Заявляючи самостiйнi вимоги на предмет спору, вони тим самим
заявляють про наявнiсть у них самостiйних прав, вiдмiнних та не-
залежних вiд прав сторiн. Тому вступ у справу третьоє особи, яка
заявляу самостiйнi вимоги, не тягне процесуальноє спiвучастi на
позивачевiй сторонi. Третя особа посiдау автономне процесуаль-
не становище поряд з позивачем, а тому iнтереси третьоє особи i
первiсних сторiн протилежнi й виключають один одного.
При вступi в справу третьоє особи, яка заявляу самостiйнi ви-
моги на предмет спору, суд розглядау спiльно двi вимоги (пози-
вача та третьоє особи), хоча цi вимоги могли б бути розглянутi i
в окремих провадженнях. Причому обовязковою умовою спiль-
ного розгляду вимог позивача та третьоє особи, як випливау iз
ст. 107 ЦПК, у удиний предмет спору. Цю умову необхiдно вра-
ховувати для правильного вирiшення питання про можливiсть
прийняття заяви у третьоє особи та єє вступ у процес.
На думку Д. М. Чечота, предмет спору - це не тiльки мате-
рiальний обукт, з приводу якого виник спiр мiж позивачем та
вiдповiдачем, але й правовiдносини, з яких виник спiр. Т. Е. Або-
ва вважау, що предметом спору можуть бути й обовязки з приво-
ду володiння, користування, розпорядження майном, особисти-
ми немайновими благами, виконання робiт, надання послуг, дiй,
що виникають з договорiв купiвлi-продажу, дарування тощо2.
Уявляуться, що предметом спору про право цивiльне завж-
ди виступають спiрнi матерiальнi правовiдносини, а не обукти
Див.: ЧечотД. М. Участники гражданского процесса. М., 1960. С. 100.
2 Див.: Курссоветского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1. С. 264.
88 Глава VI
цивiльних справ. Цей висновок випливау iз ст. 24 ЦПК, вiдповi-
дно до якоє суд розглядау справи по спорах, що виникають з ци-
вiльних, сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Вирiшуючи спори, суд встановлюу наявнiсть чи вiдсутнiсть
вiдповiдних правовiдносин i робить висновки про права та обовяз-
ки сторiн. Оскiльки третя особа заявляу самостiйнi вимоги на пред-
мет спору сторiн, то, природньо, вона, як i самi сторони, заiнтере-
сована при розглядi та вирiшеннi справи в установленнi наявностi
чи вiдсутностi вiдповiдних правовiдносин i вирiшеннi справи по сутi.
Отже, основою участi третiх осiб у справах, якi вже перебу-
вають у провадженнi суду, у наявнiсть у них самостiйних вимог
на предмет спору, а також характер, що виключау єх юридичну
заiнтересованiсть i з позивачем, i з вiдповiдачем. Цей висновок
мау практичне значення для правильного вирiшення судом (суд-
дею) питання про допуск третьоє особи до участi в справi.
Якщо третя особа предявляу вимоги до позивача чи до вiдпо-
вiдача або до обох сторiн, однак цi вимоги не направленi на пред-
метспору мiж сторонами, що знаходиться на розглядi суду, в до-
, пуску до участi в справi третiй особi необхiдно вiдмовити. Неви-
конання цього положення призвело б до вступу в цивiльну справу
особи, яка не мау вiдношення до предмета спору i не мау юридич-
ноє заiнтересованостi в данiй справi.
Наприклад, був би явною помилкою в спорi про виселення
наймача через неможливiсть спiльного проживання в будинку,
що належить на правi особистоє власностi, допуск до участi в
справi як третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимоги на пред-
мет спору, iншого наймача, що просить вiдшкодувати збиток,
нанесений майну вiдповiдачем; чи допуск до участi в справi про
вiдiбрання дитини як третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимо-
ги на предмет спору, особи, що не мау правових пiдстав на єє ви-
ховання, тобто юридичне не заiнтересованоє.
