ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

129 ЦПК). Сторони мiж
собою також можуть укласти мирову угоду (ст. 103 ЦПК).
Процесуальнi правовiдносини виникають також мiж держав-
ним виконавцем та iншими особами у виконавчому провадженнi.
Державний виконавець як субукт процесуальних правовiдносин
дiу сам, його розпорядження у актами, внаслiдок яких виникають,
змiнюються та припиняють дiю процесуальнi правовiдносини:
вiн пропонуу добровiльне виконання судового рiшення (ст. 361
ЦПК), проводить оцiнку майна, забезпечуу зберiгання та реалi-
зацiю майна, на яке накладено арешт, передачу стягувачу пред-
метiв, названих у рiшеннi суду (гл. 45 ЦПК), проводить арешт
будинкiв та єх продаж з торгiв (гл. 46 ЦПК), вчиняу iншi дiє. Та-
ким чином, вiн у прямим адресатом багатьох норм ЦПК.
Самостiйнiсть державного виконавця пiдтверджууться i ст. 373
ЦПК, вiдповiдно до якоє контроль за правильним i своучасним
виконанням судових рiшень здiйснюу суддя. Скарги на процесу-
альнi дiє державного виконавця по виконанню рiшення або вiдмо-
ву у вчиненнi таких дiй можуть бути поданi стягувачем у суд.
Стаття 10 Закону Украєни вiд 24 березня 1998 р. <Про державну
виконавчу службу> визначау, що контроль за дiяльнiстю держав-
них виконавцiв здiйснюють Мiнiстерство юстицiє Украєни через
Департамент державноє виконавчоє служби Мiнiстерства юстицiє
Украєни, а Головне управлiння юстицiє У краєни в Автономнiй Рес-
публiцi Крим, управлiння юстицiє в областях, мiстах Киувi та Се-
вастополi - через вiдповiднi вiддiли державноє виконавчоє служ-
би. Контроль за дiяльнiстю державних виконавцiв здiйснюють й
iншi державнi органи в порядку, передбаченому законом.
Дiє або бездiяльнiсть державного виконавця можуть бути ос-
карженi вищiй посадовiй особi або в суд в порядку, встановлено-
му законом.
Наступний елемент цивiльних процесуальних правовiдносин -
обукт. Обукт правовiдносин- це те, заради чого виникають пев-
V
64 Глава IV
нi правовiдносини, це явища матерiального i духовного свiту, на якi
спрямованi субуктивнi права та обовязки. iншими словами, обукт
правовiдносин - це рiзноманiтнi матерiальнi i нематерiальнi бла-
га, якi здатнi задовольнити потреби правомочних субуктiв.
iснують рiзнi погляди на те, що у обуктом цивiльних про-
цесуальних правовiдносин. Однi автори вважають таким сус-
пiльне значиму дiяльнiсть субуктiв, другi - матерiально-пра-
вовi вiдносини, якi захищаються судом, третi розрiзняють за-
гальнi та спецiальнi обукти. До загального обукта вiдносять спiр
про право мiж учасниками матерiально-правових вiдносин, який
повинен вирiшити суд, а до спецiальних - блага, на досягнення
яких спрямованi будь-якi правовiдносини чи субуктивнi права
та обовязки учасникiв процесу, чи порядок судочинства, чи
фактичнi данi, повiдомлення й iншi докази, потрiбнi для здiй-
снення правосуддя.
Перш за все не може бути обуктом цивiльних процесуальних
правовiдносин процесуальна дiяльнiсть, оскiльки в нiй реалiзу-
ються права й обовязки, якi в нероздiльнiй удностi становлять
змiст процесуальних правовiдносин. З цих же причин не можна
вважати обуктом процесуальних правовiдносин субуктивнi пра-
ва й обовязки.
Не досить обгрунтованим здауться твердження, що обуктом
цивiльних процесуальних вiдносин виступають матерiально-правовi
вiдносини, якi захищаються судом. В основi цих висновкiв лежить
прямолiнiйний пiдхiд до спiввiдношення матерiальних (цивiльних,
трудових та iнших) i процесуальних правовiдносин як спiввiдношен-
ня змiсту та форми. Такий пiдхiд не точний. Процесуальнi право-
вiдносини не можна розглядати як форму реалiзацiє матерiальних
правовiдносин. Наявнiсть процесуальних правовiдносин не обумов-
лена наявнiстю матерiально-правових вiдносин i навпаки. Проце-
суальнi правовiдносини виникають для вирiшення юридичноє спра-
ви (спору про право цивiльне чи охоронюваного законом iнтересу)
i не повязанi з матерiальними правовiдносинами. Для пiдтверджен-
ня цього досить звернутися до закону. Згiдно iз статтями 136, 137
ЦПК порушення цивiльноє справи i виникнення цивiльних проце-
суальних правовiдносин заявника з судом, а далi - з iншими учас-
никами цивiльного процесу не повязууться з матерiальними право-
вiдносинами. Наприклад, у ст. 136 ЦПК передбачено правило про
те, що суддя вiдмовляу в прийняттi заяви: 1) якщо заява не пiдлягау
розглядовi в судах; 2) якщо заiнтересованою особою, що звернула-
Цчвiльнi процесуальнi правовiдносини 65
ся до суду, не дотримано встановленого законом для даноє категорiє
справ порядку попереднього позасудового вирiшення справи;
3) якщо у таке, що набрало законноє сили, постановлене по спору
мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав рiшення
суду чи ухвала суду про прийняття вiдмови позивача вiд позову або
про затвердження мировоє угоди сторiн. Тут же передбаченi й де-
якi умови, якi мають винятково процесуальне значення.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 21 грудня
1990 р. <Про практику застосування судами процесуального зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє> по-
яснюу, що перелiк пiдстав для вiдмови в прийняттi позовноє заяви
носить вичерпний характер. iнакше кажучи, Пленум Верховно-
го Суду Украєни також виходить iз того, що виникнення процесу
не повязане з наявнiстю спiрних матерiальних правовiдносин.
Вирiшуючи питання про обукт цивiльних процесуальних
правовiдносин, бiльш правильно виходити з необхiдностi видi-
лення загального обукта для всiх цивiльних процесуальних пра-
вовiдносин i спецiальних обуктiв для окремих конкретних ци-
вiльних процесуальних правовiдносин.
Система цивiльних процесуальних правовiдносин, розвиваю-
чись на основi фактичного динамiчного складу - процесуальних
дiй суду та учасникiв цивiльного процесу, спрямована на один за-
гальний обукт. Таким обуктом виступау мета цивiльного судочин-
ства. В статтi 2 ЦПК зазначено, що завданнями цивiльного судочин-
ства у охорона прав та законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб,
держави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством.
Для окремих процесуальних правовiдносин можна видiлити
спецiальнi обукти.
У правовiдносинах позивача, вiдповiдача та третiх осiб з су-
дом обуктом у захист заiнтересованими особами субуктивних
прав та iнтересiв, якi охороняються законом.
Спецiальний обукт зустрiчауться i в процесуальних право-
вiдносинах суду з прокурором та органами державного управлiн-
ня. Участь прокурора та органiв державного управлiння в цивiль-
ному судочинствi спрямована на охорону державних, громадських
iнтересiв та iнтересiв громадян, що охороняються законом.
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165