за скаргами на дiє нотарiусiв. |
Крiм того, вiдповiдно до глави 26-а ЦПК до справ окремого]
провадження були вiднесенi справи про розiрвання шлюбу. |
Як видно, протягом тривалого перiоду у цивiльному проце-1
суальному законодавствi, яке передбачало наявнiсть охоронних
(окремих проваджень), не визначались критерiє цих проваджень,
вiдмiннiсть єх вiд позовного провадження у цивiльному процесi.
Законодавець тiльки давав перелiк справ, якi вiднесенi до окре-|
мого провадження. - |
У лiтературi зазначалось, що закрiплення в законодавствi]
двох форм цивiльного судочинства мау певнi пiдстави, якi ири-
Окреме провадження
чводять до того, що характер окремого провадження визначауть-
ся вiдсутнiстю спору про право цивiльне у даному провадженнi.
На вiдмiну вiд позовних справ справи окремого провадження
i вирiшуються у бiльш спрощеному порядку, тут не застосовують-
ся деякi iнститути позовного провадження (мирова угода, вiдмо-
ва вiд позову, третi особи та iн.).
Цей погляд не вiдображау повнiстю суть проблеми, бо по-
рiвняльний аналiз системи справ окремого провадження в рiзнi
перiоди розвитку цивiльного процесуального законодавства по-
казуу, що до нього вiдносилися справи, якi не завжди обуднува-
лись однiую ознакою, - вiдсутнiстю спору про право цивiльне.
Дiйсно, аналiз ст. 218 ЦПК УРСР 1929 р. дозволяу зробити
однозначний висновок про те, що в межах окремого проваджен-
ня були обуднанi рiзнi по сутi справи, а предмет судовоє дiяль-
ностi в окремому провадженнi не був однорiдним. Наприклад,
у справах про видачу судових наказiв суд безспiрно пiдтверджу-
вав права кредитора на стягнення грошей без майна. У справах
про видачу дозволу на звернення в безспiрному порядку стяг-
нень на поточнi рахунки i вклади в кредитних установах суд
давав дозвiл установi, яка учиняу стягнення, при стягненнi не-
доємок по податках та сумах неподаткового характеру, якi за
законом стягуються в безспiрному порядку, коли виникау не-
обхiднiсть, звернути цi стягнення на поточнi рахунки i вклади
в кредитних установах. По справах про звiльнення особи вiд
вiйськовоє служби за релiгiйними переконаннями суд на пiдставi
чинного на той час закону про обовязкову вiйськову службу
вирiшував, чи дiйсно релiгiйне вчення секти, до якоє належить
заявник, забороняу чи забороняло до 1917 р. вiдбування вiйсь-
ковоє служби i чи дiйсно до цього вчення належить заявник по
народженню та вихованню.
Як видно з перелiчених прикладiв, предмет судовоє дiяльностi
по справах, якi входили до окремого провадження, рiзний. У пер-
шому випадку суд надавав документовi виконавчоє сили - при
видачi судових наказiв; у другому - суд давав дозвiл на звернен-
ня стягнення у випадку недоємки на такi специфiчнi обукти, як
поточнi рахунки i вклади в кредитних установах; у третьому -
встановлював факт належностi заявника до релiгiйноє секти та
Див.: Тараненко В. Ф., Блазiсеев В. В. О видах гражданок ого судопроизвод-
ства в советском гражданском праве // Актуальньєе проблемьi теории й практики
ПравоСудия по гражданским делам. М., 1990, С.32.
6__________ГлаваХХН . __ ,
звiльняв вiд виконання державного обовязку ->обовязковоє
вiйськовоє служби. ; :
Неоднорiднiсть окремого провадження як самостiйного про-
вадження в структурi цивiльного процесу ще бiльше посилилась
у звязку з прийняттям Постанови ЦВК i РНК СРСР вiд 11 квiтня
1937 р., яка скасувала адмiнiстративний i встановила судовий
порядок вилучення майна у колгоспiв, кустарно-промислових
артiлей та громадян на покриття недоємок по державних i мiських
податках, обовязковому окладному страхуванню, обовязковим
натуральним поставкам та штрафам.
Конституцiя СРСР 1936 р. передбачала можливiсть судове-;
го оскарження неправильностей у списках виборцiв. Порядок!
розгляду цих справ був встановлений iнструкцiую НКЮ СРСР|
вiд 5 травня 1938 р. |
Незважаючи на те, що вказаними нормативними актами вста-|
новлювався особливий порядок розгляду цих справ, який принци-1
пово вiдрiзнявся вiд позовного та окремого проваджень, був прий-
нятий вже вiдомий законодавству термiн <окреме провадження>;
Разом з тим очевидно, що перелiченi категорiє справ, що були]
вiднесенi до судовоє юрисдикцiє, за своую юридичною природою
вiдрiзнялись вiд тих, якi у цивiльному процесуальному законо-
давствi були вiднесенi до справ окремого провадження, оскiльки
цi справи виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин. ;
В подальшому, аж до самого прийняття Основ цивiльного
судочинства Союзу РСР та союзних республiк, розгорнулася
гостра полемiка з цiує проблеми i визначилося кiлька точок зору.
