ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Беручи участь у процесi для дачi висновку в справi, органи
державного управлiння не у iнiцiаторами порушення цiує справи
i, вiдповiдно, мають менший обсяг процесуальних прав.
Мета участi органiв мiсцевого самоврядування в цивiльному
процесi при зверненнi єх до суду на захист прав iнших осiб - за-
хист субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян та органiзацiй, а також iнтересiв держави та територiальних
громад. Участь органiв державного управлiння в цивiльнiй справi
повязана з тим, що вони мають у справi iнтерес, зумовлений єх
спецiальною компетенцiую.
2. Порядок порушення цивiльноє справи
на захист прав та охоронюваних законом
iнтересiв iнших осiб
1 iраво на порушення цивiльноє справи на захист прав
та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб може бути реалi-
зовано тiльки в порядку, передбаченому цивiльно-процесуаль-
ним законом, тобто шляхом предявлення позову.
Позов зазначених субуктiв може бути подано до суду при на-
явностi певних передумов.
Перш за все, спецiальною передумовою права на звернення до
суду у пряма вказiвка закону про можливiсть предявлення заяви
на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Вирiшуючи питання про прийняття позовноє заяви до провад-
ження, суддя повинен перевiрити, яка саме норма права надау орга-
ну державного управлiння, органу мiсцевого самоврядування, проф-
спiлковiй органiзацiє, пiдприумству, установi чи органiзацiє мож-
ливiсть звернутися до суду за захистом прав даноє особи. При
вiдсутностi такоє норми права суддя вiдмовляу в прийняттi заяви.
Право на звернення до суду з заявою на захист прав iнших
осiб мають органи державного управлiння, пiдприумства, орга-
нiзацiє, установи, що користуються правами юридичноє особи.
Реалiзацiя права на предявлення позову зазначеними в ст. 121
ЦПК субуктами залежить також вiд наявностi iнших передумов,
встановлених законом.
]_[0________________Глава VIII___________________
Зокрема, до таких передумов належать:
а) пiдвiдомчiсть справи суду;
б) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
сили, постановленого по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав, чи ухвали суду про прий-
няття вiдмови позивача вiд позову або про затвердження
мировоє угоди сторiн;
в) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть рiшення товариського суду, прийнятого в
межах його компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав або укладеного мiж сторо-
нами договору про передачу даного спору на вирiшення тре-
тейського суду.
Крiм того, зазначенi органи та особи зобовязанi додержува-
тися порядку звернення до суду, який передбачау дотримання пра-
вил пiдсудностi, вимог до форми позовноє заяви (ст. 137 ЦПК).
Органи державного управлiння, органи мiсцевого самовря-
дування, пiдприумства, установи i органiзацiє, окремi громадяни
при зверненнi єх до суду за захистом прав iнших осiб надiленi
певними процесуальними правами та обовязками.
Стаття 122 ЦПК передбачау, що зазначенi органи i особи ко-
ристуються процесуальними правами i несуть процесуальнi обовяз-
ки сторони по справi, за винятком права закiнчувати справу миро-
вою угодою. Це означау, що вони мають право знайомитися з ма-
терiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень,
ухвал, постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у
судових засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, знайомитися з протоколом судового
засiдання, подавати своє зауваження до нього, а також користува-
тися iншими процесуальними правами, передбаченими процесуаль-
ним законом (статтi 99,200, 213-215, 289, 344 ЦПК).
Згiдно iз ст. 103 ЦПК названi субукти вправi також протя-
гом усього часу розгляду справи по сутi змiнити пiдставу або
предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр позовних вимог
або вiдмовитисявiд позову.
Виходячи з обсягу наданих органам державного управлiння
та мiсцевого самоврядування, пiдприумствам, органiзацiям i ус-
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 111
тановам, громадянам, якi захищають iнтереси iнших осiб, про-
цесуальних прав, вони у активними учасниками процесу i можуть
впливати на його рух. Але, хоча названi особи i предявляють
позов в iнтересах iншоє особи, вони не стають позивачами, ос-
кiльки не мають особистоє матерiально-правовоє заiнтересова-
ностi в результатах справи, не у субуктами спiрних матерiально-
правових вiдносин, на них не поширюуться законна сила судо-
вого рiшення. Частина 2 ст. 122 ЦПК передбачау, що вiдмова
зазначених субуктiв вiд поданоє ними заяви або змiна заявлених
ними вимог не позбавляу особу, на захист прав та охоронюваних
законом iнтересiв якоє подано заяву, права вимагати вiд суду роз-
гляду справи по сутi. В подiбних випадках йдеться не про замiну
позивача, а про вибуття з процесу органу чи органiзацiє, яка,
порушуючи справу, мала процесуальну заiнтересованiсть в єє
розглядi, а згодом втратила з тих чи iнших причин цю заiнтере-
сованiсть. Особа, в iнтересах якоє була порушена справа, тобто
позивач, мау особисту матерiально-правову заiнтересованiсть у
результатах справи, чим i зумовлено єє право вимагати розгляду
справи по сутi, незважаючи на вiдмову вiд позову iнiцiатора по-
рушення цiує справи.
3. Участь органiв державного управлiння
та мiсцевого самоврядування в процесi
для дачi висновку в справi та єх
процесуальне становище
Огiдно з ч. 2 ст. 121 ЦПК органи державного управлiн-
ня i мiсцевого самоврядування в передбачених законом випадках
можуть бути залученi судом до участi в процесi або вступати в
процес за своую iнiцiативою для дачi висновку в справi з метою
здiйснення покладених на них обовязкiв i для захисту прав гро-
мадян та iнтересiв держави.
Названа норма передбачау, що залучення органiв державно-
го управлiння до участi в процесi для дачi висновку в справi мож-
ливо з iнiцiативи державного органу та з iнiцiативи суду. Але в
обох випадках необхiдною у наявнiсть норми права, яка б перед-
бачала участь вiдповiдного державного органу при розглядi кон-
кретноє справи.
Як вже зазначалося, ЦПК не мiстить перелiку справ, при
розглядi яких участь органiв державного управлiння та мiсце-
112 Глава VIII
вого самоврядування для дачi висновку у обовязковою. ЦПК
передбачау таку обовязкову участь зазначених органiв тiльки
у деяких справах окремого провадження. Так, згiдно iз ст. 259
ЦПК справи про визнання громадянина обмежено дiуздатним
чи недiуздатним повиннi розглядатись судом з обовязковою
участю представникiв органiв опiки та пiклування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165