ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Судовi штрафи дiють на майнову сферу особи i у карою за не-
виконання конкретних процесуальних обовязкiв, сприяють змiц-
ненню дисциплiни в судочинствi та пiдвищують його ефективнiсть.
ЦПК Украєни передбачау широке коло осiб, на яких може
бути накладено судовий штраф. Ними у особи, якi беруть участь
у справi, а також iншi особи.
На осiб, якi беруть участь у справi, накладауться судовий
штраф у разi: невиконання обовязку повiдомити суд про змiну
своує адреси, мiсця проживання або мiсця перебування пiд час
провадження справи (ст. 95 ЦПК); за неявку в судове засiдання
без поважних причин (ст. 172 ЦПК); за неявку в судове засiдан-
ня сторiн без поважних причин, якщо вiд кожноє з них не на-
дiйшла заява про розгляд справи за єх вiдсутностi (ст. 173 ЦПК);
в справах по стягненню алiментiв - на вiдповiдача за неявку в
судове засiдання без поважних причин, якщо суд визнау його явку
обовязковою (ст. 174 ЦПК); за неповiдомлення державного ви-
конавця за мiсцем виконання протягом трьох днiв про змiну мiсця
роботи, проживання i наявнiсть додаткового заробiтку - на
вiдповiдача, який сплачуу алiменти (ст. 408 ЦПК); за невиконан-
ня судового рiшення, яке зобовязуу його особисто виконати
певнi дiє, крiм передачi майна i сплати грошових сум - на вiдпо-
вiдача (ст. 417 ЦПК).
Судовий штраф може бути накладений на iнших осiб у на-
ступних випадках: на свiдкiв - за неявку в суд без поважних при-
чин (ст. 44 ЦПК); на службових осiб пiдприумств, установ, орга-
нiзацiй i громадян - за невиконання без поважних причин ви-
мог суду надати письмовi або речовi докази i за неповiдомлення
про неможливiсть єх надання у встановлений строк (статтi 48, 53
ЦПК), за порушення заходiв щодо забезпечення позову - забо-
рони провадити певнi дiє, платежi, передавати майно (ст. 153
ЦПК), за ухилення вiд виконання розпоряджень державного
виконавця, повязаних iз зверненням стягнення на майно борж-
Судовi витрати..Судовi штрафи 153
ника, що знаходиться у iнших осiб (ст. 386 ЦПК); на службових
осiб пiдприумств, установ, органiзацiй - за втрату виконавчого
листа (ст. 358 ЦРК), за злiсне невиконання вимог державного ви-
конавця подати вiдомостi про заробiток чи про вiдрахування iз
заробiтноє плати, за неякiсне єх виконання або за ухилення прова-
дити безпосередньо стягнення (ст. 407 ЦПК), за незабезпечення
явки представника органiзацiє в судове засiдання (с. 172 ЦПК).
Аналiз норм ЦПК, якi передбачають судовi штрафи, свiдчить
про те, що накладення штрафу у правом суду, тобто, встановив-
ши невиконання особою процесуального обовязку, суд вправi,
виходячи з конкретних обставин, i не накладати на неє штраф.
Накладення ж судового штрафу не звiльняу особу вiд виконан-
ня процесуальних обовязкiв.
Стаття 82 ЦПК мау посилочний характер, установлюу за-
гальнi правила накладення судових штрафiв, обмежууться пере-
рахуванням статей, в яких передбачено судовi штрафи. Однак цей
перелiк не охоплюу всiх випадкiв.