Бiльшiсть вчених дотримувалася думки про уднiсть окремо-1
го провадження, яке включало як безспiрнi справи, так i справи,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, вiднесенi до
судовоє юрисдикцiє, i в яких також, як i у традицiйних справах
окремого провадження, на єх погляд, вiдсутнiй спiр про право2.
Деякi процесуалiсти вважали, що обуднання названих справ
у рамках окремого провадження, навпаки, у непереконливим3.
iдея про необхiднiсть спецiальноє регламентацiє проваджен-
ня по справах, якi виникають з адмiнiстративно-правових вiдно-
Див.: ГранбергВ. Учебник гражданского процесса. М., 1940. С. 73-76.
1 Див.: Советский гражданский процесе / Под ред. Ф. А. Клеймана. М., 1940.
С. i2; Абрамое С. Н. Советский гражданский процесе. М., 1952.
3 Див.: Авдюков М. Г. Видьi судопроизводства в советском процессуальном
праве/УВестник Московского университета. 1956. № 2. С. 109. - - -
337
Окреме провадження
|м, i видiлення цього провадження в самостiйний вид, поряд з
Ьзовним та окремим, знайшла закрiплення в Основах цивiльно-
\ судочинства Союзу РСР та союзних республiк.
Основи встановили порядок розгляду справ по спорах, що
иникають з цивiльних, сiмейних, трудових та колгоспних пра-
оиiдносин, справ, що виникають з адмiнiстративно-правових
iдносин, i справ окремого провадження. Справи, що виникають
адмiнiстративно-правових вiдносин, i справи окремого провад-
сення розглядаються за загальними правилами судочинства,
рiм окремих виняткiв, встановлених законодавством Союзу РСР
союзних республiк (ст. 1 Основ).
Таким чином. Основи сприйняли концепцiю рiзних форм
роваджень у цивiльному процесi.
При цьому позовне провадження розглядауться як загальна
Процедура вирiшення цивiльного судочинства. Що стосууться
провадження по справах, якi виникають з адмiнiстративно-пра-
йових вiдносин i окремого провадження, то вони пiдпорядкову-
ються загальним правилам цивiльного процесу, однак передба-
iають окремi винятки та доповнення.
Розмежування трьох форм провадження у цивiльному про-
цесi було сприйнято i розвинуто у ЦПК союзних республiк. Бiльш
Гого, це законодавче рiшення знайшло пiдтримку та подальшу
розробку в працях вчених-процесуалiстiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
Крiм того, вiдповiдно до глави 26-а ЦПК до справ окремого]
провадження були вiднесенi справи про розiрвання шлюбу. |
Як видно, протягом тривалого перiоду у цивiльному проце-1
суальному законодавствi, яке передбачало наявнiсть охоронних
(окремих проваджень), не визначались критерiє цих проваджень,
вiдмiннiсть єх вiд позовного провадження у цивiльному процесi.
Законодавець тiльки давав перелiк справ, якi вiднесенi до окре-|
мого провадження. - |
У лiтературi зазначалось, що закрiплення в законодавствi]
двох форм цивiльного судочинства мау певнi пiдстави, якi ири-
Окреме провадження
чводять до того, що характер окремого провадження визначауть-
ся вiдсутнiстю спору про право цивiльне у даному провадженнi.
На вiдмiну вiд позовних справ справи окремого провадження
i вирiшуються у бiльш спрощеному порядку, тут не застосовують-
ся деякi iнститути позовного провадження (мирова угода, вiдмо-
ва вiд позову, третi особи та iн.).
Цей погляд не вiдображау повнiстю суть проблеми, бо по-
рiвняльний аналiз системи справ окремого провадження в рiзнi
перiоди розвитку цивiльного процесуального законодавства по-
казуу, що до нього вiдносилися справи, якi не завжди обуднува-
лись однiую ознакою, - вiдсутнiстю спору про право цивiльне.
Дiйсно, аналiз ст. 218 ЦПК УРСР 1929 р. дозволяу зробити
однозначний висновок про те, що в межах окремого проваджен-
ня були обуднанi рiзнi по сутi справи, а предмет судовоє дiяль-
ностi в окремому провадженнi не був однорiдним. Наприклад,
у справах про видачу судових наказiв суд безспiрно пiдтверджу-
вав права кредитора на стягнення грошей без майна. У справах
про видачу дозволу на звернення в безспiрному порядку стяг-
нень на поточнi рахунки i вклади в кредитних установах суд
давав дозвiл установi, яка учиняу стягнення, при стягненнi не-
доємок по податках та сумах неподаткового характеру, якi за
законом стягуються в безспiрному порядку, коли виникау не-
обхiднiсть, звернути цi стягнення на поточнi рахунки i вклади
в кредитних установах. По справах про звiльнення особи вiд
вiйськовоє служби за релiгiйними переконаннями суд на пiдставi
чинного на той час закону про обовязкову вiйськову службу
вирiшував, чи дiйсно релiгiйне вчення секти, до якоє належить
заявник, забороняу чи забороняло до 1917 р. вiдбування вiйсь-
ковоє служби i чи дiйсно до цього вчення належить заявник по
народженню та вихованню.
