Одним з окремих ви-
392 Глава XXIII
падкiв незаконностi судового рiшення з мотиву незастосування
належного матерiального закону у вирiшення справи на пiдставi
аналогiє закону або аналогiє права при обставинах, коли у норма
що регулюу данi спiрнi правовiдносини. Але слiд мати на увазi, що
вiдсутнiсть посилання у мотивувальнiй частинi рiшення на норму
матерiального права ще не означау, що суд не застосував закон,
який пiддягау застосуванню. Частiше за все це свiдчить про про-
цесуальну недбалiсть суду, а не про незаконнiсть рiшення.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, по-друге, може полягати у тому, що суд першоє iнстанцiє
при винесеннi рiшення застосував закон, який не треба було зас-
тосовувати (п. 2 ст. 33 ЦПК). З даним порушенням суд касацiйноє
iнстанцiє мау справу тодi, коли суд першоє iнстанцiє своу рiшення
грунтуу на скасованому законi або на законi, який ще не набрав
чинностi, тобто всупереч правилам про дiю норм права в часi.
Незаконним рiшення може бути i у випадках недотримання судом
першоє iнстанцiє правил про межi дiє закону у просторi. Якщо су-
дове рiшення грунтууться на пiдзаконних або локальних норматив-
них актах, якi протирiчать законовi, то воно теж у незаконним.
Однак частiше за все зустрiчаються випадки незаконностi
судових рiшень внаслiдок неправильноє юридичноє квалiфiкацiє i
спiрних матерiальних правовiдносин. Вона зводиться до того, |
що: 1) при постановленнi рiшення суд першоє iнстанцiє правиль- \
но визначив галузь матерiального права, але допустив помилку!
у виборi норми права, яка регулюу спiрне правовiдношення;
2) суд правильно визначив галузь матерiального права, але зас-
тосував норму права з iншоє галузi права, яка не пiдходить до да-
ного випадку; 3) суд неправильно визначив галузь матерiально-
го права, а тому i квалiфiкацiя правовiдносин у невiрною.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, нарештi, може полягати i в неправильному тлумаченнi
матерiального закону (п. З ст. 313 ЦПК). У данному разi йдеться
про застосування належних норм права, але помилкове усвiдом-
лення судом смислу закону тягне неправильне його застосування.
Неправильний висновок суду про права та обовязки сторiн може
бути через недодержання правил про способи тлумачення (iсто-
ричний, систематичний тощо). Але частiше за все помилки в су-
довiй практицi мають мiсце при тлумаченнi норм права за обся-
гом єх дiє, коли суди тлумачать i застосовують єх або необгрунто-
вано поширено, або, навпаки, необгрунтовано обмежено.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
Порушення або неправильне застосування норм процесуаль-
ного права, як i порушення або неправильне застосування норм
i iтерiального права, також може бути пiдставою для скасування
удових рiшень, оскiльки при розглядi та вирiшеннi цивiльних
прав суди повиннi додержуватись цивiльноє процесуальноє фор-
ми - визначеного нормами процесуального права порядку судо-
чинства, який забезпечуу режим законностi у цивiльному процесi,
i,i хист порушених або оспорюваних прав громадян та органiзацiй.
Вплив порушень або неправильного застосування норм ма-
Срiального i норм процесуального права на суть рiшення рiзний.
Порушення або неправильне застосування норм матерiального
iрава завжди тягне за собою не тiльки незаконнiсть, але й нео-
iГрунтованiсть рiшення, а отже i його скасування. Що стосууть-
Н наслiдкiв порушення або неправильного застосування норм
(iроцесуального права, то процесуальний закон ставиться до
|iчних процесуальних порушень по-рiзному (ст. 314 ЦПК).
Г Порушення або неправильне застосування норм процесуально-
го права у пiдставою до скасування рiшення лише при умовi, якщо
| це порушення призвело або могло призвести до неправильного
вирiшення справи (ч. 1 ст. 314 ЦПК). Як видно, одна група проце-
суальних порушень тягне скасування рiшення лише тодi, коли вони
| iiтотно вплинули або могли вплинути на судове рiшення. Проце-
С уальний закон надiляу суд касацiйноє iнстанцiє правом оцiнити, чи
иилинуло або чи могло вплинути дане процесуальне порушення
гуду першоє iнстанцiє на правильнiсть вирiшення справи. Наприк-
iiiiд, порушення правил про пiдсуднiсть призводить до скасування
судового рiшення лише тодi, коли внаслiдок даного порушення ви-
несено неправильне рiшення або порушенi процесуальнi права осiб,
якi брали участь у справi, щодо особистоє участi в розглядi справи.
, До iншоє групи процесуальних порушень закон ставиться
цiлком певно, визнаючи єх безумовними пiдставами для скасуван-
ня судового рiшення. До цих порушень належать, перш за все,
розгляд справи неправомочним складом суду (п. 1 ст. 314 ЦПК).
