При цьому слід мати на увазі, що згідно з п.5 постанови
Кабінету Міністрів України і Національного банку Украї-
ни від 31 серпня 1996 р. № 1033 (з "наступними змінами)
на період погашення заборгованості по заробітній платі
працівникам бюджетних установ, умови оплати праці яких
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29
травня 1996 р. № 565 ЫПро упорядкування умов оплати
праці працівників окремих галузей бюджетної сфериы, доп-
лати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх праців-
ників та суміщення професій (посад) здійснюються в розмірі
до ЗО відсотків посадового окладу (тарифної ставки).
602 -
Зазначені правила не застосовуються, коли йдеться про
виконання робітниками і службовцями робіт різної ква-
ліфікації, оплата за які провадиться згідно зі ст.104 КЗпП.
16. Нри вирішенні спорів про оплату роботи в надуроч-
ний час судам слід мати на увазі, що передбачене ч.4 ст.106
КЗпП ( 322-08 ) положення про заборону компенсації на-
дурочних робіт шляхом надання відгулу поширюється і
на випадки їх виконання у святкові, неробочі та вихідні
дні. В разі проведення таких робіт за розпорядженням або
з відома роботодавця години роботи понад нормальну три-
валість робочого дня, а в разі підсумованого обліку робо-
чого часу понад установлений робочий час в обліковому
періоді оплачуються при погодинній системі оплати праці
у подвійному розмірі годинної ставки, а при відрядній си-
стемі З шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого
здійснюється за погодинною системою (ст.106 КЗпП), і в
тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання
умов і порядку залучення до них.
Робота працівника з неповним робочим днем понад
передбачений трудовим договором час, але в межах ус-
тановленої законодавством тривалості повного робочого
дня не вважається надурочною і оплачується в одинар-
ному розмірі.
Так само не є надурочною робота працівника з ненор-
мованим робочим днем понад установлену норму робочо-
го часу, крім випадків виконання за дорученням робото-
давця роботи, що не входила до кола його обов'язків.
Працівникам, які залучались до роботи у святковий чи
неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані
в ці дні: відрядникам за подвійними відрядними розцін-
ками; тим, чия праця оплачується за годинними або ден- Е
ними ставками, у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто
одержує місячний оклад, у розмірі одинарної годинної або
денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась у
межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної
такої ставки, якщо цю норму було перевищено.
На бажання працівника, який працював у святковий або
неробочий день, йому може бути надано інший день відпо-
чинку за умови, що робота в цей день виконувалась понад
установлену місячну норму робочого часу.
Робота у вихідний день може компенсуватися, за зго-
дою сторін, наданням іншого дня відпочинку або.в грошовій
формі у подвійному розмірі.
603
17. У справах за позовами про оплату простою необхі-
дно виходити як із правил ст.113 КЗпП, так і з відповід-
них норм інших актів законодавства, маючи на увазі, зок-
рема, таке:
1) оплата часу простою не з вини працівника у розмірі
не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йо-
му розряду ставиться у залежність від повідомлення ним
про початок простою власника або уповноважений ним ор-
ган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі,
коли не йдеться про простій певного структурного підроз-
ділу чи всього підприємства;
2) за час простою, коли виникла виробнича ситуація, не-
безпечна для здоров'я чи життя працівника або для лю-
дей, які його оточують, і навколишнього природного сере-,
довигца не з вини працівника, за ним зберігається середній
заробіток;
3) відповідно до ч.З ст.84 КЗпП у разі простою підприє-
мства (установи, організації) з не залежних від працівників
причин власник або уповноважений ним орган (роботода-
вець) може у визначеному колективним договором порядку
надавати відпустки без збереження або з частковим збе-
реженням заробітної плати. За цих умов надання відпус-
тки не ставиться у залежність від подання працівником
Заяви і термін перебування в ній не входить до часу опла-
чуваного простою, якщо це передбачено колективним до-
говором;
4) простій з вини працівника в будь-якому разі оплаті
не підлягає.
18. Необхідно мати на увазі, що положення ст.114
КЗпП проЗбереження середнього заробітку за працівником,
переведеним на нижчеоплачувану роботу, "протягом двох
тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не пе-
редбачено законодавством, і в тому разі, коли переведення
мало місце з ініціативи самого працівника.
За потерпілими, тимчасово переведеними згідно з виснов-
ком лікарсько-консультативної комісії на легшу нижчео-
плачувану роботу, середньомісячний заробіток ізберігається
на термін, визначений цією комісією, або до встановлення ме-
дико-соціальною експертною комісією стійкої повної (част-
кової) втрати професійної працездатності не на підставі
ст.114 КЗпП, а відповідно до ст.170 цього Кодексу і Пра-
вил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, запо-
діяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
604
виконанням ним трудових обов'язків, затверджених по-
становою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.
.№ 472 (з наступними змінами).
За змістом ст.114 КЗпП при переміщенні працівника
(ч.2 ст.32 КЗпП) йому провадиться доплата до поперед-
нього середнього заробітку протягом двох місяців з дня
переміщення, якщо на новому робочому місці він належно
виконує свої трудові обов'язки, але його заробіток зменшив-
ся з не залежних від нього причин.
19. При вирішенні спорів про доплату за роботу в нічний
час судам належить виходити з положень статей 54, 108
КЗпП і враховувати, що нічним вважається час із 10-ї го-
дини вечора до 6-ї години ранку і робота в такий час має
оплачуватись роботодавцем у підвищеному розмірі, вста-
новленому генеральною, галузевою, регіональною угодами
або колективним договором, але в будь-якому разі не нижче
від 20 відсотків тарифної ставки (окладу) працівника за
кожну годину. Оплата в зазначеному розмірі провадиться
незалежно від того, скільки годин робочого часу припадає
на нічний час.
20. Установивши при розгляді справи про стягнення
заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при
звільненні, що працівникові не були виплачені належні йо-
му від підприємства, установи, організації суми в день
звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступ-
ного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про
розрахунок, суд на підставі ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181