiльним
справ розглядауться суддею одноособове.
Головуючий керуу судовим засiданням, спрямовуючи судовий
розгляд на забезпечення повного, всебiчного i обуктивного зясу|
вання обставин справи, усувау з судового розгляду все, що не ма<|
iстотного значення для вирiшення справи, а також забезпечуу на"
лежний виховний рiвень судового процесу. В разi заперечень будь-|
кого з осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв, експертiв, перекла-
дачiв проти дiй головуючого цi заперечення заносяться до прото-
колу судового засiдання i питання вирiшууться всiм складом суду.
Головуючий вживау необхiдних заходiв до забезпечення в судово-
му засiданнi належного порядку (ст. 162 ЦПК).
Чинне цивiльне процесуальне законодавство передбачау обо-
вязки присутнiх у залi судового засiдання. Всi присутнi в залi су-
дового засiдання при входi до нього суду повиннi встати. Рiшен-
ня суду всi присутнi в залi заслуховують стоячи. Особи, якi беруть
Судовий розгляд цивiльних справ
участь у справi, експерти, свiдки, перекладачi звертаються до суду
та дають своє показання i пояснення стоячи. Вiдступ вiд цього
правила допускауться з дозволу головуючого. Особи, якi беруть
участь у справi, свiдки, експерти, перекладачi, а також всi при-
сутнi в залi судового засiдання громадяни повиннi дотримуватись
у судовому засiданнi встановленого порядку, беззаперечно пiдко-
рятись вiдповiдним розпорядженням головуючого (ст. 163 ЦПК).
В цьому виявляуться повага до суду як до органу судовоє влади,
що дiу вiд iменi держави.
У випадку, якщо хто-небудь з присутнiх у судовому засiданнi
порушуу встановлений порядок, головуючий може застосувати
до цiує особи вiдповiднi заходи, передбаченi законом. Так, особi,
яка порушила порядок пiд час розгляду справи, головуючий вiд
iменi суду робить попередження. За непiдкорення розпоряджен-
ню головуючого або порушення порядку пiд час судового засiдан-
ня свiдок, позивач, вiдповiдач та iншi громадяни несуть вiдповi-
дальнiсть за ч. 1 ст. 1852 КпАП. В разi непiдкорення розпоряджен-
ням головуючого прокурора чи адвоката вони попереджаються.
При подальшому непiдкореннi вказаних осiб розпорядженням
головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути вiдкла-
дено, якщо неможливо без шкоди для справи замiнити дану осо-
бу iншою. Одночасно суд повiдомляу про це вiдповiдно вищесто-
ящого прокурора чи президiю колегiє адвокатiв. При порушеннi
порядку в судовому засiданнi сторонами або третiми особами суд
вiдкладау розгляд справи чи видаляу порушникiв iз залу судово-
го засiдання на весь час судового розгляду або на частину його.
В останньому випадку головуючий знайомить особу пiсля повер-
нення єє до залу судового засiдання з процесуальними дiями, вчи-
неними в єє вiдсутностi (ст. 164 ЦПК).
Стадiя судового розгляду характеризууться i тим, що на цiй
стадiє найповнiше реалiзуються не лише завдання, але й принци-
пи цивiльного процесуального права, а саме:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165