Як видно з перелiчених прикладiв, предмет судовоє дiяльностi
по справах, якi входили до окремого провадження, рiзний. У пер-
шому випадку суд надавав документовi виконавчоє сили - при
видачi судових наказiв; у другому - суд давав дозвiл на звернен-
ня стягнення у випадку недоємки на такi специфiчнi обукти, як
поточнi рахунки i вклади в кредитних установах; у третьому -
встановлював факт належностi заявника до релiгiйноє секти та
Див.: Тараненко В. Ф., Блазiсеев В. В. О видах гражданок ого судопроизвод-
ства в советском гражданском праве // Актуальньєе проблемьi теории й практики
ПравоСудия по гражданским делам. М., 1990, С.32.
6__________ГлаваХХН . __ ,
звiльняв вiд виконання державного обовязку ->обовязковоє
вiйськовоє служби. ; :
Неоднорiднiсть окремого провадження як самостiйного про-
вадження в структурi цивiльного процесу ще бiльше посилилась
у звязку з прийняттям Постанови ЦВК i РНК СРСР вiд 11 квiтня
1937 р., яка скасувала адмiнiстративний i встановила судовий
порядок вилучення майна у колгоспiв, кустарно-промислових
артiлей та громадян на покриття недоємок по державних i мiських
податках, обовязковому окладному страхуванню, обовязковим
натуральним поставкам та штрафам.
Конституцiя СРСР 1936 р. передбачала можливiсть судове-;
го оскарження неправильностей у списках виборцiв. Порядок!
розгляду цих справ був встановлений iнструкцiую НКЮ СРСР|
вiд 5 травня 1938 р. |
Незважаючи на те, що вказаними нормативними актами вста-|
новлювався особливий порядок розгляду цих справ, який принци-1
пово вiдрiзнявся вiд позовного та окремого проваджень, був прий-
нятий вже вiдомий законодавству термiн <окреме провадження>;
Разом з тим очевидно, що перелiченi категорiє справ, що були]
вiднесенi до судовоє юрисдикцiє, за своую юридичною природою
вiдрiзнялись вiд тих, якi у цивiльному процесуальному законо-
давствi були вiднесенi до справ окремого провадження, оскiльки
цi справи виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин. ;
В подальшому, аж до самого прийняття Основ цивiльного
судочинства Союзу РСР та союзних республiк, розгорнулася
гостра полемiка з цiує проблеми i визначилося кiлька точок зору.
Бiльшiсть вчених дотримувалася думки про уднiсть окремо-1
го провадження, яке включало як безспiрнi справи, так i справи,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, вiднесенi до
судовоє юрисдикцiє, i в яких також, як i у традицiйних справах
окремого провадження, на єх погляд, вiдсутнiй спiр про право2.
Деякi процесуалiсти вважали, що обуднання названих справ
у рамках окремого провадження, навпаки, у непереконливим3.
iдея про необхiднiсть спецiальноє регламентацiє проваджен-
ня по справах, якi виникають з адмiнiстративно-правових вiдно-
Див.: ГранбергВ. Учебник гражданского процесса. М., 1940. С. 73-76.
1 Див.: Советский гражданский процесе / Под ред. Ф. А. Клеймана. М., 1940.
С. i2; Абрамое С. Н. Советский гражданский процесе. М., 1952.
3 Див.: Авдюков М. Г. Видьi судопроизводства в советском процессуальном
праве/УВестник Московского университета. 1956. № 2. С. 109. - - -
337
Окреме провадження
|м, i видiлення цього провадження в самостiйний вид, поряд з
Ьзовним та окремим, знайшла закрiплення в Основах цивiльно-
\ судочинства Союзу РСР та союзних республiк.
Основи встановили порядок розгляду справ по спорах, що
иникають з цивiльних, сiмейних, трудових та колгоспних пра-
оиiдносин, справ, що виникають з адмiнiстративно-правових
iдносин, i справ окремого провадження. Справи, що виникають
адмiнiстративно-правових вiдносин, i справи окремого провад-
сення розглядаються за загальними правилами судочинства,
рiм окремих виняткiв, встановлених законодавством Союзу РСР
союзних республiк (ст. 1 Основ).
Таким чином. Основи сприйняли концепцiю рiзних форм
роваджень у цивiльному процесi.
При цьому позовне провадження розглядауться як загальна
Процедура вирiшення цивiльного судочинства. Що стосууться
провадження по справах, якi виникають з адмiнiстративно-пра-
йових вiдносин i окремого провадження, то вони пiдпорядкову-
ються загальним правилам цивiльного процесу, однак передба-
iають окремi винятки та доповнення.
Розмежування трьох форм провадження у цивiльному про-
цесi було сприйнято i розвинуто у ЦПК союзних республiк. Бiльш
Гого, це законодавче рiшення знайшло пiдтримку та подальшу
розробку в працях вчених-процесуалiстiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165