Е29. Забороняється в робочий час:
а) відволікати педагогічних працівників від їх безпо-
середніх обов'язків для участі в різних господарських ро-
ботах, заходах, не пов'язаних з навчальним процесом;
б) відволікання працівників закладу освіти від виконан-
ня професійних обов'язків, а також учнів, студентів, кур-
сантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів,
докторантів за рахунок навчального часу на роботу і
здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання,
забороняється, за винятком випадків, передбачених чинним
законодавством.
VI. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ
30. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу без-
доганну роботу, новаторство в праці й за інші досягнення
в роботі можуть застосовуватись заохочення, передбачені
Правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.
31. За досягнення високих результатів у навчанні й
вихованні педагогічні працівники представляються до на-
городження державними нагородами, присвоєння почесних
звань відзначення державними преміями, знаками, грамо-
тами", іншими видами морального і матеріального заохо-
чення. ЕЕ
32. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої
трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги і со-
ціальні пільги в межах своїх повноважень і за рахунок
власних коштів закладів освіти. Таким працівникам на-
дається також перевага при просуванні по роботі.
Заохочення оголошуються в наказі (розпорядженні), до-
водяться до відома всього колективу закладу освіти і за-
носяться до трудової книжки працівника.
VII. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ
ДИСЦИПЛІНИ
33. За порушення трудової дисципліни до працівника
може бути застосовано один з таких заходів стягнення:
а) догана;
б) звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути за-
стосоване відповідно до п.п. З, 4, 7, 8 стї 40, ст. 41 Кодек-
су законів про працю України.
34. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом,
якому надано право прийняття на роботу (обрання, затверд-
ження, призначення на посаду) даного працівника.
35. Працівники, обрані до складу профспілкових органів
і не звільненні від виробничої діяльності, не можуть бути
піддані дисциплінарному стягненню без попередньої зго-
ди органу, членами якого вони є; керівники профспілко-
вих 'органів у підрозділах закладу освіти З без поперед-
ньої згоди відповідного профспілкового органу в закладі
освіти; профорганізатори З органу відповідного проф-
спілкового об'єднання.
594
До застосування дисциплінарного стягнення власник
або уповноважений ним орган повинен зажадати від по-
рушника трудової дисципліни письмові пояснення. У ви-
падку відмови працівника дати письмові пояснення скла-
дається відповідний акт.
Дисциплінарні стягнення застосовуються власником
або уповноваженим ним органом безпосередньо після ви-
явлення провини, але не пізніше одного місяця від дня _її
виявлення, не рахуючи часу хвороби працівника або пере-
бування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене
пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
36. За кожне порушення трудової дисципліни накла-
дається тільки одне дисциплінарне стягнення.
37. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі
(розпорядженні) і повідомляється працівникові під роз-
писку.
38. Якщо протягом року з дня накладання дисциплі-
нарного стягнення працівника не буде піддано новому
дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що
не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудо-
вої дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний
працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення од-
ного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнен-
ня заходи заохочення до працівника не застосовуються,
Власник або уповноважений ним орган має право
замість накладання дисциплінарного стягнення передати
питання про порушення трудової дисципліни на розгляд
трудового колективу або його органу.
* * *
Правила внутрішнього розпорядку вивішуються в за-
кладах освіти на видному місці.
595
ПОСТАНОВА
Пленуму Верховного суду України
№ 13 від 24.12.99
<і Про практику застосування судами
законодавства про оплату праціы
Вивчення судової практики у справах про оплату праці
показує, що деякі суди допускають помилки в застосуванні
законодавства, яке регулює це питання, іноді за його нор-
мами вирішують спори, що виникають із цивільних пра-
вовідносин, зокрема про стягнення дивідендів, виплату паїв
та часток із майна кооперативів, колективних, орендних
підприємств, господарських товариств тощо.
З метою поліпшення розгляду справ даної категорії та
роз'яснення питань, що виникли в судах, Пленум Верхов-
ного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на необхідність вжиття заходів
до належного виконання вимог закону при розгляді справ
про оплату праці, маючи на увазі, що судовий захист є важ-
ливою гарантією конституційного права громадянина за-
робляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або
на яку вільно погоджується.
2. Згідно з ч.2 ст.124 Конституції України (254к/96-
ВР ) суди вирішують будь-які індивідуальні трудові спори
щодо оплати праці в порядку, передбаченому гл. XV Ко-
дексу законів про працю України (322-08) (далі КЗпП), за
вибором працівника безпосередньо або після попередньо-
го розгляду в комісії по трудових спорах (далі КТС). Ви-
моги про оплату праці декількох або групи працівників, у
тому числі заявлені в їхніх інтересах уповноваженими на
це законом органами, не можуть бути об'єднані в одному
провадженні через відсутність необхідної для цього
спільності предмета позову.
Передбачені законодавством про працю норми її опла-
ти і порядок вирішення спорів про останню не поширю-
ються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб
(рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ
тощо).
3. Особливості оплати праці членів кооперативів та їх
об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств,
селянських (фермерських) господарств, працівників під-
приємств з іноземними інвестиціями визначаються зако-
нодавством про ці суб'єкти господарювання, їх статутами
596 '
та іншими нормативно-правовими актами. За відсутності
такого врегулювання спори про оплату праці вирішують-
ся на підставі положень КЗпП та прийнятих відповідно до
нього актів законодавства України. '
4. При розгляді справ про оплату праці осіб, які пра-
цюють за трудовим договором, судам слід відмежовувати
сферу державного регулювання оплати праці від сфери її
договірного регулювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181