Така регламентацiя ходу судового розг-
ляду з цивiльноє справи орiунтуу суд на критичне ставлення до тих:
пояснень, якi представленi сторонами з метою обгрунтування i за-
хисту своєх прав та охоронюваних законом iнтересiв, i
Суд не може обгрунтувати своє висновки лише заявами сто-
рiн, не пiдкрiпленими нiякими обуктивними даними, i повиненi
запропонувати сторонам обгрунтувати своє твердження. Не тiль-
ки твердження сторiн, але й визнання фактiв, якими вони обгрун-
товують свою позицiю з справи, для суду не у обовязковими i
приймаються тiльки тодi, якщо немау сумнiву, що визнання
вiдповiдау обставинам справи. Тому наявнiсть одного лише по-
силання сторони на те, що єє твердження про факти, якi мають
значення для справи, не спростовано, не може розглядатися як|
доказ шуканого факту, i
Аналiзуючи пояснення сторiн, суд зясовуу предмет доказу-
вання в справi, визначау закон, яким потрiбно керуватися при ви-
рiшеннi справи, встановлюу коло необхiдних доказiв.
т два види пояснення сторiн: твердження i визнання. Сутнiсть
тверджень полягау в тому, що в них мiстяться вiдомостi про фак-
ти, якi згiдно iз законом повинна доказувати сторона як субукт
доказування. Сутнiсть же визнання в iншому. Визнання сторони
- це таке пояснення, що мiстить вiдомостi про факти, якi згiдно
iз законом повинна доказувати друга сторона.
На вiдмiну вiд пояснень сторiн про факти, якi вiдповiдають
єх процесуальнiй заiнтересованостi, а тому потребують обгрун-1
тування iншими засобами доказування, визнання фактiв, якими
iнша сторона обгрунтовуу своє вимоги або заперечення, якi су-,
i_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi_______201
Гiеречать єє процесуальнiй заiнтересованостi, може стати дос-
гатнiм, i, отже, удиним доказом шуканого факту, якщо, на думку
суду, визнання вiдповiдау дiйсним обставинам справи, не порушуу
будь-чиєх прав i законних iнтересiв i не зроблено пiд впливом об-
ману, насильства, погрози, помилки або з метою приховання iсти-
ни (ст. 40 ЦПК).
Визнання стороною факту звiльняу другу сторону вiд доказуван-
ня його, якщо суд визнау даний факт встановленим. Про прийнят-
тя судом визнання стороною факту повинна бути винесена ухвала.
Судове визнання стороною факту може бути як усним, так i
письмовим. Усна заява, як i всi пояснення осiб, якi беруть участь
у справi, обовязково вноситься до протоколу судового засiдан-
ня, письмове - прилучауться до справи.
Визнання факту, зроблене не в судовому засiданнi, не у дока-
зом. Будучи доказовим фактом, воно само потребуу доказуван-
ня, тобто обгрунтування iншими доказами.
Так, факт позасудового визнання вiдповiдачем батькiвства в
справi про встановлення батькiвства суд встановлюу на пiдставi
доказiв, якi з достовiрнiстю його пiдтверджують.
Особливе процесуальне значення мау визнання стороною
факту, для пiдтвердження якого допустимi лише певнi засоби
доказування - письмовi докази або нотарiальна форма угоди.
Недотримання передбаченоє законом форми угоди позбавляу
сторони права у випадку спору посилатися для пiдтвердження єє
здiйснення на показання свiдкiв.
Процесуальне значення визнання стороною факту звершен-
ня угоди без дотримання юридичноє форми полягау у тому, що
воно знiмау спiр сторiн у цiй частинi й робить можливим пiдтвер-
дження угоди будь-якими засобами доказування, у тому числi й
показаннями свiдкiв.
Згiдно iз ст. 40 ЦПК на доказування визнаного в судi факту
не поширюються правила, встановленi ст. 29 ЦПК, крiм ви-
падкiв, коли факт повинен бути стверджений нотарiально по-
свiдченим документом.
7. Показання свiдкiв
удин iз засобiв доказування в цивiльному процесi - по-
казання свiдкiв, тобто повiдомлення суду свiдком вiдомостей (фак-
тичних даних) про обставини, якi мають значення для справи.
202_________________Глава XV_________________
Свiдком може бути кожна особа, якiй вiдомi будь-якi обставi
що вiдносяться до справи (ст. 41 ЦПК). Свiдок зобовязаний зяi
тися до суду i дати правдивi показання про вiдомi йому обставиi
Як правило, свiдками викликаються громадяни, яким особи-
сто вiдомi будь-якi iстотнi для справи обставини. Особи, якi зна-
ють про цi обставини iз слiв iнших чи в результатi ознайомлення
з певним документом, при необхiдностi можуть також допитува-
тись як свiдки. Єх показання вважаються похiдними i дозволяюч
знайти первiснi докази. Коли ж свiдок не може назвати джерел
своєх вiдомостей, такi фактичнi данi не будуть доказами.
