Крiм загальних правил закон мiстить вказiвки вiдносно особ-
ливостей резолютивноє частини рiшень по окремих категорiях
справ. Така вказiвка, наприклад, мiститься в ст. 203 ЦПК вiднос-
но рiшень по справах про розiрвання шлюбу. У резолютивнiй
частинi рiшення по справi про розiрвання шлюбу, говориться в
Ч. 6 цiує статтi, суд, <крiм того, повинен визначити, при кому з
Подружжя, що розлучауться, i хто з дiтей залишауться, а також з
кого з батькiв i в якому розмiрi стягуються кошти на утримання
дiтей; встановити порядок подiлу майна в натурi або в частково-
му вiдношеннi мiж подружжям, що розлучауться; визначити суму
в передбачених законодавством про державне мито розмiрах, яка
пiдлягау сплатi подружжям (одним з подружжя або обома) при
реустрацiє розiрвання шлюбу. ;.
Постанови суду першоє iнстанцiє 299
Закон не передбачау включення до резолютивноє частини
рiшення висновкiв з питань, не повязаних з вирiшенням справи
по сутi. Тому в нiй неприпустимо вирiшувати питання про видi-
лення частини вимог в самостiйне провадження або закриття
; провадження по них, залишення позову без розгляду тощо. Вис-
, новки з таких питань викладаються у формi ухвал (ст. 232 ЦПК),
i якi постановляються у виглядi самостiйного процесуального
документа i можуть постановлятися одночасно з рiшенням.
i Незважаючи на вiдмiнностi, якi iснують у порядку розгляду
справ по окремих видах проваджень (позовному, окремому i та-
кому, що виникау з адмiнiстративно-правових вiдносин), ЦПК
передбачау для всiх удину форму вирiшення справи по сутi шля-
хом постановлення рiшення. В звязку з цим, пiдкреслено в п. 9
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни <Про судове рi-
i шення>, вимоги ст. 203 ЦПК вiдносно порядку викладення рi-
шення у обовязковими для всiх видiв провадження.
Судове рiшення постановляуться в остаточнiй формi в тому
ж судовому засiданнi. У виняткових випадках по особливо склад-
них справах складання мотивованого рiшення може бути вiдкла-
1 дено на строк не бiльше трьох днiв, але резолютивну частину
рiшення суд повинен оголосити в тому ж засiданнi, в якому закiн-
чено розгляд справи. Одночасно суд оголошуу день, в який осо-
би, якi брали участь у справi, можуть ознайомитись з мотиво-
ваним рiшенням. Оголошена резолютивна частина рiшення
пiдписууться всiм складом суду або суддею при одноособовому
розглядi справи i приуднууться до справи (ч. 4 ст. 209 ЦПК).
4. Усунення недолiкiв рiшення судом,
який його постановив
Ко>;
зжне рiшення повинно вiдповiдати вимогам, якi до ньо-
го предявляються. При порушеннi вимог суд, який постановив
рiшення, як правило, не вправi сам скасувати або змiнити його
(ст. 213 ЦПК). Допущенi недолiки виправляються вищестоящим
судом. Але деякi з них, повязанi з неповнотою, неяснiстю i неточ-
нiстю судового рiшення, можуть виправлятись тим судом, який
постановив це рiшення, шляхом постановлення додаткового рi-
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та ци
вiльних справах// Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
.№1.С.414.
300 Глава XX
шення (ст. 214 ЦПК), його розяснення (ст. 215 ЦПК), а також
виправлення описок i явних арифметичних помилок (ст. 213 ЦПК).
Додаткове рiшення - це такий акт правосуддя, яким усува-
ються недолiки судового рiшення, повязанi з порушенням вимог
його повноти.
Згiдно iз ст. 214 ЦПК додаткове рiшення постановляуться
тодi, коли суд не вирiшив усi заявленi вимоги у справi або не;
розвязав окремi процесуальнi питання.
