Виключна пiдвiдомчiсть - це така пiдвiдомчiсть, коли закон
вiдносить вирiшення певноє категорiє справ до ведення виключ-
но будь-якого юрисдикцiйного органу. Наприклад, згiдно iз
ст. 24 ЦПК бiльшiсть спорiв, що виникають з цивiльних, сiмей-
них, трудових i кооперативних правовiдносин, пiдвiдомчi суду.
Враховуючи дiю ст. 124 Конституцiє Украєни, видiлення вик-
лючноє пiдвiдомчостi мау практичне значення тiльки для судовоє
форми захисту, оскiльки судам пiдвiдомчi всi спори, повязанi з
захистом прав i свобод громадян.
Нарештi, видiляуться пiдвiдомчiсть кiлькох звязаних мiж со-
бою вимог, як окремий рiзновид пiдвiдомчостi. У статтi 26 ЦПК,
яка передбачау цей вид пiдвiдомчостi, вказано, що при обуднанi
кiлькох звязаних мiж собою вимог, з яких однi пiдвiдомчi суду,
а iншi - арбiтражному суду, всi вимоги пiдлягають розглядовi
Див.: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 листопада
1996р. № 19 <Про застосування Конституцiє Украєни при здiйсненнi правосуддя> //
Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1998. № 1. <3ь 224т325;;
Пiдвiдомчiсть цивiльних справ____159
|В судi. Це правило застосовууться на практицi, оскiльки сьогоднi
|арбiтражнi суди не належать до судiв загальноє юрисдикцiє i фун-
[ кцiонують як самостiйнi субукти судовоє влади, i;
2. Пiдвiдомчiсть позовних справ суду
i цивiльне процесуальне законодавство сформулювало
загальнi правила пiдвiдомчостi суду позовних справ i окремi ви-
нятки з них. Згiдно iз ч. 1 п. 1 ст. 24 ЦПК судам пiдвiдомчi спра-
ви по спорах, що виникають з цивiльних, сiмейних, трудових i
кооперативних правовiдносин, якщо хоча б однiую з сторiн у
спорi у громадянин, за винятком випадкiв, коли вирiшення та
ких спорiв вiднесено законом до вiдання iнших органiв. iз змiсту
цiує статтi випливау, що судам пiдвiдомчi справи по спорах про
право. Справи, де вiдсутнiй спiр про право, законодавець вик-
лючау iз судовоє пiдвiдомчостi чи встановлюу спрощений поря-
док єх розгляду. Наприклад, до ведення органiв РАГС вiднесенi
справи про розiрвання шлюбу при взаумнiй згодi подружжя
(ст. 41 КпШС).
Деякi вченi вважають, що для вирiшення питання про пiд-
вiдомчiсть наявнiсть спору про право не обовязкова. Уявляуть-
ся, що ця думка суперечить чинному законодавству, оскiльки
звернення до суду за захистом свiдчить про наявнiсть спору про
право цивiльне. В статтi 24 ЦПК пiдкреслено, що суду пiдвiдомчi
справи по спорах. Таким чином, критерiум визначення пiдвiдом-
чостi суду позовних справ у наявнiсть спору про право.
Спори про право можуть бути найрiзноманiтнiшими. Так, по-
зивач може наполягати на наявностi мiж ним i вiдповiдачем певних
правовiдносин, а вiдповiдач - заперечувати це або, навпаки, пози-
вач - заперечувати наявнiсть мiж ними конкретних правовiдносин,
а вiдповiдач - наполягати на єх iснуваннi. Спiр може мати також
iнший характер, стосуватися змiн чи припинення правовiдносин.
У широкому розумiннi спору про право (в матерiально-пра-
вовому та процесуальному значеннi) вiн не може бути критерiум,
що визначау судову пiдвiдомчiсть, оскiльки в такому розумiннi
спори про право пiдвiдомчi й iншим органам цивiльноє юрис-
дикцiє (наприклад КТС, товариському чи арбiтражному суду).
Наявнiсть спору про право слiд розглядати як одну з ознак,
яка характеризуу судову пiдвiдомчiсть i дозволяу розподiлити
судовi справи за видами цивiльного судочинства.
