Таким чином, обсяг загальних повноважень представника
закон окреслюу тими процесуальними правами, без використан-
ня яких вiн не може здiйснювати представницькi функцiє. Спе-
цiальнi - це повноваження по виконанню дiй, що спрямованi на
розпорядження предметом спору та розвиток процесу. З урахуван-
ням цього до спецiальних повноважень належать: право передачi
справи до товариського чи третейського суду, повноє або частко-
воє вiдмови вiд позовних вимог, визнання позову, змiна предмета
позову, укладення мировоє угоди, передачi повноважень iншiй особi
(передоручення), оскарження рiшення суду, подачi виконавчого
листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей
(ст. 115 ЦПК). Слiд звернути увагу на те, що право на здiйснення
спецiальних повноважень договiрним представником повинно
бути спецiально обумовлено у виданiй йому довiреностi, а обсяг
цих повноважень цiлком залежить вiд волевиявлення довiрителя.
Ця вимога поширюуться i на громадських представникiв.
Що стосууться законних представникiв, то вони можуть здiйс-
нювати в судi всi тi процесуальнi дiє, якi могли б виконувати самi
особи, яких представляють, при наявностi у них у повному обсязi
цивiльноє процесуальноє дiуздатностi та при умовi безпосередньоє
участi в процесi. Отже, законнi представники вправi здiйснювати
самостiйно, тобто без спецiальних на те повноважень, процесуальнi
дiє, що перелiченi у ст. 115 ЦПК.
Судовi представники у цивiльному процесi зобовязанi сум-
лiнно користуватися належними єм правами i виконувати вiдпо-
вiднi обовязки.
Глава
Х
УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКiВ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНiЗАЦiЙ
i ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВiВ
У ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Правове становище представникiв
громадських органiзацiй i трудових
колективiв у цивiльному процесi
й статтi 161 ЦПК закрiплено положення про участь
представникiв громадських органiзацiй i трудових колективiв у
судовому розглядi, що характеризуу розвиток його демократич-
них засад. Участь представникiв громадських органiзацiй i тру-
дових колективiв у цивiльному процесi допомагау суду ретель-
нiше зясовувати обставини справи, сприяу змiцненню закон-
ностi, а також вихованню громадян у дусi правослухняностi.
Стаття 98 ЦПК не вiдносить до складу осiб, якi беруть участь
у справi, громадськi органiзацiє i трудовi колективи (громадсь-
кiсть). Цi субукти цивiльних процесуальних правовiдносин на-
лежать до осiб, якi сприяють здiйсненню правосуддя.
Слiд пiдкреслити, що в ст. 161 ЦПК йде мова лише про одну
самостiйну форму участi громадськостi у цивiльному судочинству
- викладення судовi думки органiзацiй або колективiв з приводу
справи, яка розглядауться судом. Що ж стосууться iнших форм
участi громадськостi, таких, наприклад, як порушення справи в
судi громадськими органiзацiями на захист прав та iнтересiв iнших
осiб, громадське представництво, сприяння органу судового ви-
конання, то вони хоча i у виявленням демократичних засад пра-
восуддя, однак не у засобом виразу громадськоє думки в справi.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть брати участь у будь-якiй цивiльнiй справi для викладення
думки громадських органiзацiй i трудових колективiв з приводу
Участь представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв у цивiльному процесi____129
справи. Разом з тим доцiльно залучати громадськiсть для участi в
спiвах, де необхiдна оцiнка поведiнки сторiн згiдно з нормами
мойалi, єх морально-етичних якостей: у справах про визнання гро-
мадян обмежено дiуздатними, про захист прав споживачiв, оскар-
ження рiшень, дiй або бездiяльностi державних органiв, юридич-
них чи службових осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, у спорах
про дiтей i позбавлення батькiвських прав, у трудових, житлових
та iнших справах, що становлять громадський iнтерес.
Мау практичне значення питання про те, якi трудовi колек-
тиви та громадськi органiзацiє можуть направити до суду свого
представника для участi в судовому розглядi, тобто хто може
бути субуктом громадськоє думки в судi.
Трудовий колектив пiдприумства складають усi громадяни,
якi своую працею беруть участь в його дiяльностi на основi тру-
дового договору (контракту, угоди), а також iнших форм, що ре-
гулюють трудовi вiдносини працiвника з пiдприумством (ст. 252
КЗпП, ст. 15 Закону Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдприу-
мства в Украєнi>). В складi удиного трудового колективу вiдпо-
вiдно до структури пiдприумства, установи, органiзацiє дiють
колективи цехiв, вiддiлiв, дiльниць, бригад, бюро, лабораторiй та
iнших пiдроздiлiв. Отже, не тiльки основний трудовий колектив,
але й колективи названих пiдроздiлiв, якi навiть не надiленi пра-
вами юридичноє особи, мають право направляти свого представ-
ника для участi в судовому розглядi цивiльних справ.
