ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Але вiдкладення розгляду справи- це перенесення
удового засiдання на iнший, точно визначений день, а в даному
|iпi цього зробити не можна. Крiм того, дана пiдстава для суду
сршрє iнстанцiє у пiдставою для зупинення провадження в спра-
|i, а не вiдкладення єє розгляду. До того ж у судовiй практицi
|иникають й iншi пiдстави для зупинення провадження в справi,
|иприклад, втрата стороною дiуздатностi, перебування сторони
i тривалому службовому вiдрядженнi тощо. В звязку з цим у
шкiву 40 ЦПК необхiдно внести норму права, яка б передбачала
вститут зупинення провадження при касацiйному переглядi.
i У випадках, передбачених процесуальним законом, суд каса-
(iiiноє iнстанцiє мау право скасувати рiшення суду першоє iн-
р анцiє з закриттям провадження в справi або залишенням заяви
|сч розгляду (статтi 227, 229, 309 ЦПК).
i В цивiльному процесуальному Законодавствi не вирiшено
ригання про право суду залишити касацiйну скаргу або подан-
ня без розгляду. Таке право повинно бути передбачено у випад-
|их: 1) якщо касацiйну скаргу було прийнято вiд недiуздатноє
iсоби; 2) якщо касацiйну скаргу вiд iменi заiнтересованоє особи
подано особою, яка не мау повноважень на оскарження рiшен-
ня; 3) якщо касацiйне подання внесено помiчником прокурора
|(ю прокурором вiддiлу чи управлiння, якi не брали участi у роз-
рядi даноє справи в судi першоє iнстанцiє.
Повноваження суду касацiйноє iнстанцiє, повязанi з певним
дсумком розгляду справи, виявляються у його обовязку в разi
вторного скасування рiшення суду першоє iнстанцiє обговори-
I питання про прийняття справи до розгляду вiдповiдного суду
i першiй iнстанцiє (ст. 316 ЦПК). До цiує групи повноважень
(носиться i право постановити окрему ухвалу. Згiдно iз ст. 320
ПК суд касацiйноє iнстанцiє, виявивши пiд час розгляду спра-
помилки суду першоє iнстанцiє, а також недолiки в роботi
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1993. № 6. С. 383.
390 Глава ХХШ
пiдприумств, установ i службових осiб, постановляу окрему ух-
валу i надсилау єє для вжиття заходiв.
Найважливiшим повноваженням з цiує групи у повноваження
суду касацiйноє iнстанцiє постановити касацiйну ухвалу (ст. 317
ЦПК). На наш погляд, цi ухвали повиннi постановлятися iмям
Украєни, оскiльки у них суд касацiйноє iнстанцiє вирiшуу питання
про рiшення суду першоє iнстанцiє, яке винесене iмям держави.
Згiдно iз ст. 322 ЦПК суд касацiйноє iнстанцiє мау право по-
становити i додаткову касацiйну ухвалу по скаргах, якi надiйшли
до нього пiсля розгляду справи в касацiйному порядку.
Суд касацiйноє iнстанцiє за певним пiдсумком розгляду спра-
ви також вправi давати обовязковi вказiвки суду, який заново
розглядау дану справу по сутi (ст. 319 ЦПК). Але вiн не вправi вста-
новлювати або вважати доведеними обставини, що не були вста-
новленi в рiшеннi чи вiдкинутi судом першоє iнстанцiє, вирiшува-
ти наперед питання про достовiрнiсть або недостовiрнiсть того чи
iншого доказу, про перевагу одних доказiв над iншими, а також
про те, яка мау бути застосована норма матерiального права i яке
рiшення мау бути постановлене при новому розглядi справи.
Остання група повноважень - повноваження суду касацiйноє
iнстанцiє щодо недолiкiв судового рiшення i касацiйноє ухвали.
