Докази, якi не у першоджереловими i вiдоб-
ражають змiст вiдомостей, одержаних з iнших джерел, назива-
ються похiдними. Наприклад, похiдними будуть копiє докумен-
тiв, показання свiдкiв зi слiв iнших осiб тощо.
Значення подiлу доказiв на первiснi й похiднi полягау в тому,
що похiднi докази вiдображають встановленi ними обставини не
безпосередньо, а посередньо. При використаннi похiдних доказiв
пiдвищууться ймовiрнiсть неправильного встановлення фактiв,
тому вони вимагають бiльш старанноє перевiрки.
Разом з тим законодавство не мiстить обмежень викорис-
тання похiдних доказiв. Однак згiдно.iз ст. 50 ЦПК письмовi до-
кази, як правило, подаються в оригiналi. Якщо подано копiю
документа, суд в разi необхiдностi може вимагати оригiнал до-
кумента.
Докази можуть класифiкуватися i за єх джерелом. Залежно вiд
того, чи у джерелом доказiв людина або матерiальний обукт, ви-
189
Доказування та докази в цивiльному судочинствi
iiляють особистi й речовi докази. Така класифiкацiя тiсно повя-
ч.iна з процесуальною формою, тобто iз засобами доказування.
До особистих доказiв належать пояснення сторiн i третiх осiб,
показання свiдкiв, висновок експертiв, а до речових - письмовi
i i речовi докази.
При класифiкацiє доказiв за єх джерелом деякi вченi крiм осо-
оистих i речових видiляють i змiшанi докази. Обгрунтовууться це
тим, що процес формування змiшаних доказiв складауться з двох
частин i iнформацiя про факти надходить з двох джерел - осо-
бистого i речового.
3. Предмет доказування.
Факти, якi не потребують доказування
+ ривалий час в юридичнiй лiтературi як предмет дока-
чування розумiли сукупнiсть обставин (юридичних фактiв), вста-
новлення яких необхiдно для вирiшення справи судом, винесен-
ня законних i обгрунтованих рiшень. У дослiдженнях останнiх
рокiв, присвячених проблемам судового доказування, це поло-
ження береться пiд сумнiв.
Деякi автори вважають, що змiст предмета доказування не-
обхiдно диференцiювати залежно вiд осiб, якi беруть участь у
справi, його формують. Предметом доказування позивача буде
пiдстава позову, предметом доказування вiдповiдача - обстави-
ни, якi покладенi ним в основу заперечення проти позову. Пред-
мет доказування iнших осiб, якi беруть участь у справi, також
пiдлягау диференцiацiє. Змiст предмета доказування кожноє осо-
би зумовлюуться метою єє участi в процесi. Що стосууться суду,
то його предмет доказування широкий i охоплюу усi обставини,
необхiднi для винесення законного i обгрунтованого рiшення2.
Предмет доказування структурують також iншим чином,
коли в його змiстi видiляють юридичнi факти матерiально-пра-
вового характеру, якi сторони кладуть в основу своєх вимог i за-
перечень; процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони
посилаються в своєх вимогах i запереченнях; будь-якi юридичнi
факти, включенi до предмета доказування за iнiцiативою суду;
Див.: Курьиiев С. В. Основьi теории доказнвания в советском правосудии.
С.179.
2 Див.: Курс советского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1.
С. 392-399.
___________________Глава XV_________________
обставини, якi не мають юридичного значення, але запропоi"
ванi сторонами або судом для єх встановлення шляхом доказ)
вання з метою правильного вирiшення справи, i
Уявляуться, що видiлення предметiв доказування для осiб, якi
беруть участь у справi, або включення до предмета доказування
усiх обставин (фактiв), якi так чи iнакше встановлюються при
провадженнi цивiльноє справи, у неправильним. Предмет дока-
зування - специфiчна категорiя, яка окреслюу коло фактiв ма-
терiально-правого значення, що належать встановленню для
вирiшення цивiльноє справи по сутi, тобто тiльки для вирiшення
питання про права й обовязки сторiн. Саме таке поняття пред-
мета доказування дозволяу суду правильно здiйснити пiдготов-
ку справи до судового розгляду, вчиняти iншi дiє, спрямованi на;
забезпечення всебiчного i повного дослiдження обставин цивiль- <
ноє справи. Коло обставин, на якi сторони посилаються як на
пiдстави своєх вимог i заперечень або на якi вказують iншi осо-
би, може бути рiзноманiтним, а предмет доказування по кон-
кретнiй цивiльнiй справi досить визначений. На його склад вка-
зуу норма матерiального права, яку слiд застосувати в даному
конкретному випадку.
Таким чином, предмет доказування - це коло фактiв мате-
рiально-правового значення, необхiдних для вирiшення справи
по сутi. Факти, якi належать до предмета доказування, необхiд-
но вiдрiзняти вiд iнших фактiв, якi встановлюються при розглядi
справи, однак не повязанi з правильним вирiшенням питання про
права i обовязки сторiн.
