Ця думка не вiдповi-
дау закону, дозвiльному способу правового регулювання процесу-
альних вiдносин. В протилежному випадку процесуальною бездiую
- юридичним фактом -довелось би вважати неподання позовноє
заяви, скарги, невступ у справу як заiнтересованоє особи тощо.
Юридичними фактами як передумовою виникнення, змiни i
припинення процесуальних правовiдносин у i подiє, але єх особ-
ливiсть полягау в тому, що подiє самi по собi не викликають проце-
суальних наслiдкiв, вони можуть бути тiльки приводом до звершен-
ня дiй учасниками процесу. Так, наприклад, факт смертi однiує iз
сторiн не може викликати припинення провадження у справi. Про-
вадження в справах у такому випадку припиняуться через дiю суду
- ухвалу про припинення провадження в цивiльних справах.
Залежно вiд наявних умов, з якими законотворень повязуу
тi чи iншi юридичнi наслiдки, розрiзняють простi та складнi юри-
дичнi факти. Коли юридичним фактом у одна умова, то це прос-
тий юридичний факт: наприклад, притягнення судом другого
вiдповiдача (ст. 105 ЦПК), виклик свiдкiв та iнших осiб (ст. 90
ЦПК) та iн. Але найчастiше в цивiльному процесi зустрiчаються
складнi юридичнi факти. Для виникнення процесуальних право-
вiдносин, наприклад, мiж позивачем та судом першоє iнстанцiє не-
обхiдно вчинити двi дiє: позивач повинен подати позовну заяву,
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини 61
а суддя прийняти єє в провадження. Такий юридичний факт прий-
нято називати юридичним складом.
Врештi-решт для юридичних процесуальних фактiв характер-
но i те, що закон у деяких випадках предбачау форму здiйснення
тiує чи iншоє дiє, а також єє документальне оформлення. У цьому
випадку вимоги форми, документального оформлення мають
конститутивне значення. Якщо вказанi вимоги не виконуються,
то передбаченi законом процесуальнi наслiдки не наступають.
Так, заiнтересована особа може порушити цивiльну справу
для захисту своєх прав чи iнтересiв, що охороняються законом,
тiльки шляхом подачi в суд позовноє заяви (статтi 4, 5 ЦПК).
Згiдно iз ст. 137-ЦПК позовна заява подауться до суду у пись-
мовiй формi. Вона повинна мiстити в собi: 1) назву суду, до яко-
го подауться заява; 2) точну назву позивача i вiдповiдача, єх мiсце
проживання або знаходження; 3) змiст позовних вимог; 4) вик-
лад обставин, якими позивач обгрунтовуу своє вимоги; 5) зазна-
чення доказiв, що стверджують позов, та ряд iнших реквiзитiв.
Якщо заява не вiдповiдау вимогам, то суддя вирiшуу залиши-
ти заяву без руху, про що повiдомляу позивача та надау йому строк
для виправлення недолiкiв. Якщо позивач у встановлений строк-
не виконау перерахованi в ст. 137 ЦПК вимоги, позовна заява вва-
жауться недiйсною i повертауться позивачу (ст. 139 ЦПК).
3. Елементи цивiльних процесуальних
правовiдносин
i-4,ивiльнi процесуальнi правовiдносини, як i будь-якi
iншi правовiдносини, мають визначену внутрiшню будову. До
них входять три елементи: змiст, субукти i обукти.
У теорiє цивiльного процесу питання про змiст правовiдносин
вирiшууться по-рiзному. Однi автори вважають, що змiст цивiль-
них процесуальних правовiдносин складають процесуальнi дiє суду
та учасникiв процесу. iншi гадають, що змiст правовiдносин являу
собою права та обовязки учасникiв процесу. Третi, синтезуючи цi
двi крайнi точки зору, дiйшли висновку, що змiстом цивiльних про-
цесуальних правовiдносин у субуктивнi права та обовязки учас-
никiв процесу, а також єх дiє.
Остання точка зору у найбiльш обгрунтованою. У правовiдно-
синах треба видiлити матерiальний та юридичний змiст. Юридич-
ний змiст - це субуктивнi права та обовязки, а матерiальний -
62 Глава IV
реальна поведiнка, яку правомочний може, а правозобовязаний
повинен звершити. Змiст правовiдносин у удиним, не можна виключа-
ти iз змiсту процесуальних правовiдносин субуктивнi права та обо-
вязки, оскiльки вони визначають взаумовiдносини мiж субуктами.
Не можна також виключати iз змiсту правовiдносин i дiє, в резуль-
татi яких вiдбувауться реалiзацiя субуктивних прав та обовязкiв.
Субуктний склад цивiльних процесуальних правовiдносин
досить широкий. Першу групу субуктiв цивiльних процесуаль-
них правовiдносин становлять судовi органи та єх посадовi осо-
би. В процесуальних правовiдносинах, за загальним правилом,
одним iз субуктiв завжди виступау суд.
