ИННт процесуальне законодавство вiдносить судового
представника до осiб, що беруть участь у справi (ст. 98 ЦПК). Не-
зважаючи на це, окремi автори не вiдносять судових представникiв
до осiб, що беруть участь у справi, обгрунтовуючи цей висновок тим,
що представники дiють на захист iнтересiв особи, яку представля-
ють, i тiльки вiд єє iменi, а тому вони не мають юридичноє заiнтере-
сованостi у справi, єх процесуальнi права обумовленi обсягом прав
особи, яку представляють, а це означау, що дiє, якi вони виконують
у процесi, не мають самостiйного характеру. iншi вченi на пiдставi
аналiзу ознак, характерних для осiб, якi беруть участь у справi, вклю-
чають до єх складу i представникiв. Цей висновок у, на наш погляд,
бiльш переконливим. Твердження, що представники не мають осо-
бистого юридичного iнтересу в справi, у необгрунтованими. Спра-
ва в тому, що представники мають у процесi процесуальну заiнте-
ресованiсть, оскiльки вони заiнтересованi в розглядi справи на ко-
ристь особи, яку представляють. Заiнтересованiсть представникiв
обумовлена наявнiстю особистого iнтересу у справi особи, вiд iменi
i на захист прав якоє вони здiйснюють свою дiяльнiсть.
Крiм того, згiдно iз законом судовi представники мають ком-
плекс самостiйних процесуальних прав i обовязкiв поряд з iншими
i Пт,п 0-:~---------т " " -" --
Див.: Звiд постанов Кабiнету Мiнiстрiв Украєни // Зiбрання законодавства
Украєни. 1998. № 1. Серiя № 2. С. 169-177. -
Представництво в судi 125
субуктами, що у особами, якi беруть участь у справi (ст. 99 ЦПК).
За невиконання своєх процесуальних обовязкiв вони можуть бути
притягнутi до вiдповiдальностi (ст. 117 ЦПК). Наприклад, ст.16
Закону Украєни <Про адвокатуру> передбачау, що рiшенням дис-
циплiнарноє палати квалiфiкацiйно-дисциплiнарноє комiсiє до адво-
ката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення, як
адмiнiстративне попередження; зупинення дiє свiдоцтва про право
на заняття адвокатською дiяльнiстю на строк до одного року; ану-
лювання свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю.
Непереконливим у i довiд, що представники не можуть бути
вiднесенi до осiб, якi беруть участь у справi, оскiльки вони дiють
в процесi не вiд свого iменi, а вiд iменi особи, iнтереси якоє захи-
щать у судi. Правове становище кожного з учасникiв процесу мау
певнi особливостi, тому цю обставину слiд розглядати лише як
специфiку процесуального становища судового представника.
Представники, незважаючи на те, що дiють вiд iменi особи, яку
представляють, можуть у своєх мiркуваннях торкатися правовоє
сутi цивiльноє справи, висловлювати думку з будь-яких питань у
процесi єє розгляду, а також у процесi перевiрки та перегляду по-
становлених рiшень у передбаченому законом порядку. При цьо-
му не мау значення характер єх юридичноє заiнтересованостi та
вiд свого або чужого iменi здiйснюються необхiднi процесуальнi
дiє. Основним у те, що закон надiлив представникiв самостiйними
процесуальними правами й поклав на них певнi обовязки, що за-
безпечують виконання представницьких функцiй по захисту прав
i охоронюваних законом iнтересiв осiб, яких вони представляють,
та дають можливiсть впливати на рух i розвиток процесу.
Таким чином, все висловлене свiдчить про те, що судовi пред-
ставники мають характернi ознаки осiб, якi беруть участь у справi,
i вони обгрунтовано вiднесенi цивiльно-процесуальним законо-
давством Украєни до цiує групи учасникiв процесу.
Отже, судовi представники - це самостiйнi субукти цивiль-
них процесуальних правовiдносин, якi у особами, що беруть
участь у справi.
Здiйснення функцiй судових представникiв у цивiльному су-
дочинствi можливе за умови наявностi вiдповiдних повноважень,
належним чином оформлених.
Згiдно iз ст. 113 ЦПК повноваження договiрних представникiв
стверджуються довiренiстю. Довiренiсть вiд iменi пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй видауться за пiдписом власника, керiвника або
126 Глава IX
iншоє уповноваженоє ними службовоє особи i засвiдчууться печат-
кою вiдповiдного пiдприумства, установи, органiзацiє, а вiд iменi |
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських |
органiзацiй - за пiдписом посадових осiб, уповноважених ста-|
тутом (положенням), з печаткою вiдповiдноє органiзацiє. Довiре-1
ностi громадян посвiдчуються нотарiально або на пiдприумствi,
в установi, органiзацiє, де вони працюють; в управлiннi будинка-
ми за мiсцем проживання; вiйськовослужбовцiв - у вiдповiднiй
вiйськовiй частинi; осiб, якi мешкають у населених пунктах, де не-;
мау нотарiальних контор, - у виконавчому комiтетi мiськоє, се-
лищноє чи сiльськоє Ради народних депутатiв; осiб, що перебува-;
ють на лiкуваннi, - у вiдповiдному лiкувальному закладi. Довiре-
ностi осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi, можуть бути
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi (ст. 114 ЦПК).