Додаткове рiшення постановляуться у випадках: i
1) якщо вiдносно якоє-небудь позовноє вимоги, з приводу якоє;
сторони подавали докази i давали пояснення, не постановлено
рiшення; 2) якщо суд, розвязавши питання про право, не зазна-|
чив точного розмiру присудженого стягнення або дiє, якi треба i
виконати; 3) якщо суд не вказав про негайне виконання рiшення
у випадках, передбачених ст. 217 ЦПК; 4) якщо судом не вирiше-
но питання про судовi витрати.
На практицi iнколи суди постановляють додаткове рiшення;
коли для цього немау пiдстав. Так, наприклад, у травнi 1991 р;
Свiський лiсгоспзаг Сумськоє областi предявив позов до Б. про
зобовязання передати проданий жилий будинок. У позовi зазна-
чалось, що 26 вересня 1990 р. мiж сторонами було укладено до-
говiр купiвлi-продажу будинку, ця угода була нотарiально офор-
млена. Вiдповiдач не звiльняу i не передау позивачу проданого
будинку. Посилаючись на такi обставини, позивач просив позов
задовольнити. Р., якому позивач надавав спiрний будинок для
проживання, предявив позов до Б. про виселення.
По цiй справi Ямпiльським районним судом було постанов-
лене рiшення i додаткове рiшення про виселення вiдповiдачiв з
жилого будинку.
Скасовуючи всi рiшення по справi, президiя Сумського облас-
ного суду вказала на таке.
Вiдповiдно до п. 1 ст. 214 ЦПК додаткове до винесеного рiшен-)
ня суд може постановити за умови, якщо вiдносно якоє-небудь3
позовноє вимоги сторони подавали докази i давали пояснення.
З матерiалiв справи вбачауться, що Р. з приводу свого позову
про виселення вiдповiдачiв пояснень в судовому засiданнi на да-
вав (як i не робили цього вiдповiдачi), докази стосовно цього по-
зову судом не дослiджувались, не зясовано, чи вправi Р. предявити
такий позов.
Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах// Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 3. С. 239-241. ;
Постанови суду першоє iнстанцiє
ЗОЄ
Питання про постановлення додаткового рiшення може бути
порушене особами, якi беруть участь у справi, чи з власноє iнiцiа-
тиви суду протягом десяти днiв з дня постановлення рiшення. Цей
строк може бути поновлений, коли суд визнау причину пропус-
ку його поважною за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК.
Суд постановляу додаткове рiшення пiсля розгляду питання
в судовому засiданнi з викликом сторiн.
Додаткове рiшення може бути оскаржене в касацiйному по-
рядку протягом десяти днiв з дня його постановлення.
Якщо на рiшення подана касацiйна скарга (подання) i поряд
з цим порушено питання про постановлення додаткового рiшен-
ня, суд повинен спочатку вирiшити питання про додаткове рiшен-
ня, а потiм направити справу для розгляду в касацiйнiй iнстанцiє.
На ухвалу суду про вiдмову постановити додаткове рiшен-
ня може бути подана скарга або внесено окреме подання. Крiм
додаткового рiшення суд може усунути недолiки i шляхом його
розяснення.
Розяснення судового рiшення - це уточнення i бiльш ясний
виклад дiйсного змiсту рiшення. Згiдно iз ст. 215 ЦПК пiдставою
розяснення рiшення у його неяснiсть.
Неясним у рiшення, в якому не вказано повну або правиль-
ну назву сторони чи третьоє особи. Рiшення потребуу розяснен-
ня i тодi, коли виникають новi обставини, якi не мають впливу на
його суть, але чинять опiр його виконанню (правонаступництво,
змiна розмiру присуджених алiментiв, стягнення на двох чи бiльше
дiтей пiсля досягнення одним з них повнолiття, змiна особи, яка
повинна отримувати алiменти, тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165