[ 1 iсправомочним склад суду буде, якщо: 1) порушенi вимоги ст. 16
|iЩК про склад суду першоє iнстанцiє; 2) суддi призначенi з по-
єушенням встановленого порядку; 3) суддя бере участь у ново-
му розглядi справи по першiй iнстанцiє в разi скасування рiшен-
iй, постановленого з його участю (ч. 1 ст. 21 ЦПК); 4) суддя, який
5рав участь у розглядi справи в касацiйному порядку або в по-
рядку нагляду, брав участь у розглядi тiує ж справи по першiй
394 Глава ХХШ
iнстанцiє (чч. 2 i 3 ст. 21 ЦПК); 5) порушенi правила статей 18-20
ЦПК про вiдводи та самовiдводи. ;!
Пункт 2 ст. 314 ЦПК як безумовну пiдставу до скасуванн
рiшення розцiнюу розгляд справи з порушенням правил ст. 210 ЦПКi
про таумницю нарадчоє кiмнати. Порушення правил про мовуу якоєй|
ведеться судочинство (ст. 9 ЦПК), також тягне безумовне скасуванУЄ
ня рiшення (п. З стi 314 ЦПК). Вiдсутнiсть пiдййсу будь-якого з|
суддiв у рiшеннi або наявнiсть пiдпису суддi, який не зазначенийщ
рiшеннi, позбавляу данерииенйя якостi є процесуального докумен-
та, i акта правосуддя. Тому i такерiшення повинйо скасовуватйс
Аналогiчно ставиться закой iдоти випадкiв, коли рiшення пост
новлено не тими суддями, якi входили до складу суду, що розгл
дав справу (п. 5 ст. 314 ЦПК). Дане процесуальне порушення зус
рiчауться у судовiй практицi частiше за все тодi, коли згiдно iз ст. 21
ЦПК складання мотивованого рiшення суд вiдкладав.
Згiдно iз ст. 314 ЦПК рiшення суду першоє iнстанцiє пiдляга
безумовному скасуванню, якщо у справi вiдсутнiй протокол су|
дового засiдання або вiн не пiдписаний головуючим i секретарем
судового засiдання; якщо справу в судi першоє iнстанцiє розгля|
нуто у вiдсутностi будь-якоє з осiб, якi берутьучасть у справi, щ
повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, тобто порушеє
субуктивнi права цих осiб по участi у справi, рiшення також пс
винно скасовуватися. i, нарештi, безумовною пiдставою до ска
сування навiть правильного по сутi рiшення суду першоєiнстанi
у тi випадки, коли суд вирiшив питання про права i обовязi
осiб, якi не були притягнутi до участi в справi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
392 Глава XXIII
падкiв незаконностi судового рiшення з мотиву незастосування
належного матерiального закону у вирiшення справи на пiдставi
аналогiє закону або аналогiє права при обставинах, коли у норма
що регулюу данi спiрнi правовiдносини. Але слiд мати на увазi, що
вiдсутнiсть посилання у мотивувальнiй частинi рiшення на норму
матерiального права ще не означау, що суд не застосував закон,
який пiддягау застосуванню. Частiше за все це свiдчить про про-
цесуальну недбалiсть суду, а не про незаконнiсть рiшення.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, по-друге, може полягати у тому, що суд першоє iнстанцiє
при винесеннi рiшення застосував закон, який не треба було зас-
тосовувати (п. 2 ст. 33 ЦПК). З даним порушенням суд касацiйноє
iнстанцiє мау справу тодi, коли суд першоє iнстанцiє своу рiшення
грунтуу на скасованому законi або на законi, який ще не набрав
чинностi, тобто всупереч правилам про дiю норм права в часi.
Незаконним рiшення може бути i у випадках недотримання судом
першоє iнстанцiє правил про межi дiє закону у просторi. Якщо су-
дове рiшення грунтууться на пiдзаконних або локальних норматив-
них актах, якi протирiчать законовi, то воно теж у незаконним.
Однак частiше за все зустрiчаються випадки незаконностi
судових рiшень внаслiдок неправильноє юридичноє квалiфiкацiє i
спiрних матерiальних правовiдносин. Вона зводиться до того, |
що: 1) при постановленнi рiшення суд першоє iнстанцiє правиль- \
но визначив галузь матерiального права, але допустив помилку!
у виборi норми права, яка регулюу спiрне правовiдношення;
2) суд правильно визначив галузь матерiального права, але зас-
тосував норму права з iншоє галузi права, яка не пiдходить до да-
ного випадку; 3) суд неправильно визначив галузь матерiально-
го права, а тому i квалiфiкацiя правовiдносин у невiрною.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, нарештi, може полягати i в неправильному тлумаченнi
матерiального закону (п. З ст. 313 ЦПК). У данному разi йдеться
про застосування належних норм права, але помилкове усвiдом-
лення судом смислу закону тягне неправильне його застосування.