Повноваження членiв колегiальних органiв управлiння кол-
госпами, iншими кооперативними органiзацiями, єх обуднання-
ми, iншими громадськими органiзацiями стверджуються витягом
з протоколу засiдання належного органу управлiння, що уповно-
важив вести справу в судi (п. 1 ст. 113 ЦПК).
В окремих випадках повноваження судового представника
можуть бути ствердженi усною заявою довiрителя iз занесенням
єє до протоколу судового засiдання (п. 5 ст. 113 ЦПК).
Повноваження батькiв та усиновителiв, що здiйснюють пред-
ставництво в iнтересах своєх дiтей, стверджуються свiдоцтвом про
народження дитини або судовим рiшенням про усиновлення. Опi-
куни та попечителi повиннi подати рiшення державноє адмiнiст-
рацiє або вiдповiдного виконкому Ради народних депутатiв про
призначення єх опiкунами чи пiклувальниками.
Оригiнали або копiє документiв, що стверджують повнова-
ження представникiв, приуднуються судом до справи. У прото-
колi судового засiдання повинен бути зроблений запис про те,
який документ пiдтверджуу повноваження представника, ким вiн
виданий i чи правильно оформлений.
Особи, якi не мають довiреностi або iнших документiв, що
стверджують єх повноваження на ведення справи в судi, не можуть
бути допущенi до участi в процесi як представники. Вiдсутнiсть у
представника належно оформлених повноважень позбавляу здiй-
сненi ним процесуальнi дiє юридичноє сили.
При наявностi належним чином оформлених повноважень на
ведення справи в судi представник допускауться до процесу i на-
бувау право на здiйснення всiх процесуальних дiй, якi вправi
здiйснювати сама особа, яку представляють.
Представництво в судi 127
Повноваження представникiв прийнято подшяти на загальнi
та спецiальнi. До загальних вiдносяться тi, якими судовi представ-
ники володiють як особи, що беруть участь у справi. Вiдповiдно
до ст. 99 ЦПК це право знайомитися з матерiалами справи, роби-
ти з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, постанов та iнших
документiв, що у у справi, брати участь у судових засiданнях, по-
давати докази, брати участь в Єх дослiдженнi, заявляти клопотан-
ня та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення судовi, подавати
своє доводи, мiркування та заперечення, а також iншi процесуальнi
права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
представника до осiб, що беруть участь у справi (ст. 98 ЦПК). Не-
зважаючи на це, окремi автори не вiдносять судових представникiв
до осiб, що беруть участь у справi, обгрунтовуючи цей висновок тим,
що представники дiють на захист iнтересiв особи, яку представля-
ють, i тiльки вiд єє iменi, а тому вони не мають юридичноє заiнтере-
сованостi у справi, єх процесуальнi права обумовленi обсягом прав
особи, яку представляють, а це означау, що дiє, якi вони виконують
у процесi, не мають самостiйного характеру. iншi вченi на пiдставi
аналiзу ознак, характерних для осiб, якi беруть участь у справi, вклю-
чають до єх складу i представникiв. Цей висновок у, на наш погляд,
бiльш переконливим. Твердження, що представники не мають осо-
бистого юридичного iнтересу в справi, у необгрунтованими. Спра-
ва в тому, що представники мають у процесi процесуальну заiнте-
ресованiсть, оскiльки вони заiнтересованi в розглядi справи на ко-
ристь особи, яку представляють. Заiнтересованiсть представникiв
обумовлена наявнiстю особистого iнтересу у справi особи, вiд iменi
i на захист прав якоє вони здiйснюють свою дiяльнiсть.
Крiм того, згiдно iз законом судовi представники мають ком-
плекс самостiйних процесуальних прав i обовязкiв поряд з iншими
i Пт,п 0-:~---------т " " -" --
Див.: Звiд постанов Кабiнету Мiнiстрiв Украєни // Зiбрання законодавства
Украєни. 1998. № 1. Серiя № 2. С. 169-177. -
Представництво в судi 125
субуктами, що у особами, якi беруть участь у справi (ст. 99 ЦПК).
За невиконання своєх процесуальних обовязкiв вони можуть бути
притягнутi до вiдповiдальностi (ст. 117 ЦПК). Наприклад, ст.16
Закону Украєни <Про адвокатуру> передбачау, що рiшенням дис-
циплiнарноє палати квалiфiкацiйно-дисциплiнарноє комiсiє до адво-
ката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення, як
адмiнiстративне попередження; зупинення дiє свiдоцтва про право
на заняття адвокатською дiяльнiстю на строк до одного року; ану-
лювання свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю.
Непереконливим у i довiд, що представники не можуть бути
вiднесенi до осiб, якi беруть участь у справi, оскiльки вони дiють
в процесi не вiд свого iменi, а вiд iменi особи, iнтереси якоє захи-
щать у судi. Правове становище кожного з учасникiв процесу мау
певнi особливостi, тому цю обставину слiд розглядати лише як
специфiку процесуального становища судового представника.
