ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

З
порушенням матерiального субуктивного права заiнтересованоє
особи виникау право на позов. Засобом реалiзацiє цього права у
звернення заiнтересованоє особи з позовом до суду, який у пев-
ному порядку розглядау вимогу позивача i дау вiдповiдь у виг-
лядi судового рiшення.
В теорiє цивiльного процесу поняття права на позов визна-
чауться по-рiзному. В одному випадку право на позов визна-
чауться як процесуальне поняття, в другому - зводиться до ма-
терiального, в третьому - матерiально-правовi i процесуально-
правовi можливостi судового захисту обуднуються в удине
поняття права на позов.
Аналiз матерiального i процесуального законодавства та су-
доврГ практики показуу, що право на позов - це удине матерi-
222 Глава XVI ______________
альне i цивiльно-процесуальне поняття, яке мау матерiальниi
змiст i процесуальну форму. В цивiльному процесуальному правiч
не може бути самостiйного права на звернення до суду, вiдiрва-[
ного вiд права на позов в матерiальному розумiннi. i навпаки, |
матерiальне право не може iснувати без притаманноє йому мож-
ливостi бути реалiзованим у примусовому порядку. тднiсть мате-
рiально-правового змiсту права на позов i його процесуальноє
форми визначауться тим, що право на позов - це право на вiднов-1
лення порушеного права в певнiй, встановленiй законом, проце-1
суальнiй формi, в певному процесуальному порядку, який забез-;
печуу обуктивнiсть i реальнiсть захисту. ;
Таким чином, право на позов у удиним поняттям, яке вклю-1
чау: право на предявлення позову i порушення справи в судi i пра-
во на задоволення матерiально-правовоє вимоги позивача. Пра-
во на предявлення позову до суду у засобом реалiзацiє права на
позов. Однак, виступаючи процесуальною формою права на по-
зов, право на предявлення позову користууться певною само-
стiйнiстю. Це проявляуться в тому, що процесуальний порядок
реалiзацiє права на позов виступау як особливий вид дiяльностi, яка
регулюуться цивiльним процесуальним правом, що надау учасни-|
кам процесу особливi процесуальнi права i обовязки, якi забезпе-
чують реальну можливiсть одержання правового захисту.
Тому пiд правом на предявлення позову слiд розумiти пра-:
во назвернення до суду з метою порушення цивiльноє процесу-
альноє дiяльностi по захисту порушеного або оспорюваного1
субуктивного права чи охоронюваного законом iнтересу.
Правом на звернення до суду з позовом надiленi всi грома-
дяни i органiзацiє, якi користуються правами юридичноє особи
(ст. 102 ЦПК). Така широка можливiсть звернення до суду, на-
дана процесуальним законодавством, може бути реалiзована
лише при наявностi певних передумов, встановлених законом
(ст. 136 ЦПК).
В теорiє цивiльного процесуального права передумови права
на предявлення позову пiдроздiляються на двiтрупи: субуктивнi
i обуктивнi.
До субуктивних передумов належать перш за все процесуаль-
на правоздатнiсть позивача i вiдповiдача. Право на звернення до
суду за захистом виникау одночасно з виникненням цивiльноє
процесуальноє правоздатностi. Оскiльки всi громадяни набува-
ють процесуальноє правоздатностi з моменту народженняiне
г___________________Позов_______________223
СГожуть позбавлятисяЗдатностi на звернення до суду за захистом,
уо в судовiй практицi питання щодо процесуальноє правоздат-
ностi може виникати тiльки щодо органiзацiй. Процесуальна
Правоздатнiсть органiзацiй залежить вiд того, чи у органiзацiя
оридичною особою.
Субуктивною передумовою прав на звернення до суду у та-
(ож процесуальна заiнтересованiсть особи. За загальним прави-
iюм звертатися до суду з позовом можна лише для захисту пра-
Иа чи iнтересу, якi, на думку позивача, належать йому. Тому ст. 4
ЦПК пiдкреслюу, що за захистом порушеного або оспорювано-
,ю права чи охоронюваного законом iнтересу до суду може звер-
татися не будь-яка, а заiнтересована особа. Позивач у своєй за-
явi повинен вказати на свою заiнтересованiсть у справi, послав-
шись на звязок iз спiрними матерiальними правовiдносинами, а
також на заiнтересованiсть у справi вiдповiдача.
Обуктивнi передумови права на звернення з позовом до суду
пiдроздiляються на позитивнi i негативнi.
Передумови, наявнiсть яких у необхiдною для реалiзацiє пра> ,
на на звернення до суду, називаються позитивними. До них нале-,
жать: а) пiдвiдомчiсть справи суду; б) правовий характер вимоги ;
позивача. При вiдсутностi даних передумов процес не може бути,
порушений, оскiльки позивач не мау прав на звернення до суду.
Негативними вважаються передумови, з вiдсутнiстю яких за-
i.он повязуу можливiсть звернення до суду з позовом. До них на-
лежать: а) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
> чли, винесеного по спору мiж тими ж сторонами, про той же
предмет i з тих же пiдстав; б) вiдсутнiсть ухвали суду, яка набра-
на законноє сили, про прийняття вiдмови позивача вiд позову або
про затвердження мировоє угоди сторiн; в) вiдсутнiсть рiшення
товариського суду, прийнятого в межах його компетенцiє, по
спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж тими ж сто- ,
ронами, про той же предмет i з тих же пiдстав; г) вiдсутнiсть укла-
деного мiж сторонами договору про передачу даного спору на
вирiшення третейського суду.
Всi цi передумови права на звернення до суду з позовом мають
виключно процесуальний характер i не торкаються питань про
наявнiсть чи вiдсутнiсть у позивача субуктивного матерiального
права. Право на звернення до суду з позовом - це право вимага-
ти, щоб заявлений позов був прийнятий до судового проваджен-
.224 Глава XVI
ня, розглянутий ним у встановленому процесуальному порядку ]
щоб по ньому суд винiс своу рiшення. В звязку з цим суддя н<|
вправi вiдмовити в прийняттi позовноє заяви з тих причин, що ц
позивача вiдсутну матерiальне право, тобто право на задоволена
ня позову, якщо дана категорiя справ пiдлягау розгляду в судi.
В тому випадку, коли суддя встановить вiдсутнiсть необхiдн
передумов права на звернення до суду, вiн вiдмовляу в прийня
позовноє заяви. Якщо ж вiдсутнiсть необхiдних передумов бє
встановлена при розглядi справи в судовому засiданнi, суд
вправi розглядати таку справу по сутi, а постановляу ухвалу п]
закриття провадження по справi або залишау заяву без розгляд
В практицi зустрiчаються випадки, коли одна особа предя
ляу до iншоє декiлька позовних вимог, якi iнколи випливаютi
одних i тих саме правовiдносин. У таких випадках позивач впрає
обуднати в однiй позовнiй заявi кiлька вимог, звязаних мiж со-
бою. Суддя також вправi постановити ухвалу про обуднання в
одне провадження кiлькох однорiдних позовних вимог за позо-
вами одного й того ж позивача до того ж самого вiдповiдача чи
до рiзних вiдповiдачiв або за позовами рiзних позивачiв до од-
ного й того ж вiдповiдача (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165