Цивiльне процесуальне законодавство встановлюу пiдстави
звiльнення вiд доказування. Згiдно iз ст. 32 ЦПК обставини, виз-
нанi судом загальновiдомими, не потребують доказування. Фак-
ти, встановленi судовим рiшенням, що набрало законноє сили по
однiй цивiльнiй справi, не доводяться знову при розглядi iнших
цивiльних справ, у яких беруть участь тi ж самi особи. Факти, якi
згiдно iз законом припускаються встановленими, не доводяться
при розглядi справи. Таке припущення може бути спростоване в
загальному порядку.
Таким чином, до обставин, якi не пiдлягають доказуванню,
належать: загальновiдомi факти, преюдицiальнi факти, тобто
факти, встановленi рiшенням або вироком суду по ранiше розг-
Див.: Советский гражданский процесе. М., 1978. С. 198-199.
____ Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____191
ринутiй справi; презюмiруумi факти, тобто якi припускаються
встановленими законом.
| Загальновiдомi факти не потребують доказування лише тодi,
Коли вони визнанi такими судом. Частiше загальновiдомими фак-
iiiми у рiзнi подiє (землетрус, посуха тощо). Загальновiдомiсть
Того чи iншого факту може мати рiзнi межi. Вiн може бути вiдо-
мий у межах краєни, окремоє областi, населеного пункту. Це -
обуктивнi межi загальновiдомостi певного юридичного факту.
Але крiм обуктивних меж Загальновiдомiсть певного юридично-
го факту мау i субуктивнi межi: даний факт повинен бути вiдо-
мий не тiльки певним особам (наприклад, мешканцям населено-
го пункту), але i всьому складу суду, який розглядау справу.
iнодi загальновiдомi юридичнi факти змiшують з подiями, якi
загальновiдомi, однак не мають юридичного значення для кон-
кретноє цивiльноє справи, або з календарними фактами (наприк-
лад, час i закiнчення Великоє Вiтчизняноє вiйни та iн.).
Визнання загальновiдомостi того чи iншого факту при розг-
лядi цивiльноє справи повинно бути оформлено ухвалою суду, ви-
несеною у встановленому порядку.
Преюдицiальними фактами визнаються юридичнi факти,
ранiш встановленi рiшенням або вироком суду. Оскiльки вони
встановленi рiшенням або вироком суду в порядку, передбачено-
му цивiльним або кримiнально-процесуальним законодавством,
i у процесуальнiй формi, то законодавець обгрунтовано встановив,
| що вони не повиннi доказуватися вдруге.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
ражають змiст вiдомостей, одержаних з iнших джерел, назива-
ються похiдними. Наприклад, похiдними будуть копiє докумен-
тiв, показання свiдкiв зi слiв iнших осiб тощо.
Значення подiлу доказiв на первiснi й похiднi полягау в тому,
що похiднi докази вiдображають встановленi ними обставини не
безпосередньо, а посередньо. При використаннi похiдних доказiв
пiдвищууться ймовiрнiсть неправильного встановлення фактiв,
тому вони вимагають бiльш старанноє перевiрки.
Разом з тим законодавство не мiстить обмежень викорис-
тання похiдних доказiв. Однак згiдно.iз ст. 50 ЦПК письмовi до-
кази, як правило, подаються в оригiналi. Якщо подано копiю
документа, суд в разi необхiдностi може вимагати оригiнал до-
кумента.
Докази можуть класифiкуватися i за єх джерелом. Залежно вiд
того, чи у джерелом доказiв людина або матерiальний обукт, ви-
189
Доказування та докази в цивiльному судочинствi
iiляють особистi й речовi докази. Така класифiкацiя тiсно повя-
ч.iна з процесуальною формою, тобто iз засобами доказування.
До особистих доказiв належать пояснення сторiн i третiх осiб,
показання свiдкiв, висновок експертiв, а до речових - письмовi
i i речовi докази.
При класифiкацiє доказiв за єх джерелом деякi вченi крiм осо-
оистих i речових видiляють i змiшанi докази. Обгрунтовууться це
тим, що процес формування змiшаних доказiв складауться з двох
частин i iнформацiя про факти надходить з двох джерел - осо-
бистого i речового.
3. Предмет доказування.
Факти, якi не потребують доказування
+ ривалий час в юридичнiй лiтературi як предмет дока-
чування розумiли сукупнiсть обставин (юридичних фактiв), вста-
новлення яких необхiдно для вирiшення справи судом, винесен-
ня законних i обгрунтованих рiшень. У дослiдженнях останнiх
рокiв, присвячених проблемам судового доказування, це поло-
ження береться пiд сумнiв.
Деякi автори вважають, що змiст предмета доказування не-
обхiдно диференцiювати залежно вiд осiб, якi беруть участь у
справi, його формують. Предметом доказування позивача буде
пiдстава позову, предметом доказування вiдповiдача - обстави-
ни, якi покладенi ним в основу заперечення проти позову. Пред-
мет доказування iнших осiб, якi беруть участь у справi, також
пiдлягау диференцiацiє. Змiст предмета доказування кожноє осо-
би зумовлюуться метою єє участi в процесi. Що стосууться суду,
то його предмет доказування широкий i охоплюу усi обставини,
необхiднi для винесення законного i обгрунтованого рiшення2.