Представники, незважаючи на те, що дiють вiд iменi особи, яку
представляють, можуть у своєх мiркуваннях торкатися правовоє
сутi цивiльноє справи, висловлювати думку з будь-яких питань у
процесi єє розгляду, а також у процесi перевiрки та перегляду по-
становлених рiшень у передбаченому законом порядку. При цьо-
му не мау значення характер єх юридичноє заiнтересованостi та
вiд свого або чужого iменi здiйснюються необхiднi процесуальнi
дiє. Основним у те, що закон надiлив представникiв самостiйними
процесуальними правами й поклав на них певнi обовязки, що за-
безпечують виконання представницьких функцiй по захисту прав
i охоронюваних законом iнтересiв осiб, яких вони представляють,
та дають можливiсть впливати на рух i розвиток процесу.
Таким чином, все висловлене свiдчить про те, що судовi пред-
ставники мають характернi ознаки осiб, якi беруть участь у справi,
i вони обгрунтовано вiднесенi цивiльно-процесуальним законо-
давством Украєни до цiує групи учасникiв процесу.
Отже, судовi представники - це самостiйнi субукти цивiль-
них процесуальних правовiдносин, якi у особами, що беруть
участь у справi.
Здiйснення функцiй судових представникiв у цивiльному су-
дочинствi можливе за умови наявностi вiдповiдних повноважень,
належним чином оформлених.
Згiдно iз ст. 113 ЦПК повноваження договiрних представникiв
стверджуються довiренiстю. Довiренiсть вiд iменi пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй видауться за пiдписом власника, керiвника або
126 Глава IX
iншоє уповноваженоє ними службовоє особи i засвiдчууться печат-
кою вiдповiдного пiдприумства, установи, органiзацiє, а вiд iменi |
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських |
органiзацiй - за пiдписом посадових осiб, уповноважених ста-|
тутом (положенням), з печаткою вiдповiдноє органiзацiє. Довiре-1
ностi громадян посвiдчуються нотарiально або на пiдприумствi,
в установi, органiзацiє, де вони працюють; в управлiннi будинка-
ми за мiсцем проживання; вiйськовослужбовцiв - у вiдповiднiй
вiйськовiй частинi; осiб, якi мешкають у населених пунктах, де не-;
мау нотарiальних контор, - у виконавчому комiтетi мiськоє, се-
лищноє чи сiльськоє Ради народних депутатiв; осiб, що перебува-;
ють на лiкуваннi, - у вiдповiдному лiкувальному закладi. Довiре-
ностi осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi, можуть бути
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi (ст. 114 ЦПК).
Повноваження членiв колегiальних органiв управлiння кол-
госпами, iншими кооперативними органiзацiями, єх обуднання-
ми, iншими громадськими органiзацiями стверджуються витягом
з протоколу засiдання належного органу управлiння, що уповно-
важив вести справу в судi (п. 1 ст. 113 ЦПК).
В окремих випадках повноваження судового представника
можуть бути ствердженi усною заявою довiрителя iз занесенням
єє до протоколу судового засiдання (п. 5 ст. 113 ЦПК).
Повноваження батькiв та усиновителiв, що здiйснюють пред-
ставництво в iнтересах своєх дiтей, стверджуються свiдоцтвом про
народження дитини або судовим рiшенням про усиновлення. Опi-
куни та попечителi повиннi подати рiшення державноє адмiнiст-
рацiє або вiдповiдного виконкому Ради народних депутатiв про
призначення єх опiкунами чи пiклувальниками.
Оригiнали або копiє документiв, що стверджують повнова-
ження представникiв, приуднуються судом до справи. У прото-
колi судового засiдання повинен бути зроблений запис про те,
який документ пiдтверджуу повноваження представника, ким вiн
виданий i чи правильно оформлений.
Особи, якi не мають довiреностi або iнших документiв, що
стверджують єх повноваження на ведення справи в судi, не можуть
бути допущенi до участi в процесi як представники. Вiдсутнiсть у
представника належно оформлених повноважень позбавляу здiй-
сненi ним процесуальнi дiє юридичноє сили.
При наявностi належним чином оформлених повноважень на
ведення справи в судi представник допускауться до процесу i на-
бувау право на здiйснення всiх процесуальних дiй, якi вправi
здiйснювати сама особа, яку представляють.
Представництво в судi 127
Повноваження представникiв прийнято подшяти на загальнi
та спецiальнi. До загальних вiдносяться тi, якими судовi представ-
ники володiють як особи, що беруть участь у справi. Вiдповiдно
до ст. 99 ЦПК це право знайомитися з матерiалами справи, роби-
ти з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, постанов та iнших
документiв, що у у справi, брати участь у судових засiданнях, по-
давати докази, брати участь в Єх дослiдженнi, заявляти клопотан-
ня та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення судовi, подавати
своє доводи, мiркування та заперечення, а також iншi процесуальнi
права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165