З урахуванням особливого правового статусу прокуратури як
державного органу, покликаного здiйснювати нагляд за закон-
нiстю, для представництва iнтересiв громадянина або держави в
судi прокурору вiд них не потрiбнi нi довiренiсть, нi поручитель-
ство, нi письмове прохання.
Процесуальне становище прокурора, який предявив позов,
не завжди спiвпадау iз становищем позивача.
Так, позовна заява прокурора повинна мiстити данi про те,
який прокурор звертауться до суду, в iнтересах якоє особи вiн
предявив позов (точну назву, мiсце проживання, якщо це грома-
дянин, чи мiсце знаходження органу управлiння, якщо позов
предявлено в iнтересах органiзацiє). Це мау практичне значення,
наприклад, у випадках предявлення прокурором позову про
визнання недiйсною угоди, укладеноє з метою, що суперечить
iнтересам держави i суспiльства, чи про визнання шлюбу не-
дiйсним, укладеного з метою переуступки житла. Деякi автори
гадають, що в таких справах позивача немау, оскiльки обидвi
сторони (подружжя) виступають як спiввiдповiдачi. Навряд чи
таке твердження у обгрунтованим. Предметом судового розгля-
ду в такiй категорiє справ виступау спiр мiж державою та учас-
никами протизаконноє угоди, фiктивного шлюбу, оскiльки такi
угоди порушують державнi, суспiльнi iнтереси в галузi цивiльних
правовiдносин. Тому в своєй заявi прокурор повинен вказати,
який конкретний орган у даному випадку представляу iнтереси
держави.
Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах // Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 2. С. 57.
Участь прокурора в цивiльному процесi 103
Необхiдно придiляти увагу викладенню в заявi обставин, яки-
ми прокурор обгрунтовуу своє вимоги. В позовнiй заявi проку-
рора мау також мiститись не тiльки посилання на закон, на ос-
новi якого повинна вирiшуватися справа, а й його тлумачення
вiдносно даних спiрних правовiдносин, тобто прокурор повинен
дати юридичну квалiфiкацiю спiрних правовiдносин. Чiтка пра-
вова квалiфiкацiя спiрних правовiдносин з посиланням на закон
не тiльки допомагау суду правильно, вiдповiдно до вимог зако-
ну вирiшити спiр, але й суттуво впливау на позицiю вiдповiдача
за позовом, предявленим до нього.
Прокурор, який предявив позов в iнтересах iншоє особи, у учас-
ником процесу, сприяу суду в правильному розглядi справ, подау
допомогу в зясуваннi дiйсних прав та взаумовiдносин сторiн, обук-
тивноє iстини. Вiн, як i сторони, мау право знайомитися з матерiа-
лами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал,
постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi, за-
являти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iншими проце-
суальними правами, наданими йому законом. Прокурор, наприк-
лад, вправi протягом усього часу розгляду справи по сутi змiнити
пiдставу або предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр по-
зовних вимог або вiдмовитися вiд позову. Проте права та обовяз-
ки прокурора, який предявив позов в iнтересах певноє особи, по-
внiстю не спiвпадають з правами та обовязками сторони.
Сторона у цивiльнiй справi через сукупнiсть процесуальних
прав реалiзуу свiй матерiально-правовий iнтерес, що випливау iз
спiрних матерiальних правовiдносин. Прокурор не у учасником
матерiально-правових вiдносин мiж сторонами, якi у предметом
розгляду суду. Вiн мау лише iнформацiю й матерiали, але бiльше
того, що викладено в позовнiй заявi, як правило, в судовому за-
сiданнi сказати не може, як не може iнколи дати вiдповiдь на за-
питання вiдповiдача вiдносно уточнення тих чи iнших обставин
справи, а сторона в процесi не бере участi. В таких випадках, на
нашу думку, прокурор може вiдмовитися давати пояснення в
справi або вiдповiдати на поставленi запитання вiдповiдача.
Якщо без вiдповiдi на запитання вiдповiдачiв не можна правиль-
но, вирiшити справу, то вона повинна бути вiдкладена з тим, щоб
викликати сторону, в iнтересах якоє предявлено позов.
104 Глава VII
Вiдмова прокурора вiд поданоє ним заяви або змiна заявле-
них ним вимог не позбавляу особу, на захист прав та законних
iнтересiв якоє цю заяву було подано, права вимагати вiд суду
розгляду справи по сутi. Судовi витрати в такому разi оплачують-
ся на загальних пiдставах.
Вiдрiзняуться прокурор вiд сторони i тим, що рiшення суду
за позовом прокурора поширюуться не на прокурора, а на осо-
бу, в iнтересах якоє була порушена справа, а також тим, що про-
курор звiльняуться вiд виплати судових витрат у доход держави.
Поряд з прокурором ст. 98 ЦПК вiдносить до осiб, якi беруть
участь у справi, i судового представника. Судове представницт-
во, як i прокурор, це самостiйний iнститут цивiльного процесу-
ального права, який мау свiй предмет регулювання, свiй субук-
тний склад, змiст, обукт, а також свою мету. А тому, хоча в
ст. 121 Конституцiє Украєни i зазначено, що на прокуратуру по-
кладауться представництво iнтересiв громадянина або держави
в судi, це не означау, що прокурор виконуу функцiє загальноци-
вiльного (ст. 62 ЦК) чи процесуального (статтi 110-117 ЦПК)
представництва. Вiн завжди посiдау мiсце прокурора, як само-
стiйного субукта цивiльного процесу.
Глава
VIII
УЧАСТЬ В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
ОРГАНiВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛiННЯ, ОРГАНiВ МiСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОФСПiЛОК,
ПiДПРИтМСТВ, УСТАНОВ,
ОРГАНiЗАЦiЙ ТА ОКРЕМИХ
ГРОМАДЯН, ЯКi ЗАХИЩАЮТЬ
ПРАВА iНШИХ ОСiБ
1. Пiдстави та форми участi в цивiльному
процесi органiв державного управлiння,
органiв мiсцевого самоврядування,
профспiлок, пiдприумств, установ,
органiзацiй та окремих громадян,
якi захищають права iнших осiб
Огiдно iз ст. 121 ЦПК органи державного управлiння,
профспiлки, пiдприумства, установи, органiзацiє, кооперативнi
органiзацiє, єх обуднання та окремi громадяни у випадках, перед-
бачених законом, можуть звернутися до суду iз заявою на захист
прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Крiм того, органи державного управлiння можуть брати
участь у процесi ще в однiй формi: вони можуть бути залученi
судом або вступити в процес за своую iнiцiативою для дачi вис-
новку в справi з метою здiйснення покладених на них обовязкiв
i для захисту прав громадян та iнтересiв держави. Участь зазна-
чених органiв державного управлiння у процесi для дачi вис-
новкiв у справi у обовязковою, коли суд визнау це за необхiдне.
106 Глава VIII
Закон Украєни <Про мiсцеве самоврядування в Украєнi>,
прийнятий 21 травня 1997 р. (далi - Закон), передбачау, що
виконавчi органи сiльськоє, селищноє, мiськоє Ради мають деле-
гованi повноваження, тобто повноваження органiв виконавчоє
влади наданi органам мiсцевого самоврядування законом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165