У статтi 107 ЦПК передбачено, що третi особи, якi заявляють
самостiйнi вимоги, можуть вступити в справу, подавши позов до
однiує або до двох сторiн. Вони користуються усiма правами i
несуть усi обовязки позивача. Отже, формою вступу третьоє
особи в справу у звернення до суду з позовною заявою. Тому
норми, якi регулюють порядок подання позовноє заяви та прий-
няття заяв у цивiльних справах (статтi 136-139 ЦПК) повиннi за-
стосовуватися й при вирiшеннi питання про прийняття заяви вiд
третьоє особи, у
Третi особи в цивiльному судочинствi 89
- Так, позовна заява третьоє особи, яка заявляу самостiйнi ви-
моги, повинна за змiстом i формою вiдповiдати закону (ст. 137
ЦПК). Третя особа повинна подати позовну заяву з копiями
вiдповiдно до кiлькостi вiдповiдачiв. Суддя мау право залежно вiд
складностi та характеру справи затребувати вiд третьоє особи
копiє всiх доданих до позовноє заяви документiв вiдповiдно до
кiлькостi вiдповiдачiв (ст. 138 ЦПК). Позовна заява третьоє осо-
би, яка заявляу самостiйнi вимоги на предмет спору, як i заява
позивача у справi, оплачууться державним митом.
Перелiченi вимоги закону у необхiдною умовою дотриман-
ня порядку вступу третьоє особи в справу.
В процесуальнiй лiтературi ставиться рiдко, а вирiшууться
неоднаково питання про процесуальнi наслiдки недотримання
вимог закону про порядок подання позовноє заяви третьоє осо-
би про вступ у справу, хоча це питання мау принципове практич-
не значення, а його правильне вирiшення гарантуу третiй особi
право на судовий захист.
Чинне законодавство це питання прямо не регулюу, однак
вказiвка в ст. 107 ЦПК на форму вступу в справу третьоє особи,
яка заявляу самостiйнi вимоги на предмет спору, дозволяу зро-
бити висновок про те, що при вирiшеннi питання про допуск
третьоє особи в справу повинен застосовуватися або iнститут
залишення заяви без руху (ст. 139 ЦПК), або iнститут вiдмови в
прийняттi заяви (ст. 136 ЦПК).
Однак слiд пiдкреслити, що процесуальне законодавство в цiй
частинi потребуу вдосконалення у звязку з тим, що стосовно
третiх осiб iнститути залишення заяви без руху й вiдмови в прий-
няттi заяви в достатнiй мiрi не узгодженi.
Якщо позовна заява третьоє особи не вiдповiдау вимогам за-
кону чи не оплачена державним митом, то у пiдстави ставити пи-
тання про залишення заяви без руху (ст. 139 ЦПК). Разом з тим
слiд мати на увазi, що третi особи вступають в уже розпочатий
процес iншими особами i розгляд мiж ними спору не можна ста-
вити в повну залежнiсть вiд виправлення недолiкiв позовноє зая-
ви третьоє особи. Тому застосування iнституту залишення заяви
без руху i надання третiй особi строку для виправлення недолiкiв
у заявi чи сплатi державного мита процесуальне виправдано,
якщо цей строк не перебiльшуу строку розгляду цивiльних справ
(ст. 148 ЦПК). Якщо заява третьоє особи про вступ у справу по-
дана в судовому засiданнi, однак не вiдповiдау вимогам закону
:-.-"iЄ.Гi,
90 Глава VI
чи не оплачена державним митом i немау можливостi вiдкласти
розгляд справи на пiдставах, передбачених ст. 176 ЦПК, то роз-
гляд спору мiж первiсними сторонами ставити в залежнiсть вiд
виправлення недолiкiв позовноє заяви третьоє особи, яка заявляу
самостiйнi вимоги, та вiдкладати розгляд справи не можна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165