До посадових осiб судових органiв належать: суддi - в судi
першоє iнстанцiє, головуючий - у касацiйнiй та нагляднiй iнстан-
цiях. Але слiд мати на увазi, що вiдповiдно до закону, коли суддi
чи головуючому надауться право вирiшувати окремi питання одно-
особово, то i в цьому випадку вiн дiу вiд iменi суду (ч. З ст. 16 ЦПК).
До другоє групи субуктiв цивiльних процесуальних правовiдно-
син належать особи, що беруть участь у справi: сторони, третi осо-
би, представники сторiн та третiх осiб, прокурор, органи державно-
го управлiння, профспiлки, державнi пiдприумства, установи, орга-
нiзацiє, колгоспи, iншi кооперативнi органiзацiє, єх обуднання, iншi
громадськi органiзацiє та окремi громадяни, якi захищають права i
законнi iнтереси iнших осiб (ст. 98 ЦПК). Для осiб, що беруть участь
у справi, характерно те, що вони мають юридичну заiнтересованiсть
у кiнцевому результатi справи, захищають у процесi своє субуктивнi
права чи iнтереси, що охороняються законом, права та iнтереси
iнших осiб, державнi чи громадськi iнтереси. Для осiб, якi беруть
участь у справi, характерно також те, що вони своєми дiями можуть
вчиняти вплив на рух цивiльного процесу (статтi 4, 5 ЦПК).
Третя група субуктiв цивiльних правовiдносин - це особи, якi
сприяють здiйсненню правосуддя. До них належать: представни-
ки громадських органiзацiй та трудових колективiв, свiдки, експер-
ти, перекладачi, понятi, особи, якi тримають письмовi та речовi
докази, особи, що тримають майно й грошовi засоби боржника,
органiзацiє, якi проводять перiодичнi стягнення iз заробiтноє пла-
ти боржника, зберiгачi описаного майна та iншi.
У процесуальнiй лiтературi набула широкого поширення
думка про те, що процесуальнi правовiдносини виникають тiльки
мiж судом та iншими учасниками процесу i суд - обовязковий
субукт цивiльних процесуальних правовiдносин. Дане тверджен-
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини
ня не вiдповiдау чинному цивiльному процесуальному законодав-
ству. Справдi, як правило, в процесуальних правовiдносинах бере
участь суд, однак процесуальнi вiдносини можуть виникнути i мiж
заiнтересованими особами, а також з державним виконавцем.
Як приклад можна навести визначення сторонами договiр-
ноє пiдсудностi. Правила загальноє пiдсудностi зводяться до того,
що позови предявляються в судi за мiсцем проживання вiдповi-
дача (ст. 125 ЦПК), але сторонам надауться право встановлювати
договiрну територiальну пiдсуднiсть (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
дау закону, дозвiльному способу правового регулювання процесу-
альних вiдносин. В протилежному випадку процесуальною бездiую
- юридичним фактом -довелось би вважати неподання позовноє
заяви, скарги, невступ у справу як заiнтересованоє особи тощо.
Юридичними фактами як передумовою виникнення, змiни i
припинення процесуальних правовiдносин у i подiє, але єх особ-
ливiсть полягау в тому, що подiє самi по собi не викликають проце-
суальних наслiдкiв, вони можуть бути тiльки приводом до звершен-
ня дiй учасниками процесу. Так, наприклад, факт смертi однiує iз
сторiн не може викликати припинення провадження у справi. Про-
вадження в справах у такому випадку припиняуться через дiю суду
- ухвалу про припинення провадження в цивiльних справах.
Залежно вiд наявних умов, з якими законотворень повязуу
тi чи iншi юридичнi наслiдки, розрiзняють простi та складнi юри-
дичнi факти. Коли юридичним фактом у одна умова, то це прос-
тий юридичний факт: наприклад, притягнення судом другого
вiдповiдача (ст. 105 ЦПК), виклик свiдкiв та iнших осiб (ст. 90
ЦПК) та iн. Але найчастiше в цивiльному процесi зустрiчаються
складнi юридичнi факти. Для виникнення процесуальних право-
вiдносин, наприклад, мiж позивачем та судом першоє iнстанцiє не-
обхiдно вчинити двi дiє: позивач повинен подати позовну заяву,
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини 61
а суддя прийняти єє в провадження. Такий юридичний факт прий-
нято називати юридичним складом.
Врештi-решт для юридичних процесуальних фактiв характер-
но i те, що закон у деяких випадках предбачау форму здiйснення
тiує чи iншоє дiє, а також єє документальне оформлення. У цьому
випадку вимоги форми, документального оформлення мають
конститутивне значення. Якщо вказанi вимоги не виконуються,
то передбаченi законом процесуальнi наслiдки не наступають.
Так, заiнтересована особа може порушити цивiльну справу
для захисту своєх прав чи iнтересiв, що охороняються законом,
тiльки шляхом подачi в суд позовноє заяви (статтi 4, 5 ЦПК).
Згiдно iз ст. 137-ЦПК позовна заява подауться до суду у пись-
мовiй формi. Вона повинна мiстити в собi: 1) назву суду, до яко-
го подауться заява; 2) точну назву позивача i вiдповiдача, єх мiсце
проживання або знаходження; 3) змiст позовних вимог; 4) вик-
лад обставин, якими позивач обгрунтовуу своє вимоги; 5) зазна-
чення доказiв, що стверджують позов, та ряд iнших реквiзитiв.
