М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
На наш погляд, цивiльне процесуальне законодавство вихо-
дить з того, що критерiями такого розмежування у: 1) рiд (кате-
горiя) цивiльних справ; 2) особливiсть субуктного складу сторiн
у спорi; 3) наявнiсть процесуальноє iнiцiативи вищестоящого
суду; 4) вказiвка вищестоящого суду.
Правило про родову пiдсуднiсть викладене перш за все в
ст. 123 ЦПК. Всi справи, що пiдлягають вирiшенню в порядку
цивiльного судочинства, крiм тих, що вiднесенi до компетенцiє
iнших судiв, розглядаються районними (мiськими) судами. Це
означау, що даним судам пiдсуднi: позовнi справи, що виника-
ють з цивiльних, сiмейних, трудових i кооперативних право-
вiдносин, в яких хоча б однiую з сторiн у громадянин (ст. 24
ЦПК); справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiд-
носин (ст. 236 ЦПК); справи окремого провадження (ст. 254
ЦПК); справи, в яких беруть участь iноземнi громадяни, особи
без громадянства.
Пiдсуднiсть цивiльних справ вищестоящим судам у винятком
з данного правила i передбачена ЦПК та iншим законодавством.
Так, обласному суду як суду першоє iнстанцiє з урахуванням роду
(категорiє) справи пiдсуднi цивiльнi справи по скаргах на рiшен-
Див.: Гражданский процесе БССР. Ч. 2. С. 5-6.
2 Див.: Клейiшаи А. Ф. Советский Гражданский процесе. М., 1954. С. 144;
Юдельсон К. С. Советский гражданский процесе. М., 1956. :;
Пiдсуднiсть цивiльних справ
173
ня, ухваленi мiсцевими державними органами вiдносно релiгiй-
них органiзацiй. Це правило дiу як щодо скарг релiгiйних орга-
нiзацiй, так i щодо скарг громадян, котрi виступають як заснов-
ники релiгiйноє органiзацiє (ст. 24812 ЦПК).
3 урахуванням субуктного складу учасникiв спору обласному
суду i прирiвняним до нього судам (Києвському та Севастопольсь-
кому мiським), Верховному Суду Автономноє Республiки Крим,
Вiйськовому суду регiону, Вiйськово-Морських Сил пiдсуднi ци-
вiльнi справи будь-якоє категорiє, в яких однiую iз сторiн у район-
ний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону (ст. 124 ЦПК).
Згiдно з третiм критерiум обласний суд мау право витребу-
вати будь-яку цивiльну справу, що у в провадженнi того чи iншо-
го суду областi, i прийняти єє до свого провадження (ст. 115 ЦПК
РФ). Подiбного правила в ЦПК Украєни немау, але практика
судiв Украєни йде таким шляхом, оскiльки ст. 133 ЦПК передба-
чау право голови обласного суду на клопотання сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, за заявою прокурора або з влас-
ноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну справу, що у в про-
вадженнi того чи iншого суду, i передати єє на розгляд до iншого
(а отже, i обласного) суду.
При вирiшеннi даного питання обласнi суди використовують
своу право тодi, коли справа особливо складна, мау великий гро-
мадський iнтерес або у принциповою для формування судовоє
практики.
У листопадi 1980 р. громадянка 3. Ш. предявила позов до
громадянина 3. В. про розiрвання шлюбу i стягнення алiментiв.
Позивачка зазначала, що з 1969 р. перебувау у шлюбi з вiдповi-
дачем, мау вiд нього сина 1971 р. народження. У звязку з пога-
ним ставленням вiдповiдача до неє та дитини, постiйними свар-
ками вони за взаумною згодою у травнi 1980 р. розлучилися.
