Цивiльне процесуальне право
визначау порядок розгляду i вирiшення цивiльних справ, установ-
люючи для кожного субукта процесуальноє дiяльностi права та
обовязки, тобто мiру можливоє або належноє поведiнки.
Згiдно iз ст. 2 ЦПК завданнями цивiльного судочинства у
охорона прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб, дер-
жави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством.
Суспiльнi вiдносини, якi виникають при здiйсненнi правосуд-
дя в цивiльних справах, мають специфiчний характер. Вони ви-
никать у звязку з необхiднiстю судового захисту субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв громадян чи органi-
зацiй. Якщо суспiльнi вiдносини, якi у предметом правового ре-
гулювання галузей матерiального права (цивiльного, сiмейного,
житлового, трудового та iн.), виникають для досягнення певних
економiчних та iнших цiлей, то суспiльнi вiдносини в сферi здiй-
снення правосуддя в цивiльних справах виникають з метою роз-
гляду цивiльноє справи по спору мiж заiнтересованими особами
та судового захисту порушених або оспорюваних субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв. Таким чином, сус-
пiльнi вiдносини, якi складають предмет цивiльного процесуаль-
20
ного права, виникають у зв язку з реалiзацiую заiнтересованими
особами права на судовий захист.
Вiдповiдно до ст. 6 ЦК захист цивiльних прав судом здiй-
снюуться шляхом визнання цих прав; вiдновлення становища, яке
iснувало до порушення права, i припинення дiй, якi порушують
право; присудження до виконання обовязку в натурi; компенсацiє
моральноє шкоди; припинення або змiни правовiдношення; стяг-
нення з особи, яка порушила право, завданих збиткiв, а у випад-
ках, передбачених законом або договором, - неустойки (штра-
фу, пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права ге-
нетично i функцiонально повязано з iншими галузями права. Ге-
нетично цивiльне процесуальне право повязано з конституцiй-
ним правом, законодавством про судоустрiй та кримiнальним
процесуальним правом. Функцiонально цивiльне процесуальне
право повязано з цивiльним, сiмейним, трудовим, адмiнiстратив-
ним, фiнансовим та iншими галузями права.
Генетичнi звязки цивiльного процесуального права грунту-
ються на iснуваннi норм, якi складать основу цивiльного проце-
суального законодавства (звязок з конституцiйним правом) або
носять мiжгалузевий характер (принципи органiзацiє i дiяльностi
судових органiв, iнститут доказiв, преюдицiальнiсть судових по-
станов, виконання вирокiв у частинi майнових стягнень за пра-
вилами цивiльного процесу та iн.).
Функцiональнi звязки цивiльного процесуального права
виявляються у фактi застосування судом норм матерiального
права при розглядi i вирiшеннi цивiльних справ. Причому пра-
вильне застосування вiдповiдних норм матерiального права без-
посередньо впливау на законнiсть судовоє дiяльностi, законнiсть
актiв правосуддя. Згiдно iз ст. 11 ЦПК суд вирiшуу справи на
пiдставi Конституцiє, iнших актiв законодавства Украєни, мiж-
народних договорiв Украєни в порядку, передбаченому ЦПК.
У випадках, передбачених законом, суд застосовуу норми пра-
ва iнших держав.
Якщо суд неправильно застосував норму матерiального пра-
ва, рiшення по справi пiдлягау скасуванню (статтi 312,313 ЦПК).
Отже, грань взаумозвязку цивiльного процесуального пра-
ва з iншими галузями матерiального права проходить через зас-
тосування судом чинного законодавства, яке регулюу матерiаль-
но-правовi вiдносини. .i;х>и.> ".i i:
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 21
, Дана обставина багатьма вченими не враховууться, що при-
зводить до неправильного трактування взаумозвязку цивiльно-
го процесуального права з iншими галузями права. Наприклад,
нерiдко стверджууться, що цивiльне процесуальне право мау за-
лежний характер, визначауться галузями матерiального права. Цi
твердження нiвелюють самостiйнiсть цивiльного процесуально-
го права i у необгрунтованими.
2. Метод правового регулювання цивiльних
процесуальних правовiдносин
-iУiетод правового регулювання цивiльних процесуаль-
них правовiдносин - самостiйна категорiя. Поряд з предметом
цивiльного процесуального права вiн характеризуу цивiльне про-
цесуальне право як самостiйну галузь права.
В процесуальнiй науцi даються рiзнi визначення методу пра-
вового регулювання. Однi автори вважають, що метод правово-
го регулювання, притаманний цивiльному процесуальному пра-
ву, обумовлюуться тим, що обовязковим субуктом процесуаль-
них правовiдносин у судовий орган, який приймау владнi рiшення
i у методом владних наказiв.