Неправильний висновок суду про права та обовязки сторiн може
бути через недодержання правил про способи тлумачення (iсто-
ричний, систематичний тощо). Але частiше за все помилки в су-
довiй практицi мають мiсце при тлумаченнi норм права за обся-
гом єх дiє, коли суди тлумачать i застосовують єх або необгрунто-
вано поширено, або, навпаки, необгрунтовано обмежено.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
Порушення або неправильне застосування норм процесуаль-
ного права, як i порушення або неправильне застосування норм
i iтерiального права, також може бути пiдставою для скасування
удових рiшень, оскiльки при розглядi та вирiшеннi цивiльних
прав суди повиннi додержуватись цивiльноє процесуальноє фор-
ми - визначеного нормами процесуального права порядку судо-
чинства, який забезпечуу режим законностi у цивiльному процесi,
i,i хист порушених або оспорюваних прав громадян та органiзацiй.
Вплив порушень або неправильного застосування норм ма-
Срiального i норм процесуального права на суть рiшення рiзний.
Порушення або неправильне застосування норм матерiального
iрава завжди тягне за собою не тiльки незаконнiсть, але й нео-
iГрунтованiсть рiшення, а отже i його скасування. Що стосууть-
Н наслiдкiв порушення або неправильного застосування норм
(iроцесуального права, то процесуальний закон ставиться до
|iчних процесуальних порушень по-рiзному (ст. 314 ЦПК).
Г Порушення або неправильне застосування норм процесуально-
го права у пiдставою до скасування рiшення лише при умовi, якщо
| це порушення призвело або могло призвести до неправильного
вирiшення справи (ч. 1 ст. 314 ЦПК). Як видно, одна група проце-
суальних порушень тягне скасування рiшення лише тодi, коли вони
| iiтотно вплинули або могли вплинути на судове рiшення. Проце-
С уальний закон надiляу суд касацiйноє iнстанцiє правом оцiнити, чи
иилинуло або чи могло вплинути дане процесуальне порушення
гуду першоє iнстанцiє на правильнiсть вирiшення справи. Наприк-
iiiiд, порушення правил про пiдсуднiсть призводить до скасування
судового рiшення лише тодi, коли внаслiдок даного порушення ви-
несено неправильне рiшення або порушенi процесуальнi права осiб,
якi брали участь у справi, щодо особистоє участi в розглядi справи.
, До iншоє групи процесуальних порушень закон ставиться
цiлком певно, визнаючи єх безумовними пiдставами для скасуван-
ня судового рiшення. До цих порушень належать, перш за все,
розгляд справи неправомочним складом суду (п. 1 ст. 314 ЦПК).
[ 1 iсправомочним склад суду буде, якщо: 1) порушенi вимоги ст. 16
|iЩК про склад суду першоє iнстанцiє; 2) суддi призначенi з по-
єушенням встановленого порядку; 3) суддя бере участь у ново-
му розглядi справи по першiй iнстанцiє в разi скасування рiшен-
iй, постановленого з його участю (ч. 1 ст. 21 ЦПК); 4) суддя, який
5рав участь у розглядi справи в касацiйному порядку або в по-
рядку нагляду, брав участь у розглядi тiує ж справи по першiй
394 Глава ХХШ
iнстанцiє (чч. 2 i 3 ст. 21 ЦПК); 5) порушенi правила статей 18-20
ЦПК про вiдводи та самовiдводи. ;!
Пункт 2 ст. 314 ЦПК як безумовну пiдставу до скасуванн
рiшення розцiнюу розгляд справи з порушенням правил ст. 210 ЦПКi
про таумницю нарадчоє кiмнати. Порушення правил про мовуу якоєй|
ведеться судочинство (ст. 9 ЦПК), також тягне безумовне скасуванУЄ
ня рiшення (п. З стi 314 ЦПК). Вiдсутнiсть пiдййсу будь-якого з|
суддiв у рiшеннi або наявнiсть пiдпису суддi, який не зазначенийщ
рiшеннi, позбавляу данерииенйя якостi є процесуального докумен-
та, i акта правосуддя. Тому i такерiшення повинйо скасовуватйс
Аналогiчно ставиться закой iдоти випадкiв, коли рiшення пост
новлено не тими суддями, якi входили до складу суду, що розгл
дав справу (п. 5 ст. 314 ЦПК). Дане процесуальне порушення зус
рiчауться у судовiй практицi частiше за все тодi, коли згiдно iз ст. 21
ЦПК складання мотивованого рiшення суд вiдкладав.
Згiдно iз ст. 314 ЦПК рiшення суду першоє iнстанцiє пiдляга
безумовному скасуванню, якщо у справi вiдсутнiй протокол су|
дового засiдання або вiн не пiдписаний головуючим i секретарем
судового засiдання; якщо справу в судi першоє iнстанцiє розгля|
нуто у вiдсутностi будь-якоє з осiб, якi берутьучасть у справi, щ
повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, тобто порушеє
субуктивнi права цих осiб по участi у справi, рiшення також пс
винно скасовуватися. i, нарештi, безумовною пiдставою до ска
сування навiть правильного по сутi рiшення суду першоєiнстанi
у тi випадки, коли суд вирiшив питання про права i обовязi
осiб, якi не були притягнутi до участi в справi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165