Згiдно iз ст. 42 ЦПК не можуть бути свiдками особи, не здатнi
через своє фiзичнi або психiчнi вади правильно сприймати обста-
вини, що мають значення для справи, або давати про них пра-
вильнi показання. Не можуть бути свiдками також представни-
ки по цивiльнiй справi або захисники в кримiнальнiй справi по
обставинах, якi стали єм вiдомi у звязку з виконанням обовязкiв ;
представника або захисника.
Особа, що просить про виклик свiдка, повинна зазначити
його прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце проживання та обстави- ]
ни, якi вiн може ствердити.
Якщо викликаний свiдок не зявиться в судове засiдання з
причин, визнаних судом неповноважними, його може бути пiдда-
но штрафу, а при неявцi за повторним викликом - примусово-
му приводу через органи внутрiшнiх справ. ,
За злiсне ухилення вiд явки до суду, вiдмову вiд свiдчень на ,
судi i за дачу завiдомо неправдивих показань свiдок пiдлягау кри-1
мiнальнiй вiдповiдальностi згiдно iз статтями 178 i 179 КК.
Закон встановлюу усну форму показань свiдкiв. Якщо зазна-
ченi вище свiдки зявляться у засiдання суду, який розглядау спра-
ву, єх слiд допитати.
Свiдкiв, якi постiйно проживають поза мiсцем знаходження
суду, що розглядау справу, i не можуть з поважних причин зя-
витись у судове засiдання, може допитати суд за мiсцем єх про-
живання за дорученням суду, який розглядау справу.
Свiдок може бути допитаний судом також за мiсцем його пе-
ребування, якщо вiн внаслiдок хвороби, старостi, iнвалiдностi або
з iнших поважних причин не може зявитися на виклик суду.
Допит свiдкiв за мiсцем єх проживання або перебування про-
вадиться з iнiцiативи суду, на прохання сторони або iнших осiб,
якi беруть участь у справi, чи самого свiдка (ст. 45 ЦПК).ии"
________Доказування та докази в цивiльному судочинствi______203
Крiм обовязку дати показання свiдок надiлений процесу-
альними правами. Свiдок, даючи показання, може користувач
тиея письмовими замiтками в тих випадках, коли його показан-
ня повязанi з будь-якими обчисленнями та iншими даними, якi
важко зберегти в памятi. Цi замiтки предявляються судовi та
особам, якi беруть участь у справi, i можуть бути приуднанi до
справи за ухвалою суду (ст. 183 ЦПК). Свiдок може давати по-
казання рiдною мовою, користуватися послугами перекладача
(ст, 9 ЦПК).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
ляду з цивiльноє справи орiунтуу суд на критичне ставлення до тих:
пояснень, якi представленi сторонами з метою обгрунтування i за-
хисту своєх прав та охоронюваних законом iнтересiв, i
Суд не може обгрунтувати своє висновки лише заявами сто-
рiн, не пiдкрiпленими нiякими обуктивними даними, i повиненi
запропонувати сторонам обгрунтувати своє твердження. Не тiль-
ки твердження сторiн, але й визнання фактiв, якими вони обгрун-
товують свою позицiю з справи, для суду не у обовязковими i
приймаються тiльки тодi, якщо немау сумнiву, що визнання
вiдповiдау обставинам справи. Тому наявнiсть одного лише по-
силання сторони на те, що єє твердження про факти, якi мають
значення для справи, не спростовано, не може розглядатися як|
доказ шуканого факту, i
Аналiзуючи пояснення сторiн, суд зясовуу предмет доказу-
вання в справi, визначау закон, яким потрiбно керуватися при ви-
рiшеннi справи, встановлюу коло необхiдних доказiв.
т два види пояснення сторiн: твердження i визнання. Сутнiсть
тверджень полягау в тому, що в них мiстяться вiдомостi про фак-
ти, якi згiдно iз законом повинна доказувати сторона як субукт
доказування. Сутнiсть же визнання в iншому. Визнання сторони
- це таке пояснення, що мiстить вiдомостi про факти, якi згiдно
iз законом повинна доказувати друга сторона.
На вiдмiну вiд пояснень сторiн про факти, якi вiдповiдають
єх процесуальнiй заiнтересованостi, а тому потребують обгрун-1
тування iншими засобами доказування, визнання фактiв, якими
iнша сторона обгрунтовуу своє вимоги або заперечення, якi су-,
i_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi_______201
Гiеречать єє процесуальнiй заiнтересованостi, може стати дос-
гатнiм, i, отже, удиним доказом шуканого факту, якщо, на думку
суду, визнання вiдповiдау дiйсним обставинам справи, не порушуу
будь-чиєх прав i законних iнтересiв i не зроблено пiд впливом об-
ману, насильства, погрози, помилки або з метою приховання iсти-
ни (ст. 40 ЦПК).
Визнання стороною факту звiльняу другу сторону вiд доказуван-
ня його, якщо суд визнау даний факт встановленим. Про прийнят-
тя судом визнання стороною факту повинна бути винесена ухвала.