На думку iнших, методом цивiльного процесуального права
у забезпечення охорони i захисту цивiльних прав судом за вимо-
гами заiнтересованих осiб на основi процесуальноє рiвностi сторiн,
обовязку доказати факти, якими вони обгрунтовують своє вимо-
ги i заперечення, контролю суду за розпорядчими дiями сторiн i
сприяння в здiйсненнi процесуальних прав.
Наведенi визначення методу правового регулювання не у по-
вними. Метод - структурно складне явище i створюу систему
правових прийомiв регулювання, якi встановлюють специфiчний
правовий режим у сферi правосуддя в цивiльних справах.
Метод правового регулювання цивiльних процесуальних
правовiдносин характеризууться специфiкою правового станови-
ща субуктiв цивiльних процесуальних правовiдносин, процесу-
ально-юридичних фактiв, засобiв формування змiсту правовiдно-
син, процесуальних санкцiй i цивiльноє процесуальноє форми.
Змiст методу правового регулювання цивiльних процесуаль-
них правовiдносин перш за все знаходить своу вiдображення в
правовому становищi субуктiв головних процесуальних право-
вiдносин (правовiдносин суду з особами, якi мають матерiально-
22 Глава II
правову заiнтересованiсть у справi), оскiльки цi правовiдносини
у первiсною i необхiдною основою всього цивiльного процесу.
Без головних процесуальних правовiдносин цивiльний процес
виникнути не може. В головних процесуальних правовiдносинах
вiдбиваються особливостi правового регулювання, якi прита-
маннi цивiльному процесуальному праву як самостiйнiй галузi
права. Цi особливостi походять iз змiсту правосубуктностi учас-
никiв даних правовiдносин - позивача, вiдповiдача i суду та
характеру єх правового звязку.
Найбiльш iстотним елементом цивiльноє процесуальноє пра-
восубуктностi сторiн у правоздатнiсть, яка за обсягом значно
ширша, нiж правоздатнiсть iнших осiб, якi беруть участь у справi.
Процесуальна правоздатнiсть сторiн - це правовий спосiб, який
використовууться законодавством для приведення в дiю усього ме-
ханiзму правового регулювання процесуальних правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
визначау порядок розгляду i вирiшення цивiльних справ, установ-
люючи для кожного субукта процесуальноє дiяльностi права та
обовязки, тобто мiру можливоє або належноє поведiнки.
Згiдно iз ст. 2 ЦПК завданнями цивiльного судочинства у
охорона прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб, дер-
жави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством.
Суспiльнi вiдносини, якi виникають при здiйсненнi правосуд-
дя в цивiльних справах, мають специфiчний характер. Вони ви-
никать у звязку з необхiднiстю судового захисту субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв громадян чи органi-
зацiй. Якщо суспiльнi вiдносини, якi у предметом правового ре-
гулювання галузей матерiального права (цивiльного, сiмейного,
житлового, трудового та iн.), виникають для досягнення певних
економiчних та iнших цiлей, то суспiльнi вiдносини в сферi здiй-
снення правосуддя в цивiльних справах виникають з метою роз-
гляду цивiльноє справи по спору мiж заiнтересованими особами
та судового захисту порушених або оспорюваних субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв. Таким чином, сус-
пiльнi вiдносини, якi складають предмет цивiльного процесуаль-
20
ного права, виникають у зв язку з реалiзацiую заiнтересованими
особами права на судовий захист.
Вiдповiдно до ст. 6 ЦК захист цивiльних прав судом здiй-
снюуться шляхом визнання цих прав; вiдновлення становища, яке
iснувало до порушення права, i припинення дiй, якi порушують
право; присудження до виконання обовязку в натурi; компенсацiє
моральноє шкоди; припинення або змiни правовiдношення; стяг-
нення з особи, яка порушила право, завданих збиткiв, а у випад-
ках, передбачених законом або договором, - неустойки (штра-
фу, пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права ге-
нетично i функцiонально повязано з iншими галузями права. Ге-
нетично цивiльне процесуальне право повязано з конституцiй-
ним правом, законодавством про судоустрiй та кримiнальним
процесуальним правом. Функцiонально цивiльне процесуальне
право повязано з цивiльним, сiмейним, трудовим, адмiнiстратив-
ним, фiнансовим та iншими галузями права.