Оскiльки вiдповiдач не надау матерiальноє допомоги на утриман-
ня дитини, позивачка просила розiрвати шлюб та стягнути з
вiдповiдача алiменти.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
На наш погляд, цивiльне процесуальне законодавство вихо-
дить з того, що критерiями такого розмежування у: 1) рiд (кате-
горiя) цивiльних справ; 2) особливiсть субуктного складу сторiн
у спорi; 3) наявнiсть процесуальноє iнiцiативи вищестоящого
суду; 4) вказiвка вищестоящого суду.
Правило про родову пiдсуднiсть викладене перш за все в
ст. 123 ЦПК. Всi справи, що пiдлягають вирiшенню в порядку
цивiльного судочинства, крiм тих, що вiднесенi до компетенцiє
iнших судiв, розглядаються районними (мiськими) судами. Це
означау, що даним судам пiдсуднi: позовнi справи, що виника-
ють з цивiльних, сiмейних, трудових i кооперативних право-
вiдносин, в яких хоча б однiую з сторiн у громадянин (ст. 24
ЦПК); справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiд-
носин (ст. 236 ЦПК); справи окремого провадження (ст. 254
ЦПК); справи, в яких беруть участь iноземнi громадяни, особи
без громадянства.
Пiдсуднiсть цивiльних справ вищестоящим судам у винятком
з данного правила i передбачена ЦПК та iншим законодавством.
Так, обласному суду як суду першоє iнстанцiє з урахуванням роду
(категорiє) справи пiдсуднi цивiльнi справи по скаргах на рiшен-
Див.: Гражданский процесе БССР. Ч. 2. С. 5-6.
2 Див.: Клейiшаи А. Ф. Советский Гражданский процесе. М., 1954. С. 144;
Юдельсон К. С. Советский гражданский процесе. М., 1956. :;
Пiдсуднiсть цивiльних справ
173
ня, ухваленi мiсцевими державними органами вiдносно релiгiй-
них органiзацiй. Це правило дiу як щодо скарг релiгiйних орга-
нiзацiй, так i щодо скарг громадян, котрi виступають як заснов-
ники релiгiйноє органiзацiє (ст. 24812 ЦПК).
3 урахуванням субуктного складу учасникiв спору обласному
суду i прирiвняним до нього судам (Києвському та Севастопольсь-
кому мiським), Верховному Суду Автономноє Республiки Крим,
Вiйськовому суду регiону, Вiйськово-Морських Сил пiдсуднi ци-
вiльнi справи будь-якоє категорiє, в яких однiую iз сторiн у район-
ний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону (ст. 124 ЦПК).
Згiдно з третiм критерiум обласний суд мау право витребу-
вати будь-яку цивiльну справу, що у в провадженнi того чи iншо-
го суду областi, i прийняти єє до свого провадження (ст. 115 ЦПК
РФ). Подiбного правила в ЦПК Украєни немау, але практика
судiв Украєни йде таким шляхом, оскiльки ст. 133 ЦПК передба-
чау право голови обласного суду на клопотання сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, за заявою прокурора або з влас-
ноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну справу, що у в про-
вадженнi того чи iншого суду, i передати єє на розгляд до iншого
(а отже, i обласного) суду.
При вирiшеннi даного питання обласнi суди використовують
своу право тодi, коли справа особливо складна, мау великий гро-
мадський iнтерес або у принциповою для формування судовоє
практики.
У листопадi 1980 р. громадянка 3. Ш. предявила позов до
громадянина 3. В. про розiрвання шлюбу i стягнення алiментiв.
Позивачка зазначала, що з 1969 р. перебувау у шлюбi з вiдповi-
дачем, мау вiд нього сина 1971 р. народження. У звязку з пога-
ним ставленням вiдповiдача до неє та дитини, постiйними свар-
ками вони за взаумною згодою у травнi 1980 р. розлучилися.
Оскiльки вiдповiдач не надау матерiальноє допомоги на утриман-
ня дитини, позивачка просила розiрвати шлюб та стягнути з
вiдповiдача алiменти.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165