Судове визнання стороною факту може бути як усним, так i
письмовим. Усна заява, як i всi пояснення осiб, якi беруть участь
у справi, обовязково вноситься до протоколу судового засiдан-
ня, письмове - прилучауться до справи.
Визнання факту, зроблене не в судовому засiданнi, не у дока-
зом. Будучи доказовим фактом, воно само потребуу доказуван-
ня, тобто обгрунтування iншими доказами.
Так, факт позасудового визнання вiдповiдачем батькiвства в
справi про встановлення батькiвства суд встановлюу на пiдставi
доказiв, якi з достовiрнiстю його пiдтверджують.
Особливе процесуальне значення мау визнання стороною
факту, для пiдтвердження якого допустимi лише певнi засоби
доказування - письмовi докази або нотарiальна форма угоди.
Недотримання передбаченоє законом форми угоди позбавляу
сторони права у випадку спору посилатися для пiдтвердження єє
здiйснення на показання свiдкiв.
Процесуальне значення визнання стороною факту звершен-
ня угоди без дотримання юридичноє форми полягау у тому, що
воно знiмау спiр сторiн у цiй частинi й робить можливим пiдтвер-
дження угоди будь-якими засобами доказування, у тому числi й
показаннями свiдкiв.
Згiдно iз ст. 40 ЦПК на доказування визнаного в судi факту
не поширюються правила, встановленi ст. 29 ЦПК, крiм ви-
падкiв, коли факт повинен бути стверджений нотарiально по-
свiдченим документом.
7. Показання свiдкiв
удин iз засобiв доказування в цивiльному процесi - по-
казання свiдкiв, тобто повiдомлення суду свiдком вiдомостей (фак-
тичних даних) про обставини, якi мають значення для справи.
202_________________Глава XV_________________
Свiдком може бути кожна особа, якiй вiдомi будь-якi обставi
що вiдносяться до справи (ст. 41 ЦПК). Свiдок зобовязаний зяi
тися до суду i дати правдивi показання про вiдомi йому обставиi
Як правило, свiдками викликаються громадяни, яким особи-
сто вiдомi будь-якi iстотнi для справи обставини. Особи, якi зна-
ють про цi обставини iз слiв iнших чи в результатi ознайомлення
з певним документом, при необхiдностi можуть також допитува-
тись як свiдки. Єх показання вважаються похiдними i дозволяюч
знайти первiснi докази. Коли ж свiдок не може назвати джерел
своєх вiдомостей, такi фактичнi данi не будуть доказами.
Згiдно iз ст. 42 ЦПК не можуть бути свiдками особи, не здатнi
через своє фiзичнi або психiчнi вади правильно сприймати обста-
вини, що мають значення для справи, або давати про них пра-
вильнi показання. Не можуть бути свiдками також представни-
ки по цивiльнiй справi або захисники в кримiнальнiй справi по
обставинах, якi стали єм вiдомi у звязку з виконанням обовязкiв ;
представника або захисника.
Особа, що просить про виклик свiдка, повинна зазначити
його прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце проживання та обстави- ]
ни, якi вiн може ствердити.
Якщо викликаний свiдок не зявиться в судове засiдання з
причин, визнаних судом неповноважними, його може бути пiдда-
но штрафу, а при неявцi за повторним викликом - примусово-
му приводу через органи внутрiшнiх справ. ,
За злiсне ухилення вiд явки до суду, вiдмову вiд свiдчень на ,
судi i за дачу завiдомо неправдивих показань свiдок пiдлягау кри-1
мiнальнiй вiдповiдальностi згiдно iз статтями 178 i 179 КК.
Закон встановлюу усну форму показань свiдкiв. Якщо зазна-
ченi вище свiдки зявляться у засiдання суду, який розглядау спра-
ву, єх слiд допитати.
Свiдкiв, якi постiйно проживають поза мiсцем знаходження
суду, що розглядау справу, i не можуть з поважних причин зя-
витись у судове засiдання, може допитати суд за мiсцем єх про-
живання за дорученням суду, який розглядау справу.
Свiдок може бути допитаний судом також за мiсцем його пе-
ребування, якщо вiн внаслiдок хвороби, старостi, iнвалiдностi або
з iнших поважних причин не може зявитися на виклик суду.
Допит свiдкiв за мiсцем єх проживання або перебування про-
вадиться з iнiцiативи суду, на прохання сторони або iнших осiб,
якi беруть участь у справi, чи самого свiдка (ст. 45 ЦПК).ии"
________Доказування та докази в цивiльному судочинствi______203
Крiм обовязку дати показання свiдок надiлений процесу-
альними правами. Свiдок, даючи показання, може користувач
тиея письмовими замiтками в тих випадках, коли його показан-
ня повязанi з будь-якими обчисленнями та iншими даними, якi
важко зберегти в памятi. Цi замiтки предявляються судовi та
особам, якi беруть участь у справi, i можуть бути приуднанi до
справи за ухвалою суду (ст. 183 ЦПК). Свiдок може давати по-
казання рiдною мовою, користуватися послугами перекладача
(ст, 9 ЦПК).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165