Право уповноважити свого представника на участь у цивiльнiй
справi мають i громадськi органiзацiє (обуднання громадян).
Обуднанням громадян у добровiльне громадське формування,
створене в результатi волевиявлення громадян, якi обудналися на
основi спiльностi iнтересiв для реалiзацiє своєх прав i свобод. Гро-
мадськими органiзацiями у обуднання громадян для задоволен-
ня та захисту своєх законних соцiальних, економiчних, творчих,
вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших спiльних
iнтересiв (статтi 1, 3 Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про
обуднання громадян>). Ними визнаються конгреси, рухи, асоцi-
ацiє, фонди, жiночi, ветеранськi органiзацiє, органiзацiє iнвалiдiв,
молодiжнi i дитячi органiзацiє, науковi, технiчнi, культурно-освiтнi,
фiзкультурно-спортивнi та iншi добровiльнi спiлки, творчi спiлки,
земляцтва та iншi обуднання громадян. До громадських органi-
зацiй не належать кооперативнi та iншi органiзацiє, якi переслiду-
ють комерцiйнi цiлi або сприяють одержанню прибутку (доходу)
59-14
130 Глава X
iншими пiдприумствами i органiзацiями, релiгiйнi органiзацiє,
органи мiсцевого та регiонального самоврядування (ради i комi-
тети мiкрорайонiв, будинковi, вуличнi, квартальнi, селищнi,
сiльськi комiтети), органи громадськоє самодiяльностi (товариськi
суди тощо).
i Представники громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв допускаються до участi в розглядi не тiльки в судi першоє
iнстанцiє, але i в касацiйнiй iнстанцiє (ст. 308 ЦПК), а також в
стадiє виконання судових рiшень (ст. 351 ЦПК). Участь пред-
ставникiв громадськостi можлива незалежно вiд того, брали
вони участь у судi першоє iнстанцiє, чи нi. При цьому, якщо пред-
ставники громадських органiзацiй чи трудових колективiв бра-
ли участь у судi першоє iнстанцiє, повторних повноважень не ви-
магауться.
У судi касацiйноє iнстанцiє представники громадськостi та-
кож доводять судовi громадську думку органiзацiє або трудо-
вого колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
закон окреслюу тими процесуальними правами, без використан-
ня яких вiн не може здiйснювати представницькi функцiє. Спе-
цiальнi - це повноваження по виконанню дiй, що спрямованi на
розпорядження предметом спору та розвиток процесу. З урахуван-
ням цього до спецiальних повноважень належать: право передачi
справи до товариського чи третейського суду, повноє або частко-
воє вiдмови вiд позовних вимог, визнання позову, змiна предмета
позову, укладення мировоє угоди, передачi повноважень iншiй особi
(передоручення), оскарження рiшення суду, подачi виконавчого
листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей
(ст. 115 ЦПК). Слiд звернути увагу на те, що право на здiйснення
спецiальних повноважень договiрним представником повинно
бути спецiально обумовлено у виданiй йому довiреностi, а обсяг
цих повноважень цiлком залежить вiд волевиявлення довiрителя.
Ця вимога поширюуться i на громадських представникiв.
Що стосууться законних представникiв, то вони можуть здiйс-
нювати в судi всi тi процесуальнi дiє, якi могли б виконувати самi
особи, яких представляють, при наявностi у них у повному обсязi
цивiльноє процесуальноє дiуздатностi та при умовi безпосередньоє
участi в процесi. Отже, законнi представники вправi здiйснювати
самостiйно, тобто без спецiальних на те повноважень, процесуальнi
дiє, що перелiченi у ст. 115 ЦПК.
Судовi представники у цивiльному процесi зобовязанi сум-
лiнно користуватися належними єм правами i виконувати вiдпо-
вiднi обовязки.
Глава
Х
УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКiВ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНiЗАЦiЙ
i ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВiВ
У ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Правове становище представникiв
громадських органiзацiй i трудових
колективiв у цивiльному процесi
й статтi 161 ЦПК закрiплено положення про участь
представникiв громадських органiзацiй i трудових колективiв у
судовому розглядi, що характеризуу розвиток його демократич-
них засад. Участь представникiв громадських органiзацiй i тру-
дових колективiв у цивiльному процесi допомагау суду ретель-
нiше зясовувати обставини справи, сприяу змiцненню закон-
ностi, а також вихованню громадян у дусi правослухняностi.