Цивiльним процесуальним законодавством установленi неодна-
ковi пiдстави накладення судових штрафiв. У бiльшостi норм - це
невиконання процесуальних обовязкiв без поважних причин: на
свiдкiв - за неявку в суд (ст. 44 ЦПК); на службових осiб пiд-
приумств, установ, органiзацiй i громадян -за невиконання вимоги
суду подати письмовi або речовi докази i за неповiдомлення про
неможливiсть єх надання у встановлений строк (статтi 48,53 ЦПК);
за неявку в судове засiдання осiб, якi беруть участь у справi (ст. 172
ЦПК). В iнших випадках пiдставою у виннi дiє: за порушення за-
ходiв по забезпеченню позову (ст. 153 ЦПК); втрату виконавчого
документа (ст. 358 ЦПК). В деяких випадках пiдставами у iншi
обставини: за невчинення у встановлений строк певних процесу-
альних дiй (статтi 95,386,417 ЦПК) i за неякiсне виконання вимог
державного виконавця (ст. 407 ЦПК). Але навряд чи можливо виз-
нати, що для накладення судового штрафу достатньо встановити
факт невиконання обовязку, без дослiдження причин. При накла-
деннi штрафу суд завжди повинен зясувати причини невиконан-
ня процесуальних обовязкiв. В разi ж вiдсутностi даних про харак-
тер причин припускауться єх неповажнiсть, якщо встановлено сам
факт невиконання процесуальних обовязкiв.
Крiм зясування причин неявки особи за викликом чи ухилен-
ня єє вiд виконання процесуальних обовязкiв мають значення
вiдомостi про те, чи була особа належним чином повiдомлена про
154
ГлаваХП
виклик до суду. В окремих випадках необхiднi додатковi умови |
iдля накладення судового штрафу на учасника процесу. Так,
згiдно iз ст. 173 ЦПК на сторону, яка не зявилася без поважних|
причин у судове засiдання, штраф накладауться, якщо вiд неє не ]
надiйшло заяви про розгляд справи пiд час єє вiдсутностi.
Законодавець визначау розмiр судового штрафу тiльки в за-\
гальному виглядi, вказуючи на максимальний розмiр, i залишау
на розсуд суду вибiр конкретного розмiру, залежно вiд причин ;
невиконання процесуальних обовязкiв.
Про накладення судового штрафу постановляуться ухвала,
копiя якоє надсилауться оштрафованiй особi (ст. 82 ЦПК). Така
ухвала не може бути оскаржена, але оштрафована особа протя-
гом десяти днiв пiсля одержання копiє може просити суд, який
наклав штраф, про зняття або зменшення його розмiру. Заява
розглядауться в судовому засiданнi з повiдомленням оштрафова-
ноє особи, але єє неявка не перешкоджау розгляду заяви. На ух-
валу про вiдмову зняти штраф чи зменшити його розмiр може
бути подана скарга i внесене подання прокурором (ст. 83 ЦПК).
Згiдно iз ст. 417 ЦПК ухвала суду про накладення штрафу може
бути оскаржена оштрафованою особою, а прокурором внесене
окреме подання.
Таким чином, судовi штрафи покликанi забезпечити вико-
нання субуктами цивiльних процесуальних вiдносин покладених
на них процесуальних обовязкiв та вимог суду, сприяючи цим ви-
конанню завдань цивiльного судочинства.
Глава
XIII
ПiДВiДОМЧiСТЬ
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття й види пiдвiдомчостi
цивiльних справ
iЗiдповiдно до Конституцiє Украєни правосуддя в Ук-
раєнi здiйснюуться виключно судами. Юрисдикцiя судiв поши-
рюуться на всi правовiдносини, що виникають у державi (ст. 124
Конституцiє). Це означау, що судам пiдвiдомчi всi спори про за-
хист прав i свобод громадян. Суд не вправi вiдмовити особi в
прийняттi заяви про порушення справи лише з тiує пiдстави, що
єє вимоги можуть бути розглянутi в передбаченому законом до-
судовому порядку.
Статтею 55 Конституцiє Украєни кожнiй людинi гарантова-
но також право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi
органiв державноє влади, мiсцевого самоврядування, посадових
i службових осiб.
Разом з тим захист субуктивних прав i охоронюваних законом
iнтересiв громадян та органiзацiй здiйснюуться рiзними юрисдик-
цiйними органами (судом, арбiтражними i товариськими судами,
комiсiями по трудових спорах тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165