Предмет доказування структурують також iншим чином,
коли в його змiстi видiляють юридичнi факти матерiально-пра-
вового характеру, якi сторони кладуть в основу своєх вимог i за-
перечень; процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони
посилаються в своєх вимогах i запереченнях; будь-якi юридичнi
факти, включенi до предмета доказування за iнiцiативою суду;
Див.: Курьиiев С. В. Основьi теории доказнвания в советском правосудии.
С.179.
2 Див.: Курс советского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1.
С. 392-399.
___________________Глава XV_________________
обставини, якi не мають юридичного значення, але запропоi"
ванi сторонами або судом для єх встановлення шляхом доказ)
вання з метою правильного вирiшення справи, i
Уявляуться, що видiлення предметiв доказування для осiб, якi
беруть участь у справi, або включення до предмета доказування
усiх обставин (фактiв), якi так чи iнакше встановлюються при
провадженнi цивiльноє справи, у неправильним. Предмет дока-
зування - специфiчна категорiя, яка окреслюу коло фактiв ма-
терiально-правого значення, що належать встановленню для
вирiшення цивiльноє справи по сутi, тобто тiльки для вирiшення
питання про права й обовязки сторiн. Саме таке поняття пред-
мета доказування дозволяу суду правильно здiйснити пiдготов-
ку справи до судового розгляду, вчиняти iншi дiє, спрямованi на;
забезпечення всебiчного i повного дослiдження обставин цивiль- <
ноє справи. Коло обставин, на якi сторони посилаються як на
пiдстави своєх вимог i заперечень або на якi вказують iншi осо-
би, може бути рiзноманiтним, а предмет доказування по кон-
кретнiй цивiльнiй справi досить визначений. На його склад вка-
зуу норма матерiального права, яку слiд застосувати в даному
конкретному випадку.
Таким чином, предмет доказування - це коло фактiв мате-
рiально-правового значення, необхiдних для вирiшення справи
по сутi. Факти, якi належать до предмета доказування, необхiд-
но вiдрiзняти вiд iнших фактiв, якi встановлюються при розглядi
справи, однак не повязанi з правильним вирiшенням питання про
права i обовязки сторiн.
Цивiльне процесуальне законодавство встановлюу пiдстави
звiльнення вiд доказування. Згiдно iз ст. 32 ЦПК обставини, виз-
нанi судом загальновiдомими, не потребують доказування. Фак-
ти, встановленi судовим рiшенням, що набрало законноє сили по
однiй цивiльнiй справi, не доводяться знову при розглядi iнших
цивiльних справ, у яких беруть участь тi ж самi особи. Факти, якi
згiдно iз законом припускаються встановленими, не доводяться
при розглядi справи. Таке припущення може бути спростоване в
загальному порядку.
Таким чином, до обставин, якi не пiдлягають доказуванню,
належать: загальновiдомi факти, преюдицiальнi факти, тобто
факти, встановленi рiшенням або вироком суду по ранiше розг-
Див.: Советский гражданский процесе. М., 1978. С. 198-199.
____ Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____191
ринутiй справi; презюмiруумi факти, тобто якi припускаються
встановленими законом.
| Загальновiдомi факти не потребують доказування лише тодi,
Коли вони визнанi такими судом. Частiше загальновiдомими фак-
iiiми у рiзнi подiє (землетрус, посуха тощо). Загальновiдомiсть
Того чи iншого факту може мати рiзнi межi. Вiн може бути вiдо-
мий у межах краєни, окремоє областi, населеного пункту. Це -
обуктивнi межi загальновiдомостi певного юридичного факту.
Але крiм обуктивних меж Загальновiдомiсть певного юридично-
го факту мау i субуктивнi межi: даний факт повинен бути вiдо-
мий не тiльки певним особам (наприклад, мешканцям населено-
го пункту), але i всьому складу суду, який розглядау справу.
iнодi загальновiдомi юридичнi факти змiшують з подiями, якi
загальновiдомi, однак не мають юридичного значення для кон-
кретноє цивiльноє справи, або з календарними фактами (наприк-
лад, час i закiнчення Великоє Вiтчизняноє вiйни та iн.).
Визнання загальновiдомостi того чи iншого факту при розг-
лядi цивiльноє справи повинно бути оформлено ухвалою суду, ви-
несеною у встановленому порядку.
Преюдицiальними фактами визнаються юридичнi факти,
ранiш встановленi рiшенням або вироком суду. Оскiльки вони
встановленi рiшенням або вироком суду в порядку, передбачено-
му цивiльним або кримiнально-процесуальним законодавством,
i у процесуальнiй формi, то законодавець обгрунтовано встановив,
| що вони не повиннi доказуватися вдруге.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165