Стаття 98 ЦПК не вiдносить до складу осiб, якi беруть участь
у справi, громадськi органiзацiє i трудовi колективи (громадсь-
кiсть). Цi субукти цивiльних процесуальних правовiдносин на-
лежать до осiб, якi сприяють здiйсненню правосуддя.
Слiд пiдкреслити, що в ст. 161 ЦПК йде мова лише про одну
самостiйну форму участi громадськостi у цивiльному судочинству
- викладення судовi думки органiзацiй або колективiв з приводу
справи, яка розглядауться судом. Що ж стосууться iнших форм
участi громадськостi, таких, наприклад, як порушення справи в
судi громадськими органiзацiями на захист прав та iнтересiв iнших
осiб, громадське представництво, сприяння органу судового ви-
конання, то вони хоча i у виявленням демократичних засад пра-
восуддя, однак не у засобом виразу громадськоє думки в справi.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть брати участь у будь-якiй цивiльнiй справi для викладення
думки громадських органiзацiй i трудових колективiв з приводу
Участь представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв у цивiльному процесi____129
справи. Разом з тим доцiльно залучати громадськiсть для участi в
спiвах, де необхiдна оцiнка поведiнки сторiн згiдно з нормами
мойалi, єх морально-етичних якостей: у справах про визнання гро-
мадян обмежено дiуздатними, про захист прав споживачiв, оскар-
ження рiшень, дiй або бездiяльностi державних органiв, юридич-
них чи службових осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, у спорах
про дiтей i позбавлення батькiвських прав, у трудових, житлових
та iнших справах, що становлять громадський iнтерес.
Мау практичне значення питання про те, якi трудовi колек-
тиви та громадськi органiзацiє можуть направити до суду свого
представника для участi в судовому розглядi, тобто хто може
бути субуктом громадськоє думки в судi.
Трудовий колектив пiдприумства складають усi громадяни,
якi своую працею беруть участь в його дiяльностi на основi тру-
дового договору (контракту, угоди), а також iнших форм, що ре-
гулюють трудовi вiдносини працiвника з пiдприумством (ст. 252
КЗпП, ст. 15 Закону Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдприу-
мства в Украєнi>). В складi удиного трудового колективу вiдпо-
вiдно до структури пiдприумства, установи, органiзацiє дiють
колективи цехiв, вiддiлiв, дiльниць, бригад, бюро, лабораторiй та
iнших пiдроздiлiв. Отже, не тiльки основний трудовий колектив,
але й колективи названих пiдроздiлiв, якi навiть не надiленi пра-
вами юридичноє особи, мають право направляти свого представ-
ника для участi в судовому розглядi цивiльних справ.
Право уповноважити свого представника на участь у цивiльнiй
справi мають i громадськi органiзацiє (обуднання громадян).
Обуднанням громадян у добровiльне громадське формування,
створене в результатi волевиявлення громадян, якi обудналися на
основi спiльностi iнтересiв для реалiзацiє своєх прав i свобод. Гро-
мадськими органiзацiями у обуднання громадян для задоволен-
ня та захисту своєх законних соцiальних, економiчних, творчих,
вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших спiльних
iнтересiв (статтi 1, 3 Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про
обуднання громадян>). Ними визнаються конгреси, рухи, асоцi-
ацiє, фонди, жiночi, ветеранськi органiзацiє, органiзацiє iнвалiдiв,
молодiжнi i дитячi органiзацiє, науковi, технiчнi, культурно-освiтнi,
фiзкультурно-спортивнi та iншi добровiльнi спiлки, творчi спiлки,
земляцтва та iншi обуднання громадян. До громадських органi-
зацiй не належать кооперативнi та iншi органiзацiє, якi переслiду-
ють комерцiйнi цiлi або сприяють одержанню прибутку (доходу)
59-14
130 Глава X
iншими пiдприумствами i органiзацiями, релiгiйнi органiзацiє,
органи мiсцевого та регiонального самоврядування (ради i комi-
тети мiкрорайонiв, будинковi, вуличнi, квартальнi, селищнi,
сiльськi комiтети), органи громадськоє самодiяльностi (товариськi
суди тощо).
i Представники громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв допускаються до участi в розглядi не тiльки в судi першоє
iнстанцiє, але i в касацiйнiй iнстанцiє (ст. 308 ЦПК), а також в
стадiє виконання судових рiшень (ст. 351 ЦПК). Участь пред-
ставникiв громадськостi можлива незалежно вiд того, брали
вони участь у судi першоє iнстанцiє, чи нi. При цьому, якщо пред-
ставники громадських органiзацiй чи трудових колективiв бра-
ли участь у судi першоє iнстанцiє, повторних повноважень не ви-
магауться.
У судi касацiйноє iнстанцiє представники громадськостi та-
кож доводять судовi громадську думку органiзацiє або трудо-
вого колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165