Генетичнi звязки цивiльного процесуального права грунту-
ються на iснуваннi норм, якi складать основу цивiльного проце-
суального законодавства (звязок з конституцiйним правом) або
носять мiжгалузевий характер (принципи органiзацiє i дiяльностi
судових органiв, iнститут доказiв, преюдицiальнiсть судових по-
станов, виконання вирокiв у частинi майнових стягнень за пра-
вилами цивiльного процесу та iн.).
Функцiональнi звязки цивiльного процесуального права
виявляються у фактi застосування судом норм матерiального
права при розглядi i вирiшеннi цивiльних справ. Причому пра-
вильне застосування вiдповiдних норм матерiального права без-
посередньо впливау на законнiсть судовоє дiяльностi, законнiсть
актiв правосуддя. Згiдно iз ст. 11 ЦПК суд вирiшуу справи на
пiдставi Конституцiє, iнших актiв законодавства Украєни, мiж-
народних договорiв Украєни в порядку, передбаченому ЦПК.
У випадках, передбачених законом, суд застосовуу норми пра-
ва iнших держав.
Якщо суд неправильно застосував норму матерiального пра-
ва, рiшення по справi пiдлягау скасуванню (статтi 312,313 ЦПК).
Отже, грань взаумозвязку цивiльного процесуального пра-
ва з iншими галузями матерiального права проходить через зас-
тосування судом чинного законодавства, яке регулюу матерiаль-
но-правовi вiдносини. .i;х>и.> ".i i:
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 21
, Дана обставина багатьма вченими не враховууться, що при-
зводить до неправильного трактування взаумозвязку цивiльно-
го процесуального права з iншими галузями права. Наприклад,
нерiдко стверджууться, що цивiльне процесуальне право мау за-
лежний характер, визначауться галузями матерiального права. Цi
твердження нiвелюють самостiйнiсть цивiльного процесуально-
го права i у необгрунтованими.
2. Метод правового регулювання цивiльних
процесуальних правовiдносин
-iУiетод правового регулювання цивiльних процесуаль-
них правовiдносин - самостiйна категорiя. Поряд з предметом
цивiльного процесуального права вiн характеризуу цивiльне про-
цесуальне право як самостiйну галузь права.
В процесуальнiй науцi даються рiзнi визначення методу пра-
вового регулювання. Однi автори вважають, що метод правово-
го регулювання, притаманний цивiльному процесуальному пра-
ву, обумовлюуться тим, що обовязковим субуктом процесуаль-
них правовiдносин у судовий орган, який приймау владнi рiшення
i у методом владних наказiв.
На думку iнших, методом цивiльного процесуального права
у забезпечення охорони i захисту цивiльних прав судом за вимо-
гами заiнтересованих осiб на основi процесуальноє рiвностi сторiн,
обовязку доказати факти, якими вони обгрунтовують своє вимо-
ги i заперечення, контролю суду за розпорядчими дiями сторiн i
сприяння в здiйсненнi процесуальних прав.
Наведенi визначення методу правового регулювання не у по-
вними. Метод - структурно складне явище i створюу систему
правових прийомiв регулювання, якi встановлюють специфiчний
правовий режим у сферi правосуддя в цивiльних справах.
Метод правового регулювання цивiльних процесуальних
правовiдносин характеризууться специфiкою правового станови-
ща субуктiв цивiльних процесуальних правовiдносин, процесу-
ально-юридичних фактiв, засобiв формування змiсту правовiдно-
син, процесуальних санкцiй i цивiльноє процесуальноє форми.
Змiст методу правового регулювання цивiльних процесуаль-
них правовiдносин перш за все знаходить своу вiдображення в
правовому становищi субуктiв головних процесуальних право-
вiдносин (правовiдносин суду з особами, якi мають матерiально-
22 Глава II
правову заiнтересованiсть у справi), оскiльки цi правовiдносини
у первiсною i необхiдною основою всього цивiльного процесу.
Без головних процесуальних правовiдносин цивiльний процес
виникнути не може. В головних процесуальних правовiдносинах
вiдбиваються особливостi правового регулювання, якi прита-
маннi цивiльному процесуальному праву як самостiйнiй галузi
права. Цi особливостi походять iз змiсту правосубуктностi учас-
никiв даних правовiдносин - позивача, вiдповiдача i суду та
характеру єх правового звязку.
Найбiльш iстотним елементом цивiльноє процесуальноє пра-
восубуктностi сторiн у правоздатнiсть, яка за обсягом значно
ширша, нiж правоздатнiсть iнших осiб, якi беруть участь у справi.
Процесуальна правоздатнiсть сторiн - це правовий спосiб, який
використовууться законодавством для приведення в дiю усього ме-
ханiзму правового регулювання процесуальних правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165