Якщо суд касацiйноє iнстанцiє змiнюу рiшення суду першоє iн-
станцiє, вiн вправi виправити допущенi в ньому описки чи явнi
арифметичнi помилки. В процесуальному законi не передбачена
можливiсть подiбноє процесуальноє дiє щодо касацiйноє ухвали, але
таке право, на наш погляд, випливау iз ст. 213 ЦПК, оскiльки нор-
ми права, якi регулюють провадження в судi першоє iнстанцiє,
мають значення для вирiшення тотожних питань i в iнших проце-
суальних провадженнях. Здауться, що суд касацiйноє iнстанцiє
вправi ще доповнити i розяснити судове рiшення та касацiйну
ухвалу, а також вирiшити питання про розстрочку або вiдстроч-
ку виконання, про змiну засобу та порядку виконання рiшення.
6. Пiдстави для скасування рiшення суду
в касацiйному порядку
-Оизначаючи пiдстави для скасування рiшень, потрiбно
керуватися вимогами, якi предявляються до судових постанов. У
статтi 202 ЦПК зазначено, що рiшення суду першоє iнстанцiє по-
винно бути законним i обгрунтованим. Тому пiдставами длска-
Оскаржеиня та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
391
ування судових рiшень буде єх незаконнiсть i необгрунтованiсть.
Конкретизацiю цих понять дау ст. 312 ЦПК, згiдно з якою пiдста-
|9ми для скасування рiшення суду в касацiйному порядку i пере-
iдчi справи на новий розгляд до суду першоє iнстанцiє у: 1) непов-
С зясування обставин, що мають значення для справи; 2) недо-
|еденiсть обставин, що мають значення для справи, якi суд вважау
|становленими; 3) невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у
рiшеннi, обставинам справи; 4) порушення або неправильне зас-
тосування норм матерiального або норм процесуального права.
| Необгрунтованiсть судового рiшення може виявитися у нспов-
ому зясувашєi обставин, що мають значення для справи. Непов-
|ота частiше за все i у пiдставою для скасування судових рiшень в
|асацiйнiй практицi. Перевiряючи обгрунтованiсть рiшення, суд
|(асацiйноє iнстанцiє повинен перевiрити, чи всi обставини, якi скла-
дають предмет доказування, встановив i дослiдив суд першоє
Дистанцiє. Предметом дослiдження можуть бути також доказовi
ракти (сумiсне проживання, ведення спiльного господарства то-
що), хоча самi по собi вони правових наслiдкiв не тягнуть, але бе-
руться до уваги при встановленнi шуканого факту.
Необгрунтованiсть судового рiшення може зводитися i до
| Недоведеностi обставин, що мають значення для справи, якi суд
першоє iнстанцiє вважав встановленими. В ходi перевiрки суд
касацiйноє iнстанцiє повинен переконатися, що кожна обставина,
Котру суд першоє iнстанцiє вважау встановленою, пiдтверджена
нiдповiдними доказами. Крiм того, суд касацiйноє iнстанцiє по-
иинен встановити достовiрнiсть доказiв, перевiрити доброякiс-
нiсть єх джерела та процесу єх формування. Нарештi, необхiдно
перевiрити, чи до держанi судом першоє iнстанцiє принципи оцi-
нки доказiв (ст. 62 ЦПК).
Якщо висновки суду першоє iнстанцiє, викладенi ним у рiшеннi,
не вiдповiдають обставинам справи, то рiшення теж у необгрун-
тованим.
Незаконнiсть рiшення суду першоє iнстанцiє як пiдстава для
Його скасування або змiни полягау у порушеннi або неправиль-
ному застосуваннi норм матерiального або процесуального пра-
ва. Конкретизацiя цього правила дауться в статтях 313, 314 ЦПК.
Порушення або неправильне застосування норм матерiаль-
ного права може полягати, по-перше, у тому, що суд першоє
iнстанцiє при постановленнi рiшення не застосував закону, який
Треба було застосувати (п. 1 ст. 313 ЦПК).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165