Якщо заява не вiдповiдау вимогам, то суддя вирiшуу залиши-
ти заяву без руху, про що повiдомляу позивача та надау йому строк
для виправлення недолiкiв. Якщо позивач у встановлений строк-
не виконау перерахованi в ст. 137 ЦПК вимоги, позовна заява вва-
жауться недiйсною i повертауться позивачу (ст. 139 ЦПК).
3. Елементи цивiльних процесуальних
правовiдносин
i-4,ивiльнi процесуальнi правовiдносини, як i будь-якi
iншi правовiдносини, мають визначену внутрiшню будову. До
них входять три елементи: змiст, субукти i обукти.
У теорiє цивiльного процесу питання про змiст правовiдносин
вирiшууться по-рiзному. Однi автори вважають, що змiст цивiль-
них процесуальних правовiдносин складають процесуальнi дiє суду
та учасникiв процесу. iншi гадають, що змiст правовiдносин являу
собою права та обовязки учасникiв процесу. Третi, синтезуючи цi
двi крайнi точки зору, дiйшли висновку, що змiстом цивiльних про-
цесуальних правовiдносин у субуктивнi права та обовязки учас-
никiв процесу, а також єх дiє.
Остання точка зору у найбiльш обгрунтованою. У правовiдно-
синах треба видiлити матерiальний та юридичний змiст. Юридич-
ний змiст - це субуктивнi права та обовязки, а матерiальний -
62 Глава IV
реальна поведiнка, яку правомочний може, а правозобовязаний
повинен звершити. Змiст правовiдносин у удиним, не можна виключа-
ти iз змiсту процесуальних правовiдносин субуктивнi права та обо-
вязки, оскiльки вони визначають взаумовiдносини мiж субуктами.
Не можна також виключати iз змiсту правовiдносин i дiє, в резуль-
татi яких вiдбувауться реалiзацiя субуктивних прав та обовязкiв.
Субуктний склад цивiльних процесуальних правовiдносин
досить широкий. Першу групу субуктiв цивiльних процесуаль-
них правовiдносин становлять судовi органи та єх посадовi осо-
би. В процесуальних правовiдносинах, за загальним правилом,
одним iз субуктiв завжди виступау суд.
До посадових осiб судових органiв належать: суддi - в судi
першоє iнстанцiє, головуючий - у касацiйнiй та нагляднiй iнстан-
цiях. Але слiд мати на увазi, що вiдповiдно до закону, коли суддi
чи головуючому надауться право вирiшувати окремi питання одно-
особово, то i в цьому випадку вiн дiу вiд iменi суду (ч. З ст. 16 ЦПК).
До другоє групи субуктiв цивiльних процесуальних правовiдно-
син належать особи, що беруть участь у справi: сторони, третi осо-
би, представники сторiн та третiх осiб, прокурор, органи державно-
го управлiння, профспiлки, державнi пiдприумства, установи, орга-
нiзацiє, колгоспи, iншi кооперативнi органiзацiє, єх обуднання, iншi
громадськi органiзацiє та окремi громадяни, якi захищають права i
законнi iнтереси iнших осiб (ст. 98 ЦПК). Для осiб, що беруть участь
у справi, характерно те, що вони мають юридичну заiнтересованiсть
у кiнцевому результатi справи, захищають у процесi своє субуктивнi
права чи iнтереси, що охороняються законом, права та iнтереси
iнших осiб, державнi чи громадськi iнтереси. Для осiб, якi беруть
участь у справi, характерно також те, що вони своєми дiями можуть
вчиняти вплив на рух цивiльного процесу (статтi 4, 5 ЦПК).
Третя група субуктiв цивiльних правовiдносин - це особи, якi
сприяють здiйсненню правосуддя. До них належать: представни-
ки громадських органiзацiй та трудових колективiв, свiдки, експер-
ти, перекладачi, понятi, особи, якi тримають письмовi та речовi
докази, особи, що тримають майно й грошовi засоби боржника,
органiзацiє, якi проводять перiодичнi стягнення iз заробiтноє пла-
ти боржника, зберiгачi описаного майна та iншi.
У процесуальнiй лiтературi набула широкого поширення
думка про те, що процесуальнi правовiдносини виникають тiльки
мiж судом та iншими учасниками процесу i суд - обовязковий
субукт цивiльних процесуальних правовiдносин. Дане тверджен-
Цивiльнi процесуальнi правовiдносини
ня не вiдповiдау чинному цивiльному процесуальному законодав-
ству. Справдi, як правило, в процесуальних правовiдносинах бере
участь суд, однак процесуальнi вiдносини можуть виникнути i мiж
заiнтересованими особами, а також з державним виконавцем.
Як приклад можна навести визначення сторонами договiр-
ноє пiдсудностi. Правила загальноє пiдсудностi зводяться до того,
що позови предявляються в судi за мiсцем проживання вiдповi-
дача (ст. 125 ЦПК), але сторонам надауться право встановлювати
договiрну територiальну пiдсуднiсть (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165