160 ГлаваХШ
В процесуальнiй науцi в такiй площинi це питання не дослiд,
жувалося, хоча до такого висновку вченi приходили при дослiд-
женнi проблеми пiдвiдомчостi. Так, В. В. Новицька при дослiд-1
женнi питання пiдвiдомчостi суду житлових справ видiляу чотири
загальних критерiє пiдвiдомчостi, один з яких- наявнiсть спору
про право, а потiм робить висновок, що спiр про право у ознакою,
котра визначау пiдвiдомчiсть суду тiльки позовних справ.
Цей висновок пiдтверджууться i чинним процесуальним за-;
конодавством. Згiдно iз ст. 24 ЦПК спiр про право характерний:
тiльки для позовних справ та справ, що виникають з адмiнiстра-
тивно-правових вiдносин. У справах окремого провадження не-;
мау спору про право. В звязку з цим не можна говорити про те,
що спiр про право у загальним критерiум пiдвiдомчостi цивiль-
них справ.
Таким чином, правовий спiр у ознакою, котра характеризуу
судову пiдвiдомчiсть позовних справ. Крiм цього, з правовим спо-
ром повязано i виникнення цивiльноє справи, остiльки цей термiн
вживауться в процесуальному кодексi не тiльки по вiдношенню до
позовного провадження та провадження у справах, що виникають
з адмiнiстративно-правових вiдносин, але i в справах окремого про-
вадження, де, навпаки, спiр про право цивiльне вiдсутнiй.
У статтi 24 ЦПК, де сформульованi критерiє пiдвiдомчостi
суду позовних вимог, не значаться спори, котрi випливають iз зе-
мельних правовiдносин. Хоча Земельний кодекс iстотно пiдсилив
значення судовоє форми захисту права на землю, пiдняв його
роль у забезпеченнi стабiльностi земельних вiдносин, але остаточ-
но питання про пiдвiдомчiсть спорiв, що випливають iз земель-
них правовiдносин, не вирiшив.
У наш час норми про пiдвiдомчiсть земельних спорiв мiстять-
ся в Земельному кодексi. Виходячи з правовоє природи тих чи
iнших видiв земельних вiдносин, можна видiлити двi групи зе-
мельних спорiв: спори, що виникають мiж рiвноправними учас-
никами земельних вiдносин - землеволодарями i покровителя-
ми, iншими органiзацiями i громадянами в процесi здiйснення
правомочностi по володiнню, користуванню i розпорядженню
землею, та спори, що виникають при встановленнi, змiнах i при-
пиненнi актами Рад народних депутатiв та iнших органiв, що
Див.: Новицкая В. В. Проблеми подведомственности жилищньєх дел суду /
/ Актуальнне проблеми защитьi субьективньєх прав граждан й организаций. М.,
1985. С. 63-64.
Пiдвiдомчiсть цивiльних справ 161
здiйснюють владнi функцiє по розпорядженню земельними ресур-
сами, прав на землю.
Складнiсть у визначеннi пiдвiдомчостi суду земельних спорiв
зумовлена тим, що друга група цих спорiв iснуу в тiсному звяз-
ку з адмiнiстративно-правовими вiдносинами. В цьому випадку
слiд виходити з того, що коли управлiнськi дiє порушують зе-
мельнi права, якi вже у, або чинять опiр єх реалiзацiє, то спори,
котрi виникають в звязку з цим, пiдвiдомчi суду. Такоє позицiє
дотримууться i Верховний Суд Украєни.
Так, розяснюючи положення статей 8, 124 Конституцiє Ук-
раєни, статей 5, 17, 26, 27, 287, 31,42, 43, 44, 51, 103,104,105,107,
112, 114, 116 Земельного кодексу, ст. 5 Закону Украєни <Про се-
лянське (фермерське) господарство>, Верховний Суд Украєни в
п. 2 постанови вiд 25 грудня 1996 р. № 13 <Про практику засто-
сування судами земельного законодавства при розглядi цивiль-
них справ> перерахував практично всi пiдвiдомчi суду можливi
спори, якi можуть виникнути iз земельних правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165