ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Експерт як учасник цивiльних процесуальних правовiднос:
мау певнi права та обовязки. Вiн мау право знайомитися з має
рiалами справи, брати участь у-розглядi справи судом, проси
суд про надання йому додаткових матерiалiв, вiдмовитись Ьi,
дачi висновку, якщо наданих йому матерiалiв недостатньо абиi
якщо вiн не мау необхiдних знань для виконання покладеного на
нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яка призначена експертом, повинна зявитись на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй питань|
(ст. 58 ЦПК). Якщо експерт злiсно ухиляуться вiд явки до судуi
вiдмовляуться без поважних причин вiд виконання покладених;!
на нього обовязкiв або дау завiдомо неправдивий висновок, до
нього застосовуються заходи, передбаченi статтями 178 i 179 КК.
Висновок експерта повинен мiстити в собi докладний опис
проведених дослiджень, зробленi в результатi єх висновки i об-
грунтованi вiдповiдi на поставленi судом питання.
Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить об-
ставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не
були поставленi питання, своє мiркування про цi обставини вiнi
мау право внести до свого висновку. Експерт дау у письмовiй!
формi свiй мотивований висновок, який приуднууться до спра-1
ви. Суд мау право запропонувати експерту дати усне пояснення
свого висновку, яке заноситься до протоколу судового засiдан-
ня, прочитууться експертовi й пiдписууться ним.
Коли призначено кiлькох експертiв, вони мають право ради-
тись мiж собою. Якщо експерти прийдуть до одного висновку,
вони всi пiдписують його. Експерт, не згодний з iншими експер-
тами, складау окремий висновок.
Висновок експерта для суду не у обовязковим i оцiнюуться су-
дом за правилами, встановленими ст. 62 ЦПК. Незгода суду з вис-
новком експерта повинна бути мотивована в рiшеннi або ухвалi.
Висновок експерта дослiджууться в судовому засiданнi шля-
хом оголошення. Для розяснення i доповнення висновку експер-
та йому можуть бути поставленi запитання. Першим ставить за-
питання експертовi особа, за заявою якоє призначено експертизу,
а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi. Якщо експертизу
_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi______213
призначено за iнiцiативою суду, першим ставить запитання екс-
пертовi позивач. Головуючий може ставити запитання експертовi
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
11. Забезпечення доказiв
1-i.ившьне процесуальне законодавство передбачау, що
особи, якi мають пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для
них доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, мають
право просити суд пiд час розгляду справи або суддю як до, так
i пiсля подачi заяви забезпечити цi докази (ст. 35 ЦПК).
Забезпечення доказiв - це заходи, спрямованi на збережен-
ня вiдомостей про обставини справи, коли у пiдстави припуска-
ти, що використання цих вiдомостей в подальшому може стати
утрудненим або неможливим (вiдєзд свiдка в тривале закордон-
не вiдрядження, втрата якостей речi тощо).
Забезпечення доказiв вiднесено виключно до компетенцiє
судiв. Згiдно iз ст. 36 ЦПК суддя забезпечуу докази шляхом до-
питу свiдкiв, призначення експертизи, витребування та огляду
письмових i речових доказiв. Про забезпечення доказiв суд або
суддя постановляу ухвалу, в якiй зазначау порядок i спосiб єє ви-
конання. Протоколи i всi зiбранi в порядку забезпечення доказiв
матерiали надсилаються до суду, який розглядау справу.
Заява про забезпечення доказiв повинна мiстити суть i фор-
му потрiбних доказiв, зазначення обставин, якi пiдтверджують-
ДивТеориядоказательстввсоветскомуголовномпроцессе.М., 1973. С. 725.
214 Глава XV
| ся цими доказами, пiдставу, на якiй просять забезпечити докази,
справу, для якоє потрiбнi забезпечуванi докази. |
i Заява про забезпечення доказiв розглядауться протягом де-
сяти днiв вiдповiдно судом або суддею того суду, в районi дiяль-
ностi якого належить провести цi процесуальнi дiє, з повiдомлен-
ням заiнтересованих осiб. Однак неявка єх не перешкоджау роз-
глядовi заяви.
У виняткових випадках, а також у випадках, коли не можна
встановити, до кого позивач може згодом предявити позов, заява
про забезпечення доказiв розглядауться тiльки за участю заявника.
Оскарження ухвали про забезпечення доказiв не допускауте
ся. Ухвалу про вiдмову забезпечити докази можна оскаржити.
Глава
XVI
позов
," 1 .Поняття позову та його елементи.
-є Види позовiв
У позовному провадженнi розглядауться i вирiшууться
спiр про право цивiльне, тобто спiр, який виник з цивiльних,
сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Процесуальним засобом порушення судовоє дiяльностi по за-
хисту прав громадян i юридичних осiб у позовному провадженнi
у позов, в якому заiнтересована особа (позивач) викладау своє ви-
моги до порушника субуктивного права (вiдповiдача). Зверта-
ючись до суду з позовом, позивач просить винести рiшення, яким
привести поведiнку вiдповiдача у вiдповiднiсть з вимогами норм
права. Вимоги позивача можуть бути направленi на визнання
його прав, на вiдновлення становища, яке iснувало до порушен-
ня права, i припинення дiй, що порушують право, на присуджен-
ня до виконання обовязку в натурi, на припинення або змiну
правовiдносин, на стягнення з вiдповiдача збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу,
пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Поняття позову, як правило, визначауться як звернення заiн-
тересованоє або iншоє уповноваженоє на те особи до суду з про-
ханням про розгляд цивiльно-правового спору i захист субуктив-
них прав. Однак таке визначення поняття позову не вiдображау
повнiстю його правовоє природи. Як засiб порушення процесу-
альноє дiяльностi, i, таким чином, як процесуальне поняття за
своую юридичною природою позов тiсно повязаний з субуктив-
ним матерiальним правом (цивiльним, сiмейним, трудовим, ко-
оперативним), на захист якого вiн предявляуться.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165