ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Без спiрноє
матерiально-правовоє вимоги позивача до вiдповiдача немау
позову. Тiльки завдяки матерiально-правовiй сторонi позову в
216
Глава XVI
цивiльному процесi iснують такi iнститути, як визнання позову,
вiдмова вiд позову, забезпечення позову, мирова угода тощо.
Матерiально-правова вимога позивача до вiдповiдача стау позо-
вом в тому випадку, якщо вона звернена у вiдповiдний суд, де
пiдлягау розгляду в порядку позовного провадження з дотриман-
ням певних процесуальних гарантiй. Тому суть позову може бути
правильно визначена тiльки з врахуванням удностi його матерi-
альноє та процесуальноє сторони. Позов, крiм процесуальноє сто-
рони - вимоги до суду про розгляд i вирiшення спору про пра-1
во цивiльне, мау матерiально-правову сторону - вимогу пози-|
вача до вiдповiдача про вiдновлення порушеного права.
Таким чином, позов - це вимога позивача до вiдповiдача,
звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного
субуктивного права або охоронюваного законом iнтересу, який
здiйснюуться в певнiй, визначенiй законом, процесуальнiй формi.
Для того щоб позов мiг виконати роль засобу порушення су-
довоє дiяльностi, вiн повинен мiстити в собi певнi складовi час-;
тини (елементи). Елементи позову визначають змiст судовоє|
дiяльностi, iндивiдуалiзують позови. За елементами проводить-
ся класифiкацiя позовiв на види, встановлюються межi судового
розгляду i предмет доказування. Елементи позову мають важливе
значення для органiзацiє захисту вiдповiдача проти позову, для
вирiшення питання про прийняття позову до судового провад-
ження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати
вiдповiдь у своуму рiшеннi.
Кожний позов складауться з трьох елементiв: предмета, пiд-
стави, змiсту.
Предметом позову у матерiально-правова вимога позивача до
вiдповiдача, вiдносно якоє суд повинен винести рiшення. Ця вимога
повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою
нормами матерiального права, а також бути пiдвiдомчою суду.
В процесi розгляду та вирiшення цивiльноє справи по сутi по-
зивач мау право змiнити предмет позову (ст. 103 ЦПК), тобто,
звернувшись до суду з однiую вимогою, в процесi розгляду справи i
вiн може замiнити цю вимогу iншою. Таке право позивача забез-\
печуу швидкiсть i оперативнiсть розгляду справи. Однак змiна |
предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по сутi |
i в межах спiрних правовiдносин. У випадку, коли нова вимога |
позивача виходить за межi спiрних правовiдносин, позивач зо-
бовязаний предявити новий позов. . й-i"
Позов
217
Правильне визначення предмета позову мау важливе прак-
тичне значення, оскiльки предмет позову визначау суть вимоги,
на яку суд повинен дати вiдповiдь у рiшеннi. За предметом позо-
ву визначауться пiдвiдомчiсть даноє справи, проводиться класи-
фiкацiя на окремi категорiє справ.
Матерiально-правова вимога позивача повинна опиратися
на пiдставу позову.
Пiдставою позову визнають обставини, якими позивач об-
грунтовуу своє вимоги (ст. 137 ЦПК). Цими обставинами можуть
бути лише юридичнi факти, тобто такi факти, якi тягнуть за со-
бою певнi правовi наслiдки: виникнення, змiну чи припинення
правовiдносин. Тому в пiдставу позову не можуть входити обста-
вини, що виступають доказами по справi. З ними закон не повя-
зуу виникнення, змiни або припинення прав чи обовязкiв. Вони
лише пiдтверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть юридичних фактiв,
якi входять у пiдставу позову.
В пiдставу позову може входити як один, так i декiлька юридич-
них фактiв. Однак для обгрунтування вимоги позивач повинен на-
водити завжди повний комплекс фактiв. Вiдсутнiсть одного з них
може зробити вимогу необгрунтованою. Так, наприклад, пiдставою
позову про стягнення коштiв на утримання дiтей (алiменти) у: а) факт
перебування позивача i вiдповiдача в зареустрованому шлюбi;
б) факт народження дитини в цьому шлюбi; в) факт перебування ди-
тини на утриманнi позивача. Тiльки при наявностi цього комплек-
су (складу) фактiв позовна вимога може вважатися обгрунтованою.
Пiдстава позову включау в себе тi юридичнi факти, якi пiд-
тверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть спiрних правовiдносин, а
також факти, якi пiдтверджують порушення прав позивача (при-
вiд до предявлення позову).
Юридичнi факти, покладенi в пiдставу позову, свiдчать про те,
що мiж сторонами iснують правовiдносини i що внаслiдок певних
дiй вiдповiдача цi вiдносини стали спiрними. Вiд характеру спiрних
правовiдносин залежить правова квалiфiкацiя спору.
Слiд пiдкреслити, що чинне процесуальне законодавство не ви-
магау вiд позивача обгрунтування своєх вимог вiдповiдними норма-
ми права. На суд покладауться обовязок встановити спiрнi правовiд-
носини i застосувати до них вiдповiднi норми матерiального права.
Пiдстава позову мау важливе практичне значення. Правильне
єє встановлення визначау межi доказування, а також у гарантiую
прав вiдповiдача на захист проти позову.
218____ГлаваXVI_____________
Пiдстава позову викладауться в позовнiй заявi. Однак, як вже
зазначалося, протягом всього часу розгляду справи по сутi по-
зивач мау право змiнити пiдставу позову (ст. 103 ЦПК). Така
змiна може мати мiсце i допускауться чинним законодавством з
метою встановлення обуктивноє iстини i дiйсних взаумовiдносин
мiж сторонами. Разом з тим закон дещо обмежуу позивача в
можливостi змiни пiдстави позову: мiняючи єє, позивач не мож
вийти за межi спiрних правовiдносин.
Слiд зазначити, що в теорiє цивiльного процесуального пр;
ва немау удиноє думки щодо складових частин (елементiв) позс
ву. Однi процесуалiсти вважають, що немау необхiдностi видiля-
ти змiст позову як окремий елемент, оскiльки вiн охоплюуться
предметом i пiдставою, iншi - заперечують проти цiує точки зору
i обгрунтовують необхiднiсть видiлення такого елементу.
Видiлення змiсту позову як його елементу у необхiдним, ос-
кiльки в позовi повиннi вiдобразитися двi вимоги позивача: ви-
мога до суду про захист порушеного чи оспорюваного права i
вимога позивача до вiдповiдача. Тому пiд змiстом позову необ-
хiдно розумiти вид судового захисту, за яким позивач звертауться
до суду. Позивач може просити суд винести рiшення: про присуд-
ження йому певноє речi; про поновлення порушеного права; про
визнання наявностi чи вiдсутностi субуктивних прав; про змiну
чи припинення iснуючого мiж сторонами правовiдношення.
Тому вимога позивача про присудження, визнання чи перетво-
рення певних правовiдносин i у змiстом кожного позову.
Видiлення змiсту позову як вимоги позивача, направленоє до
суду, про здiйснення певних дiй мау важливе практичне значен-
ня. Змiст позову допомагау визначити пiдвiдомчiсть даноє спра-
ви суду, а також встановити межi дослiдження справи в судово-
му засiданнi i постановити конкретне, повне i доступне рiшення,
що у пiдставою для швидкого i правильного вiдновлення пору-
шеного права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165